«ХОЧУ ОДНОГО – БУТИ З НАРОДОМ СВОЇМ», -

зізнавався у своєму вірші сучасний поет – класик сучасності, один із найпопулярніших і найвідоміших  авторів кримськотатарської літератури - Шакір Селім. Народився поет в святий день - п’ятницю, надали  йому ім’я – Шакір – «благодатний». Він був восьмою дитиною у родині, яка  у 1944 році була депортована  в Самарканд.  В 50 років  поет починає життя з початку, коли повертається в Крим у  1989 році. Перші вірші Шакіра Селіма вийшли  у світ в 1963 році.  Назва збірки 1973 року - «Пролісок» - мала багатогранне значення для автора: це символ пробудження, надій, початок нового, народження нового, любов… Це улюблені теми творчості поета.

Шакір Селім визнаний перекладач татарською   Шевченка, Міцкевича, Гоголя, Шекспіра, Лермонтова, Пушкіна. Він готував до видання твори Л.Українки і Т.Шевченка. В 66 років поет, публіцист, перекладач, редактор Селім був повний творчих планів, але смерть перервала його життя. Останній вірш «Кузь» (Осінь) - початок нового вічного життя поета в пам’яті його народу. Його вірші читають, вивчають, публікують твори, які не були видані при житті, проводяться вечори пам’яті, наукові конференції, присвячені творчості Шакіра Селіма, в яких приймають участь літератори з різних країн, створений документальний фільм.

Кожен вірш поета був справжньою подією в житті кримськотатарської літературі. Ще при житті його вважали класиком.

Кредо поета – в його віршах. Так у вірші «Вітчизна і поезія» він  підкреслює високу відповідальність, призначення поетів та значення поезії в житті свого багатостраждального народу: Вітчизна і поезія - це Мати і Дитя, Корінь і Крона, Душа і Тіло, Соловей і Роза…

Український поет Микола Мирошниченко справедливо зазначив: «…уся кримськотатарська поезія  бентежно болюча, - це наче торкаєшся до рани чиєїсь і відчуваєш що отой хтось …здригається від твого дотику. І хоч вірш – явище глибоко національне, бо твориться цілком конкретною мовою й виражає ментальність конкретного народу, проте рани, як відомо, національності не мають. Вони – болять...». Ці слова цілком відповідають  і самобутній,  неповторній творчості Шакіра Селіма.

Діяльність і творчість поета до останнього подиху була віддана справі збереження і відродження, розвитку національній кримськотатарській культурі. Шакір Селім був яскравою особистістю, поетом-провідцем, тонко відчував майбутнє – в цьому була його сила.