КНЯГИНЯ ОЛЬГА – ІДЕАЛ МУДРОСТІ І СВЯТОСТІ

Однією з найвидатніших особистостей історії Київської Русі, найяскравіших образів української літератури вважається свята рівноапостольна княгиня Ольга, яку вшановують 24 липня. Її образ  значимий та актуальний, тому і до сьогодні привертає увагу і цікавить дослідників і митців.

Бібліотека знайомить з матеріалами фонду - книжковими джерелами, з яких можна дізнатися про взірець шанованої і славної жінки,  мудрої державної і політичної  діячки, реформаторки економічного, культурного, ідеологічного життя Київської Русі.. 

Нестор Літописець порівнював княгиню Ольгу з зорею, що передує сходу сонця. Монах і мислитель Іаків Мних дає високу похвалу княгині: «…Тілом жінка, мужеську мудрість маючи, просвячена святим духом , урозуміла бога істинного, творця неба і землі…».

-«Повість минулих літ»,Київ, «Веселка», 2002;

-Н.М.Карамзин «История Государства Росийского»,Москва, «Наука», 1989;

-В.С. Горський «Святі Київської Русі», Київ, Абрис, 1994;

-Н.Л.Пушкарева «Женщины Древней Руси», Москва, «Мысль», 1989;

-С.О.Висоцький «Княгиня Ольга і Анна Ярославна –славні жінки Київської Русі», Київ, «Наукова думка», 1991;

-М.Ф.Котляр «Історія України в особах. Древньоруська держава», Київ, «Україна». 1996;

-В.Духопельников «Крещение Руси», Харьков, «Фоліо», 2009;

-О.П.Толочко «Київська Русь», Київ-1998;

-«Сто видатних українців», Київ, «Арій». 2006;

-«Українки в історії», Київ, «Либідь», 2004;

-М.Горянич «Княгиня Ольга і я»: оповідання, К.: Гамазин, 2011. – 48с.;

-В.Яворівський «У мене вечеряв Ісус. Княгиня Ольга – велика грішниця, яка стала святою. – К.: Брайт Букс, 2020.-344с.

"ВСЕСВІТУ" -95! 

Часопису іноземної літератури, літературно-мистецькому, громадсько-політичному журналу — 95 років. Найстаріше українське видання було засновано у січні 1925 року. А ідея створення журналу виникла ще до 1919 року за часів УНР. Засновниками були: В.Еллан-Блакитний разом з М.Хвильовим, К.Гордієнко, О.Довженко, М.Рильським, Д.Затонським. Журнал присвячений іноземній літературі, мистецтву та суспільно-політичним темам країн Заходу і Сходу, їх зв'язкам з Україною. Видання протягом всіх років знайомило своїх читачів із важливими гуманітарними подіями загальнолюдського значення. Бачить своєю задачею утверджувати в Україні цінності відкритого суспільства, демократичності, мультикультурності, поваги до іншого...

Редакторами журналу були: Б.Еллан-Блакитний, Д.Павличко, В.Коротич, О.Микитенко, Ю.Микитенко, з 2012 року — Д.Дроздовський. В редакційну колегію входять: Ю.Андрухович, І.Дзюба, Р.Лубківський, Д.Павличко, В.Скуратівський, Л.Танюк та інші.

                   

Цікаві факти:

- до 2010 року часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматичних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів та інтерв'ю в перекладах із 84-х мов світу авторів із 105 країн світу.

-«Всесвіт» - єдине в своєму роді українське видання іноземної літератури, іншого такого в Україні не існує.

-твори багатьох відомих авторів, наприклад: Е.Ремарка, Д.Апдайка, А.Азімова, Г.Маркеса, А.Хейлі, К.Воннегут, Ю.Місіма, уперше вийшли друком на сторінках журналу.

До ювілею видання бібліотека представляє виставку найбільш цікавих та спеціальних випусків часопису, портрети тих діячів, хто створював у 1925 році журнал. Літературно-мистецьке видання завжди користувалось популярністю і попитом у наших читачів. 
Бажаємо колективу видавців  подальшого творчого та фінансового процвітання, преумноження кількості своїх прихильників. Довголіття!  

