Віртуальна мандрівка з Євгеном Вжещем.

Навколо буяє найпрекрасніша пора року – весна. Погода і природа закликають – «Іди помилуйся навколишньою красою, відчуй неповторну красу відродження!». Зась – карантин, ми, як свідомі громадяни, мусимо залишатися дома. Пропонуємо помилуватись красою українською природою за допомогою пейзажів київського художника Євгена Вжеща. Ми про художника майже нічого не знаємо, навіть не маємо його портрета. Знаємо, що народився в 1853 році на Київщині у родинному маєтку знатних шляхтичів Вжещів. Отримав напівпольське-напівукраїнське домашнє виховання. Гарненький сонячний хлопчик мав слабке здоров’я, але міцний оптимізм: любив малювати красиві речі (річку, хатинку, квіти). Освіту здобував у житомирській гімназії, після чого переїхав до Києва і працював бухгалтером у банку. На дозвіллі відвідував художню школу Мурашка (1876-1888 р.р.). Утримував цю школу меценат, колекціонер Іван Терещенко, який цінував талант Євгена. Картини майстра  експонувалися на київських виставках. Сам художник писав: «я не вчився ніколи малярства! Не закінчив жодної школи, жодної академії. Моя школа – ця наша широка, буйна українська природа!

 Щоправда, я заглянув до Петербурга, покрутився коротко в Парижі, зазирнув до Мюнхена, але довготривалих студій ніколи не здійснював. Будь-яка школа стоїть на заваді здібностям, якщо вони вроджені, і затримує творчу індивідуальність. Мій жанр – це пейзажі, не ті сумні, похмурі і плачевні, але веселі, опромінені, Я лише в усміху бачу красу і бальзам для душі. Тож мої поля завжди залиті сонцем і цвітами замаєні, мої ". 

 Художник  разом із дружиною Оленою оселився на Бесарабському майдані. Він писав: «Київ я люблю, бо я з роду і за духом українець. Без наших степів і наших польових квітів я не міг би жити». Помер 64-річний Є.Вжещ 5 квітня 1917 р. у маленькому будиночку на Куренівці. Коли буде можливість, ви можете побачити оригінали його творів у Національному художньому музеї України, у Київському музеї російського мистецтва. Вони є в Національному музеї Варшави, у державній Третьяковській  галереї. Приємної мандрівки і доброго здоров’я усім! Не втомлюйтесь милуватись красою оточуючого світу навіть, поки що, з вікна.