Все має своє завершення, а особливо літо, адже ми всі його чекаємо, як
діти. А попереду осінь. Осінь для нас - це дощі, похмуре
небо? Осінь - це
початок не улюбленої пори для дітлахів? Все не так. Осінь
- це золота пора, осінь
- це оксамитовий сезон на морі, осінь – це новий
поштовх у написанні віршів, це нові кольори на полотні. Осінь - це відпочинок
для дерев після літньої спеки і підготовка до зимового сну. Осінь - це квітування айстр, це китиці запашної
калини, це привабливі дарунки лісу – повними кошиками своїх багатств зустрічає
він нас. Осінь… Хазяйнуватиме вона скрізь. Убере золотом сади, ліси, парки і
струсить додолу жовте листячко, хоч і гарне воно.
Викладка «Осінні барви» розкриє всю
красу золотої пори за допомогою українських письменників і поетів. В.
Сичевський, А. Михайленко, Л. Баранова, І. Драч, В. Марсюк, П. Шульга, Н.
Вегера-Предченко, Б. Чіп, В. Шевчук, О. Бурбело, В. Крищенко, А. Самійленко, Д.
Білоус, В. Бондаренко пропонують поринути в найчарівнішу пору року, адже тут відкривається
вся палітра накопичених слів і передані нам, щоб ми осягнули всю красу
української осені, яка всотує всі відтінки любові до природи, до неньки
України.
Осіннє щастя.
- Нарешті, осінь,- золотіла слива
Крізь роси у барвистому саду. -
Було, усе до неї йду та йду...
тепер же сяю радістю, щаслива!
А поряд вишня у рожевім листі,
Калина - у кораловім намисті
Та рясні верби ген, понад рікою,
Що нині розлучилися з журбою.
Всім осінь дала часточку краси.
І ти у неї попроси!
Прославилася щедрістю чаклунка -
Нікого не лишить без подарунка!
( О. Бурбело)
Осінній цвіт Поділля
Подоляночка – осінь в садочку
Хризантеми в букети збира.
Все Поділля в барвистім віночку –
Нині в нас хризантемна пора.
Білосніжні, рожеві, червоні
Пелюстки – мов проміння зірок!
Яке гарне Поділля в обнові
Із букетів осінніх квіток!
(Олександра Бурбело)