Мова – явище суспільне і соціальне.

(Суржик та діалекти в сучасній українській мові)

«Немов іржа залізо роз’їда,
Так груба річ калічить наші душі,..»

Є мова літературна. Ми нею пишемо, читаємо і спілкуємося. А є мова жива. І в жодній країні світу більшість людей чистою, рафінованою, професорською мовою не говорить. Усюди є домішки з інших мов, помилки та неграмотність. З одного боку, можна намагатися зменшити ці засмічення. З іншого – вивчити, зрозуміти, з чого складається цей суржик, послухати бабусь, говірки яких складаються з різних-різних мов. І використовувати його з гумором. Бо як-не-як, а український суржик – унікальний.

Як би ми не ставились до цього явища, суржика, він лунає у транспорті, новинах, побутових розмовах. Сучасні українські письменники використовують його в своїх творах. Коли мова йде про  життя українців, наше непросте сьогодення, герої на сторінках їх книжок говорять саме побутовою мовою. Широко використовували суржик К.Скрябін, Б. Жолдак, М.Бриних. Його можна зустріти у творах: Л.Костенко «Записки українського самашедшего», О.Забужко, І.Карпи, С.Пиркало та інших. Діалекти походять з народного джерела, а потім переходять у книжки. Вживання діалектизмів у мові художнього твору має бути завжди обумовлене або зображенням реалій, що пов’язані з тією територією, яку описує автор, або відтворенням усного мовлення персонажів. Діалектизми можуть виконувати також художньо-зображальну функцію. Введення діалектних форм у художній твір - один із показників культури авторського письма. Вдале поєднання книжно-літературного і розмовно-територіального мовлення свідчить про високу культуру художнього стилю, про вміння автора користуватися всіма багатствами нашої мови. Книжкова виставка відображає строкату мовну картину України творами: М.Матіос, М.Дочинця, Д.Кешелі,  Ю.Винничука, Є.Гати, А.Хоми; В.Лиса, З.Луценко, В.Шкляра.

 

Хочеться зазначити, що українська мова згідно з класифікацією ЮНЕСКО за влучністю передачі образів, за милозвучністю, колоритністю посідає третє місце серед усіх мов (після французької та іспанської).

То чи варто вимовляти вульгарні слова, погані думки і бажання, засмічувати рідну мову іншомовними словами? Як сказав С.Жук:

«Слова – перлини…Як багато їх
В співучій нашій українській мові!»

Україна ніким звойована ще не була…

28 жовтня –День вшанування пам’яті загиблих з нагоди 75-річчя вигнання нацистських окупантів з України. Ми згадуємо всіх, хто віддав своє здоров’я та життя у боях Другої світової війни за мирне життя та чисте небо для потомків, за щасливе майбутнє свого народу, країни… Цей день окрашений  сумом і гіркотою та одночасно почуттям гідності, тому що подвиг воїнів Другої світової є і буде прикладом мужності і патріотизму у віках. І скільки б часу не минуло  потомки будуть завжди пам’ятати ті страшні події  найжахливішої війни в історії людства та якими людськими жертвами була завойована перемога над ворогом… Над нашою землею прокотився руйнівний воєнний вал, міста і села були жорстоко знищені, зруйнована економила, людські втрати обчислювалися мільйонами. Воєнні дії відбувались на території України протягом 40 місяців. Битва за Україну складалася з 11 стратегічних операцій та завершилась 28 жовтня 1944 року повним звільненням її території від німецьких окупантів…

На честь 75-річчя звільнення України під час Другої світової війни в Україні введена в обіг пам’ятна монета «75 років визволення України» номіналом 5 гривен. Автори: художники В.Таран, О.Харук, С.Харук.

