неділю, 11 квітня 2021 р.

«Поетеса. Щодня і щомиті, ще з дитинства»

Тамара Корсунська народилася 18 червня 1947 року в місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині в родині вчителів. Після навчання працювала в школах, а потім у вищих навчальних закладах міста Вінниця. У 1996 році їй було присуджено науковий ступінь кандидата філологічних наук, потім – вчене звання доцента. Тамара Олексіївна з дитинства захоплювалася поезією. Її поетичні твори друкувала в періодичних виданнях. З 2015 року почали виходити друком перші її збірки поезій.


Нещодавно, у фонд бібліотеки, були передані книги Тамари Корсунської її чоловіком – Бевз Володимиром Яковичем. Який продовжує нести поетичне слово своєї дружини, а також і онуки – Олександри Бурбело.  

Тож, наші читачі мають змогу познайомитися з такими збірками:

«Козацький і Шевченків край» (2015) – книга про історію рідного краю – Черкащини, про їх величність українців, про минуле і сьогодення, про нашого пророка Т.Г.Шевченка.

Отак воно на цій святій землі:

Шанують пісню і пісенне слово.

Минають два століття немалі!

Як соловей Шевченко знову й знову

До серця промовляє з «Кобзаря»,

Найтонші зачіпає в серці струни.



«Василь Симоненко – Національний поет України» (2015) – книга присвячена знаковій постаті в українській літературі – Василю Симоненку. Твори містять багато пізнавального з життя і творчості автора з когорти шістдесятників.

Поетом був таким, якого й досі

Нема ким в Україні замінить.

За ним високі небеса голосять!

Птахи росинки на могили носять!

А час без нього – як єдина мить!

 

Його поезія, як завжди, всюдисуща!

Її читають, звісно, й на війні,

Бо для героїв – наче хліб насущний

Пульс дивослова вічний, невмирущий,

Його ще не доспівані пісні!



«Намисто України. Сонети.» (2016) в 4-х книгах. До першої книги ввійшли сонети згруповані в окремі поетичні блоки: «АТО», «До 200-ліття Тараса Шевченка» та «Село». Автор з болем у серці описує важкі часи військових дій на Сході.

Брати і сестри гинуть у війні.

Ворожий стан немов гніздо осине.

Дебальцево Сосюрине – руїна!

Донеччина уся – кривава рана,

У траурні вінки щодня убрана.

В другій збірці сонетів переплітаються християнські і язичницькі образи та сюжети, фантазійне, позасвідоме й реальне, осмислене, фольклорна традиція й сучасне письмо, буденне й святкове.

Є затишок у шумі дощовім,

Відрада, дню ясному невідома.

У плині крапель, зрушенні живім,

Немов крижинка, тане серця втома.



У третій збірці сонетів оспівана люба Україна, її працьовитий народ, природа рідного краю.

Крізь темінь ночі проростає ранок,

Як пролісок весною крізь сніги.

І голубіє за вікном. Світанок

Пливе, мов річка, миє береги.

Четверта книга сонетів має міцний духовний стрижень. Тут є філософські роздуми про сенс життя й творчості, і зізнання в любові до рідного народу й Батьківщини.

Народе, обдарований від Бога

І розумом, і мудрістю душі!

Чому ж така складна твоя дорога,

Хоч все по ній чебрець і спориші?...



Жорстока хвороба обірвала життя Тамари Бевз (Корсунської) в жовтні 2015 року.

Пам’яті Тамари Олексіївни Бевз

Тамара Артем’єва,

письменниця, член Спілки

журналістів України

Ідуть мої друзі в далекі світи,

А я їх не можу спинити.

Згорають неначе між нами мости,

А їм би ще жити та жити…


Немає коментарів:

Дописати коментар