Неординарна людина. Іван Франко

(цікаві факти з життя видатної постаті)

Іван Франко, безперечно, геніальна постать світового масштабу. М.Рильський назвав його «розумом і серцем нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості…Франко живе в народній пам’яті як Великий Каменяр».

- Автор 6 тисяч творів: 10 поетичних збірок,50 поем, 10 творів  великої прози,100- малої. 3 тис. публіцистичних статей.Щороку діяч видавав по 5-6 книжок. Кожних два дні виходив новий твір;

- Ріс сиротою. Здобув вищу освіту. Виявив ще в гімназії феноменальні розумові здібності. Напам’ять читав усього «Кобзаря». Доктор філософії  Віденського університету;

- Перекладав  твори античних авторів, найкращі літературні скарби Європи і світу. Знав 14 мов. Здійснював  живий культурний зв'язок  України зі світом;

- Зібрав бібліотеку з 12 тисяч примирників;

- Використовував  близько сотні псевдонімів, серед них: Руслан, Невідомий,Іван Живий, Мирон, загадкове ім’я – Джеджалик, Брут Хома, Сторож, Кремінь, Марко;

- Франко дуже полюбляв ганяти на велосипеді, збирати і готувати гриби, рибу міг ловити голими руками і сіткою, а не вудкою;

- Впродовж усього життя  і в свята і в будні письменник любив носити вишиванки. Поєднував сорочку з європейським костюмом;

Його сорочки майже всі- дарунки приятелів, співпрацівників зі всієї України: О.Пчілки, Алчевської, У.Кравченко, Кобринської,Трегубової…

- Дослідники спадщини Франка знайшли ноти до одного з творів збірки "Зів'яле листя" і цікаву ремарку: "З голосу автора записав Ф.Колесса"- свідоцтво того, що мелодію до вірша склав і співав сам Франко;

- На сьогодні Франко єдиний  український поет, якій був номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури;

- «Титан праці», універсальний вчений європейського визнання, фанатичний трудівник, 40 років творчої діяльності. Працював як прозаїк, поет - новатор, драматург, перекладач, критик, публіцист, соціолог, політолог, культуролог, історик, економіст, філософ...

«Ті духовні вартості, які вніс Іван Франко в наше громадське життя, в нашу літературу й науку, такі великі, що сміло можна назвати його найбільшим сином України свого часу й поставити побіч  Шевченка та Драгоманова …»- писала газета «Діло» в жалобній статті 30 травня 1916 року.