« Місце дії – Україна. Рік великого Голодомору »

Історична бесіда з учнями відбулася в СШ № 64. Кандидат філософських наук Олександр Анатолійович  Штоквиш , як науковий співробітник Інституту Національної Пам’яті  досліджував тему голодомору, розповів школярам про історико- економічно- політичні обставини виникнення штучного голоду в Україні. Про організаторів цього  гуманітарного лиха. Про то, як владою був запущено механізм масового вбивства українського народу спланованим голодом. Діти почули про «Закон про п’ять колосків», який став для Сталіна основою для розгортання масових репресії проти селян, які прагнули вижити. Про таємні рішення, Постанови уряду 1932-1933 років, які мали на меті переслідування української інтелігенції, руйнування української національної ідентичності і винищення українців як нації. Школярі дізналися про масові протести селян – в 1932 році було зафіксовано 900 антивладних виступів селянства. Вони масово виходили з колгоспів, тікали з них. Десятки колгоспів самочинно припиняли існування. Почастішали терористичні акти,вчинені селянами.

Закінчив свій виступ про страшну сторінку української історії Олександр Анатолійович розповіддю про ще одну форму   спротиву діям радянської влади-усну народну творчість. У той трагічний час український народ не загубив свій гумор, іронію, він сміявся над своїми катами, над їхніми даремними зусиллями вбити душу народу. Так, це був сміх крізь кроваві сльози, це була єдина зброя українців, нащадків козаків, що вміли сміятися над своїми ворогами перед обличчям смерті…