Микола Боголюбов. Непересічна постать, велич науки.

 

При знайомстві з біографією видатного вченого вражає його нечуване обдарування, геніальні здібності, працездатність, цілеспрямованість.

Вже в дитячі роки Микола виявив великий інтерес вивчати все нове. З п’яті років він почав вивчати іноземні мови. Батько, професор філології Київського університету, був високоосвіченою людиною, знав всі європейські мови. Він уважно керував навчанням і освітою своїх синів, які отримали ґрунтовні знання з історії, філософії, лінгвістики, літератури… В гімназії хлопець виявив нахили до математичних наук. Тригонометрію, вищу математику, фізику він вивчив самотужки без підручників. З 14 років навчався на науковому семінарі видатного вченого-математика академіка Київського університету М.Крилова. В 15 років Боголюбов написав свою першу наукову працю. Спеціальним рішенням РНК УРСР, як виняток, без диплома про вищу освіту, його зараховують до аспірантури. Через 3 роки молодий вчений захищає кандидатську дисертацію. Ступень доктора математики Боголюбову присуджують теж без захисту дисертації. В 1925 році вчений отримує премію Болонської академії наук за доповідь на міжнародному конгресі. Дослідження, наукові праці Боголюбова в багатьох розділах фізичної, механічно-математичної наук мали велике прикладне значення в радіотехніці, в питаннях статичної і динамічної стійкості синхронних машин, поздовжньої стійкості літаків, прикладної механіки. Наукові дослідження вченого завжди мали фундаментальне значення і результати. Боголюбов вніс вклад в створення теорії надпровідності і надтекучості. Працював в ядерній галузі - брав участь в атомному проекті – створенні водної бомби. Вчені за кордоном вважали, що Боголюбов - це збірне ім’я, псевдонім, за яким заховано декілька імен фізиків і математиків. Вони були здивовані відкриттями, досягненнями одним вченим в різних сферах науки.

Боголюбов був членом іноземних академій, наукових закладів. Був активним учасником міжнародного руху вчених за мир. Він був організатором двох наукових шкіл: нелінійної механіки та теоретичної фізики.

Ім’я Боголюбова ставлять в один ряд з такими корифеями науки як Павлов, Вернадський. В науковому світі вчений був зразком і авторитетом не тільки в науковому сенсі, але і в моральному.

Боголюбов був засновником (в 1966 році) і першим директором Інституту теоретичної фізики НАН України. Він сам обрав майданчик для будівництва, займався всім оздобленням. Для оформлення фасадів, інтер’єрів він запросив художників І.Марчука і М.Стороженка, які створили унікальні простори на кожному поверсі корпусів.

В 2009 році на фасаді Червоного корпусу Київського університету ім. Т.Шевченка була відкрита меморіальна дошка геніальному вченому – академіку М.М.Боголюбову на честь 100-ліття з дня його народження.

 В цьому ж році у селі Велика Круча Полтавської області був встановлений пам’ятний знак на честь  видатного  математика. Національна Академія України заснувала Премію НАН України імені М.М.Боголюбова. На честь вченого названа мала планета.

 

«Непересічна постать, велич науки. Його величезний внесок в науку неможливо переоцінити» - вважає директор Інституту, учень Боголюбова, академік А.Г.Загородній.