Юрій  Васильович П’ядик. Праця всього життя.

«Юрій П’ядик – один із маловідомих, але самовідданих трудівників на ниві української словесності, завдяки яким вона ніколи не була безлюдною і в якій, щось збереглося, і не всі голоси губилися в безвісті.», - писав  Іван Дзюба в передмові до першого тому «Української поезії кінця ХІХ- середини ХХ ст. Бібліографія. Антологія», який у 2010 році презентували в нашій бібліотеці і коли  серед  присутніх були  його дочка – доктор медичних наук І.Г.П’ядик - Халявка – упорядник-редактор видання, Є.І.Голибард – учень та співробітник лабораторії економічних досліджень, яку очолював Ю.В.П’ядик.

В червні цього року йому виповнюється 110 років від дня народження. Економіст за фахом Юрій Васильович понад тридцять п’ять  років  збирав матеріали про поетів, які писали віршовані твори українською мовою і народилися в період 1853 – 1923 рр., що гарантувало можливість творити в найскладніший для українських митців час – 1917-1941 рр. Провів кропітку роботу з розшифрування 68 осіб на фотографії українських діячів під час святкування відкриття пам’ятника І Котляревському  у Полтаві 1903 року. Дослідник  опублікував монографію про видатного, але маловідомого  художника, мистецтвознавця, громадського діяча Юхима Михайлова, який був репресований і помер на засланні. Ця книга також є в фонді нашої бібліотеки.

Своє завдання Юрій Васильович П’ядик вбачав в зібранні всього можливого матеріалу про українських  діячів, об’єктивної його подачі й розкритті  ще одної малознаної і драматичної сторінки нашої культурно-мистецької історії.