Михайло Колесник. Творив душею і серцем.

Мрії про велике мистецтво привели Михайла в ізостудію Мелітопольського Палацу піонерів в клас викладача І.В.Чубича, різнобічно ерудованої творчої людини. В кожному своєму учні він міг розкрити творчі здібності, любов та цікавість до світу мистецтва, до мандрів по Криму, до літератури, музики – всього чим захоплювався сам. Заняття учнів проходили під класичну музику Баха, Бетховена, Чайковського. Їх знайомили з творчістю видатних поетів і письменників, художників по книгам, за допомогою слайдів. Під час етюдів на натурі вивчали рослини. Багато учнів Чубича стало відомими художниками.

Розвивати свою майстерність Колесник продовжував в Кримському художньому училищі  імені Самокиша. 

Михайлу Колеснику однаково вдавались і натюрморти, і пейзажі , і портрети. Багато робіт художник присвятив Криму, до якого відчував тяжіння як людина і як митець.

Після ампутації ноги у творчості майстра стали переважати натюрморти. Квіти з під його  пензля виглядали як живі -  хотілось доторкнутися до них, відчути аромат, змахнути бджолу з соняха. Художник мав незвичайне бачення кольору. Критики відмічають  високу живописну майстерність, музичний колорит  його творчості, виразну, віртуозну техніку письма. Лаконічний мазок, який передає фактуру речей. В пейзажах, натюрмортах Михайла Колесника  дихає  природа, вони  буяють її кольорами і запахами. Творчість майстра зрозуміла  і близька кожному, вона – вічна.