З поетів у політики.

 

Конституції Пилипа Орлика - пам'ятки політико-філософської та правової думки, виповнюється 310 років. Договори і Постановлення прав і вольностей Війська Запорозького ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького і між генеральною старшиною, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утвердженні обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені від Різдва Христового 1710, квітня 5, в Бендерах.

 

 

Після Полтавської битви не витримавши великих потрясінь помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар - Пилип Орлик. На раді старшин було затверджено документ про його права і обов'язки.

Договір-Конституція Пилипа Орлика була прийнято на зборах козацтва й вважається першою козацькою українською Конституцією (Бендерською). Україномовний оригінал Конституції був віднайдено в Центральному державному історичному архіві України в Києві у 2008 році. Комплекс документів включає оригінальний текст і диплом Карла XII на обрання Пилипа Орлика гетьманом.

 

А формувався Пилип Орлик, як майбутній громадсько-політичо-урядовий діяч, з юних років ще коли навчався в початковій школі при монастирі, в езуїтській академії м. Вільно, потім в Києво-Могилянській академії, де вивчав філософію, іноземні мови, богословські науки, історію, логіку. Особистий хист виявляв до поетики, навчився гарно віршувати. Вже у 1695 році молодий Пилип, який був писарем у канцелярії київського православного митрополита, опублікував свій латиномовний панегірик на честь військових перемог гетьмана Івана Мазепи - “Алцід Російський”. 

 Успішні походи козацького війська надихали молодого писаря оспівувати військові звитяги українців у віршованій формі. Також Орлик пише про щедрі пожертви І.Мазепи православній церкві, про те, що гетьман своїм коштом укріпляє стіни Києво-Печерської лаври, позолотив купола її церков. Цікаво, що у віршах Орлика вже була складова світогляду української еліти — ідеологічний фундамент побудови козацької держави — він виписував національну ідею. Поетична творчість Пилипа була оцінена і допомогла йому увійти в коло сучасної шляхти. У своєму новому творі “Гіпомен Сарматський” він романтизує перемоги полководця І.Обидовського і далі розвиває свою версію української ідеї, проголошує тезу “Київ - це Рим новий”. На думку Орлика, Київ покликаний стати новим політичним центром Сходу Європи і має право успадкувати культурні й політичні традиції античного Риму. До його літературного доробку належать інші поезії: “Церква тріумфальної мудрості Божої” на честь митрополита В.Ясинського, вірші на пошану миргородського полковника Данила Апостола - “Прогностик щасливий”, шведського короля Карла XII Густава. Талановитий Орлик стрімко просувався щаблями службової кар'єри: в Генеральній військової канцелярії від рядового канцеляриста він став генеральним писарем - другою після гетьмана посадовою особою Української Козацької держави. Природним поетичним талантом, знанням п'яті мов, європейської літератури, глибокою ерудицією Пилип Орлик дивував іноземців. Поетичні твори вихованця Києво-Могилянської академії по праву належать до “золотого фонду” української літератури доби Високого Бароко.