четвер, 16 травня 2024 р.

 Спецоперація «переселення кримських татар»

18 травня 1944 року – депортація кримських татар – вкрай драматичні події в історії кримськотатарського народу. Це найжорстокіший і свідомий злочин, який здійснив сталінський режим проти того народу, який був доброзичливим і товариським у стосунках із людьми інших національностей, проти цивільного населення, коли більшість чоловіків воювали на фронтах у Червоній армії за ту ж таки владу.

З 18 по 20 травня за офіційною інформацією було депортовано близько 200 тисяч татар. Це були дні на виживання – люди не витримували нелюдських умов. А ті хто вижив потрапляли в спецпоселення, де на них чекали примусові роботи. Лише після багатьох років поневірянь вони повернулися на свою Батьківщину.

Нині в Україні депортацію кримських татар 1944 року офіційно визнано геноцидом. Геноцидом, який забрав у людей все: їхні домівки; їхнє життя – від виснаження і хвороб помирали майже цілими селищами; їхню волю – не мали права вступати до вишів, не мали змоги навчатися рідною мовою; їхню культурну спадщину; їхнє море…

Україна продовжує боротися за свою цілісність. Крим – це Україна.

До вашої уваги книжки з фонду бібліотеки, які розповідають про трагічні події – пів століття вигнання і відчайдушна боротьба за повернення до Криму. Нині, коли кримськотатарський народ знову спіткали тяжкі часи, як ніколи важливим є прочитання і опанування героїчної історії півострова.

Збірки прозових творів кримськотатарських письменників, які допоможуть всім пізнати минуле і культуру народу півострова.

Етнографічний роман про багату культуру кримських татар і складну суміш культур у Криму. Це путівник саме по нетуристичному  Криму.

Збірка веселих і сумних історій, які перенесуть вас в Крим, де давня, багата і колоритна культура. В Крим, який ми його знали і який нам його ще доведеться пізнати. Ці та інші книжки варто прочитати. Також пропонуємо до прочитання третій випуск журналу "Локальна історія" - тема номеру "Крим".

 



середа, 15 травня 2024 р.

 

           А ви знаєте про що говорить вишиванка?                     


З ХІ -ХІІ ст. на  мініатюрах і фресках з’являються вишиті на білих сорочках українців узори. Про них згадують також і візантійські письменники. Ганка, сестра Володимира Мономаха, в ХІ заснувала першу вишивальну школу. Наші вишиванки милували око іноземним мандрівникам ХVIVIIIст. В наш час існують як невеличкі приватні майстерні, які спеціалізуються на виготовленні вишиванок, так і великі спеціалізовані підприємства.

Кожен малюнок має свою символіку:


 Калина – безсмертність роду

Виноград – радість і красу створення сім’ї

Дуб – чоловічу енергію, розвитку життя

Листя хмелю – це молодіжна символіка.

Хміль несе в собі знак розвитку, кохання.

Мак – чарівну силу, яка захищає від усякого зла

Давня назва троянди -ружа. – вічне оновлення

В залежності від регіону різняться і вишиванки.

Вишиванкам Середньої Наддніпрянщини властиві мотиви з квітами, листям, бутонами, вишиті гладдю, або хрестиком.



Вишиванки Полісся прості й чіткі за композицією. Переважає однотонний геометричний орнамент.


Вишиванки Поділля  виконуються одним, або двома кольорами( червоним і чорним),насиченими лініями геометричного орнаменту.


Вишиванки Карпат виконані вовняними нитками. Узори розміщують уздовж усього полотна повздовжніми або скісними смугами.


Вишиванки Слобожанщини вирізняються багатокольоровими орнаментами, що виконуються дрібним хрестиком і гладдю.

Вишиванки Півдня увібрали в себе традиції всіх регіонів, представники яких його заселяли.


«Вишивка» перекладається  з грецької як «космос».    

Вона увібрала в себе весь Всесвіт української звичаєвої культури.  

