БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК до 

Дня слов’янської писемності та культури

Про легендарних братів солунських Кирила і Мефодія, історію створення ними нової слов’янської абетки розповіла учням НРЦ№17 бібліотекарка Ірина Леонідівна Цимбал.

Спочатку школярі подивилися пізнавальний мультфільм про творців слов’янського алфавіту. Вони дізналися, які книжки просвітителі  переклали першими з грецької мови, про перші українські  першодруки: Києво-Печерський Патерик, Велесову книгу, про монаха Київської лаври Нестора Літописця, першого історика України – Русі, автора «Повісті минулих літ», написану ним в ХI- ХII ст., про Івана Федорова – українського книгодрукаря, його першу книгу – Апостол. 

Діти спробували писати гусячим пером, яким  писали книги у давнину. Побачили бересту, на якій писали  в той час до створення паперу. На завершення заходу учні активно приймали участь в інтелектуальній грі- вікторині  «Відгадай слово».

«Рідна мова – серце народу. Вона невмируща. Святий її квіт» -

тематичний перегляд до Дня Слов’янської писемності та культури розповідає про розвиток національної мови від усного її використання до найдрівнішої “Велесової книги”. Неможливо не згадати Нестора Літописця і його літопис. З появою друкарства відкрились нові, небачені до того можливості. Слово стало не тільки почутим, але й побаченим. Мова становить величезну культурну цінність, що створювалась протягом століть багатьма поколіннями українського народу. Літературно-писемна мова є могутнім знаряддям духовної і матеріальної культури людського суспільства. Без неї неможливо уявити успіхів людства у розвитку літератури, науки, техніки, мистецтва.

“... Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.

Закоханим — ти лагідна, як мати, а недругам — як постріл із гармати.

Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі.”

Д.Луценко

Використана література:

«Апостол», Київ, Фенікс, 2016;

«Велесова книга: духовний заповіт предків», Київ, Велес, 2004;

Огієнко І. «Історія української літературної мови», Київ, 2004;

Русанівський В. «Історія української літературної мови», Київ, «АртЕк», 2002;

Кралюк П., Хаврук Я. «Князі Острозькі», Харків, Фоліо, 2012;

Мицик Ю. «Св.Петро Могила», Харків, «Бібколектор», 2015;

Огієнко І. «Історія українського друкарства», Київ, «Либідь», 1994;

Тимошик М. «Історція видавничої справи», Київ, 2003;

Огієнко І. «Українська культура», Київ, Фірма «Довіра», 1992;

«Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту», Київ, 2006;

Олійник О. «Світ українського слова», Київ, «Хрещатик», 1994;

Тимошик М. «Її величність – книга», Київ, 1999;

Пономарів О. «Культура слова», Київ, Либідь, 2002;

Кацавець Р. «Золоте джерельце», Київ, 2008;

Єгорова Т. «Практичний курс української мови», Київ, 2007;

Кирило й Мефодій – апостоли-подвижники

День слов’янської писемності та культури

The day of Slavonic literature and culture.

Сьогодні близько 252 млн. людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. Кирилиця - третій офіційний алфавіт ЄС після латини та грецького письма. 24 травня відзначається День слов’янської писемності та культури. В цей день православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирило і Мефодія – слов’янських першовчителів, які в 863 році створили слов’янську абетку. Виникнення письма мало надзвичайно важливе значення для історії розвитку будь-якого народу. Брати не тільки упорядкували слов’янську абетку, вони переклали на церковнослов’янську мову Євангеліє, Апостол, Псалтир та інші Священні писання. Кирило та Мефодій були найосвіченішими людьми свого часу, яки присвятили своє життя створенню та розповсюдженню писемності серед слов’янських народів.

Тематична виставка «Кирило та Мефодій – творці слов’янської писемності» представляє книги, які розповідають про життя та просвітницьку діяльність солунських філософів та вчених Кирило і Мефодія: О.П.Толочко «Київська Русь», М.Брайчевський «Походження слов’янської писемності», І.Огієнко «Історія української літературної мови», Ю.Лощиц «Кирилл и Мефодий», «Родник златосруйный». Пам’ятки старослов’янської культури: П.П.Толочко «Літописи Київської Русі», яка знайомить читача з історію вивчення «Повістю минулих літ», «Аскольдового літопису», «Повчання Мономаха». «Київського літописання», «Чернігівського літописання», «Галицько-Волинського літопису», «Слово о полку Ігореві», «Велесова книга», «Патерик печерський» - пам’ятниками історії писемності, яки відтворюють правдиву картину стародавнього буття. Це безцінні документи, які увібрали у себе кілька тисячолітню історію нашого народу, це послання далеких пращурів про їхнє героїчне життя і неперевершений посібник, як оберігати та захищати свою землю, як шанувати пам'ять про своїх предків і культуру. Поява слов’янської азбуки – подія великого культурно-історичного значення. Виникла книга – нове джерело та носій, спосіб збереження та передачі інформації. Книга – це вища форма писемної культури. З її появою загальнолюдська цивілізація вступила у принципово нову фазу розвитку. Кирилу та Мефодію присвячуються багато численні наукові праці, дослідження, форуми, конференції. В 1969 та 1985 роках за рішенням ЮНЕСКО відзначалися 1100-ліття річниці смерті творців слов’янської абетки.