Він любив Україну синівською любов’ю

Лауреату Державної премії СРСР, премії імені Т.Шевченка, народному артисту України і Росії, уродженцю села Мар’янівка на Київщині співаку Івану Семеновичу Козловському виповнюється 120 років від дня народження. Біографія митця багата і цікава. Ми згадуємо декілька фактів з життя творчої постаті: 

- Батьки майбутнього співака сподівалися, що їх сини (Іван і його брат Федір) стануть священиками; 

- Під час громадянської війни служив в інженерних військах; 

- Козловський був глибоко віруючою людиною; 

- Свій портфель вважав щасливим; 

- Маестро ніколи не втрачав зв’язку з українською культурою. Був пов'язаний з Україною непорушними душевними узами все життя. Любив її віддано і ніжно. Любив звичаї, природу, мову, збирав колядки, виконував українські пісні; 

- Побудував своїм коштом музичну школу в рідному селі Мар’янівка. Разом з її учнями виступав в Большому театрі, Кремлівському палаці з’їздів, в Каневі на могилі Т.Шевченка; 

- Митець, вже будучи видатним артистом Большого театру, часто приїжджав в село з видатними діячами культури України: М.Рильським, О.Гончаром, А.Малишком; 

- У 1994 році в Мар’янівці було відкрито меморіальний музей-садиба Івана Козловського. У 2008 році його адміністрація звернулась до київського художника Маслака Володимира Тихоновича з проханням написати портрет їх видатного земляка; 

- В цьому ж році в Києві на вулиці Шовковичній у затишному сквері було відкрито пам’ятник співакові зі світовим ім`ям; 

- Співак склав свою молитву, в якій прохав Бога дати йому змогу добре співати, щоб прославляти свій рід. Господь почув Козловського: маестро до глибокої старості своїм чудовим співом славив і свій рід, і Мар`янівку, і Україну.