«Чарівний час новорічного свята»

Новий рік – одне з тих рідкісних свят, яке чи не одностайно відзначається восьмимільярдним населенням Землі. Новорічні свята єднають усіх, незалежно від національності, віросповідання і кольору шкіри. При цьому, форми цього дійства бувають найдивовижнішими, а традиції святкування Нового року у різних країнах подібні тільки в одному – відліку останніх миттєвостей року минулого і зустрічі року прийдешнього.

Народи світу у різні часи відзначали свято Нового року не завжди. Це була просто точка відліку календарного року. Скажімо, у Стародавньому Єгипті новий рік розпочинався під час розливу Нілу, на початку літа. У Давній Греції початок року припадав на найдовший день у році – 22 червня. А календар, у якому рік починається 1 січня, вперше ввів римський імператор Юлій Цезар у 45 році до нашої ери. Нинішній символічний «перевал» з 31 грудня на 1 січня – лише одна із декількох дат святкування. Крім неї існує маса релігійних і традиційних днів переключання зі старого на нове, щедро розсипаних по всьому календарю.

Наприклад, в Китаї, на відміну від європейської традиції, постійної дати початку року немає, і кожен рік вона припадає на різний час, адже вираховується за місячним календарем. Цього року, наступний 4723 рік за китайським календарем настане 29 січня. Його символом буде зелена дерев’яна Змія.

 

Новий рік у багатьох тюркських народів припадає на день весняного рівнодення – 20 або 21, 22 березня і називається Навруз. Ця дата своїми витоками сягає доісламської релігії країн – зороастризму. Символ свята – пророщені зерна пшениці, які ототожнюються з торжеством нового життя після неплідної зими.

А от мешканцям екзотичної Індії поталанило найбільше: в країні відзначається аж чотири Нових роки. В березні – в південних штатах, у квітні – в північних, у липні-серпні – в Кералі (штат на південному заході Індії), а в жовтні – у західних провінціях. У програмі святкувань – яскраві тканини, шафранового кольору прапори, міріади ліхтариків, фрукти і море солодощів.

Новий рік в ісламі починається в перший календарний місяць Мухаррам – день переселення пророка в Медину. Оскільки ісламський календар ґрунтується на русі Місяця, а місячні місяці не збігаються із календарними, тому дати нового року постійно змінюються. Цього року Новий 1448 рік за Хіджрою мусульмани зустрічатимуть 26 червня. Варто зауважити, що Новий рік в ісламському світі святом не вважається і його святкування не вітається.

Єврейський Новий рік – Рош га-Шана, відзначається восени, у вересні-жовтні. Рош-га-Шана, дослівно «голова року», це час, коли Всевишній визначає, яким буде прийдешній рік для кожної конкретної людини. В 2025 році, згідно з юдейським календарем, відзначатимуть настання нового 5786 року 22 вересня.

Щодо України, то історія новолітування для нас, українців, склалася навдивовижу строкато. Сучасне його відзначення – четверте в літочисленні нашого народу. Наші  пращури початком нового року вважали, цілком закономірно, весну – час пробудження природи. Із запровадженням християнства в Київській Русі, Церква зажадала змінити дату нового року. Релігійний календар змушував перенести його з весни на 1 вересня. Російська імперія (щоправда, на той час ще московія, адже імперією вона стала в 1721), до якої входила й значна частина українських земель, була чи не єдиною країною зі старим літочисленням. Щоб якось уніфікувати цю розбіжність, Петро І запропонував церковникам перенести Новий рік з вересня на 1 січня. Утім, і ця дата виявилась не остаточною. У лютому 1918 року в Україні був запроваджений григоріанський календар. Проте, церковне відзначення не змінилося. Відтак донедавна у нас співіснували дві дати початку року: офіційна – 1 січня і релігійна – 14 січня. 

Втім, якими б не були традиції, звичаї та релігійні переконання, чи не кожна людина на Землі в перший день Нового року мріє про світле й ліпше майбутнє, про те, що прийдешній рік буде щасливішим за минулий. 

Тож з Новим роком!