Бібліотека імені Михайла Слабошпицького запрошує всіх небайдужих зануритись у споглядання і розгадування глибиних змістів вишиваних кодів за допомогою  яскравих і змістовних книжок, які має бібліотека  

 Олександра Шаповал: - «Популяризую дитяче читання»

14 травня учні 6-7-х класів мали нагоду познайомитися з сучасною письменницею, авторкою сценаріїв коміксів для дітей Олександрою Шаповал. Творча зустріч відбулась в приміщені СШ № 64. Адже нинішні обставини змушують приймати неординарні рішення. Тому і зустріч проводилась у змішаному форматі – онлайн і офлайн.

 

Це було живе спілкування: для авторки  важливим було дізнатись про літературні смаки учнів, а їм - про її перші кроки в літературі. Пані Олександра розповіла, що писати почала ще в шкільні роки і в неї не виникало сумнівів ким бути. Ось так вона і пов’язала своє життя з творчою діяльністю: спочатку мала проза, а потім – комікси. 


Письменниця дізналася, що учні  віддають перевагу таким жанрам, як горор, або фентезі, але комікси вони також люблять. Тому багато питань було, чи напише авторка роман-фентезі.

Обмін думками пішов на користь всім учасникам. Слухачі дізнались багато нового, а авторка буде враховувати думки своїх потенційних читачів у подальшій роботі.


 

Малюнки, які учні підготували на зустріч з Олександрою Шаповал.



понеділок, 13 травня 2024 р.

 

 Замки та палаци України.

Під такою назвою проходив в бібліотеці імені Михайла Слабошпицького урок учнів НРЦ №17. 

 

Бібліотекарі ознайомили вихованців з оповитими легендами і часом старовинними фортецями і замками з різних куточків України.  Запропонували помилуватись красою палаців і парків Заходу і Сходу та Півдня нашої країни, переглянувши відеоролик в YouTube та ознайомитися з альбомами, які є в бібліотечному фонді.

 

Діти розповіли про свої відвідини історичних місцевостей та враження від них. Яскравим кольоровим підсумком  стала розмальовка різних типів фортець і замків. 


Такі завдання діти виконують із задоволенням, а психологам вони допомагають у їх подальшій роботі з вихованцями. Як правило, атмосфера на бібліотечних уроках завжди тепла, лагідна і домашня. Діти завжди охоче сюди приходять.



четвер, 2 травня 2024 р.

                                          
                              Великодні  барви  надії.

            

Містерію народження світу уособлює в собі одне з найголовніших свят року – Великдень. Наш народ дбайливо і мудро поєднав християнські традиції святкування Воскресіння Господнього з автентичністю своїх прадавніх свят.

 Основна ідея воскресіння, торжества світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю витримала випробування часом і залишається актуальною і донині в святкуванні Великодня.

 

 Розписування писанок – символ нового життя. На ній виводяться барвисті знаки, які символізують силу рідної землі, щастя та здоров’я.

 Таке яйце має цілющу силу та довго зберігається. Господині на Великдень готували обнови для всієї родини і самі вбирались у нові вишиті сорочки, які вважаються символом сили та є оберегами.

Паска – символ Царства Небесного та воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос, символ присутності Бога у житті всіх людей. Солодкість паски, здоба та краса – це три чесноти: співчуття, милосердя й турбота, якими Творець обдаровує кожного християнина.

В великодній поливальний понеділок  хлопці освідчуються в коханні дівчатам через воду, а дівчата у відповідь дарують їм крашанку або писанку. В наш час ця традиція втратила своє сакральне значення і перетворилась на веселу забаву для молоді.

Сьогодні кожен з нас відчуває на собі боротьбу добра і зла, і кожен день несе наслідки цього протистояння. Христос воскрес! Воскресне Україна!

Бібліотека імені Михайла Слабошпицького вітає всіх зі світлим Великоднем. Бажаємо миру, щастя та здоров’я! Бажаємо всім нам Перемоги. Доземний уклін нашим воїнам-оборонцям.


Використані картини: Н. Курій-Максимів; А. Ліпатова; Н. Дерев’янко; Н. Полуян-Внукової; В. Проців; О. Шупляка.