Бібліотека до цієї дати підготувала книжковий  перегляд воєнної тематики: книги про події Другої світової війни на території України, представлена «Книга пам’яті України» -«У вічному боргу» - своєрідний літопис боротьби і звитяги нашого народу, який здобув Перемогу, здолав фашистську нечисть. Книга розповідає про героїзм і самопожертву воїнів–киян у роки війни. Це живий зв'язок минулого з сьогоденням та майбутнім. Це нагадування нам про святий обов’язок пам’ятати та шанувати героїзм, самовідданість людей, які віддали своє життя, виконали чесно свій обов’язок в ім’я народу і Батьківщини…

Пізнай себе – обери свій шлях

Підготовка підростаючого покоління до дорослого життя і професійної діяльності є дуже актуальним завданням освіти. Бібліотека теж долучається до вирішення проблеми профорієнтування: організовує зустрічі старшокласників з фахівцями КМЦЗ. Бесіда заступниці міського центру зайнятості Дар’ї Дмитрівни Арапіної з учнями СШ № 64 була дуже активною та емоційною. Обговорювались важливість вибору справи всього життя, причини помилок молоді при цьому. Представниця Центру зайнятості проінформувала школярів про можливість проходження безкоштовного профдіагностування для виявлення своїх нахилів, здібностей, інтересів для свідомого вибору професії майбутнього.

До заходу бібліотека підготувала інформаційний тематичний перегляд літератури із різних розділів фонду: психології, педагогіки, географії, історії, економіки, права, культури, мистецтва, спорту, також матеріалів про видатних особистостей України та світу в різних сферах людської діяльності. Це одна із можливостей сучасної бібліотеки в популяризації різних професії та допомогти своїх молодим користувачам у свідомому виборі кар’єри та правильному пошуку роботи в майбутньому.

Сподіваємось, що зустріч була цікава і корисна для школярів.

 

Павло Мовчан. Осібне й неповторне місце Митця, Громадянина, Людини.

80 років життя Павла Мовчана – це життя в контексті України, її народу, свого славного трудового роду. Це – письменницька та поетична творчість і невтомність громадського діяча,політика, журналіста, державотворця, борця за незалежність та державну мову, національної ідеї, української духовної першооснови. Це - жертовність й патріотичність. Він - оберіг вічних цінностей рідної землі.

Павло Мовчан – невтомний натхненник і провідник ВУТ «Просвіта» імені Т.Шевченка, шеф-редактор газети «Слово Просвіти», лауреат премії імені Т.Шевченка 1992 року, звання заслуженого діяча мистецтв України отримав за особистий внесок у приумноження духовних надбань, високий професіоналізм.

Павло Мовчан зініціював і був душею й головою оргкомітету великого поетичного форуму – міжнародного поетичного фестивалю «Золотий гомін», тоді вперше в Україну приїхали всі україноцентричні й україномовні поети з усієї земної кулі.

Світлана Йовенко стверджує, що без імені Павла Мовчана, його виразного голосу зіятиме чорна діра в літературному просторі України.

Микола Іванов: Павло Мовчан - один із апологетів українського світу, творець національного Великого Стилю.

Про нову книгу П.Мовчана «Український формат: діапазон збірки надзвичайно широкий – від культурної археології української душі до прогностично–футуристичних візій нашого майбуття. Кожен філософський пасаж автора – це не просто побіжний екскурс, а передусім глибоке занурення у глибини світового культурно-історичного хронотопу. Масштабна філософська оптика не шкодить класичній ясності викладу та її атичному лаконізму. І це одна невідворотна риса авторського стилю П.Мовчана.

Г.Філіпчук: Мовчан безнадійно всотаний в український простір, національну ідею, народолюбство. Без таких одержимих, не вкладистих, самовниклих суспільство втрачало б громадянськість, природа – гармонію, поезія – музику, історія – пам'ять.

Ю.Буряк: Хто з письменників був депутатом ВР України шістьох скликань? Хто з письменників запропонував стільки законопроектів? Можна скласти величезний список тих добрих справ, які зробив Павло Мовчан як державний діяч. Його роль у державотворчій політиці України помітна й вагома.

Вимір Павла Мовчана – це глибинне проникнення в українську культуру, збагачене досвідом поетів – класиків Х1Х - ХХ ст.. Він є відлунням і Горація, і Данте, і Блока… Його творчість свідчить про глибоке знання світової літератури, світового живопису, музики…

Д. Дроздовський назвав Павла Мовчана українським  Дон Кіхотом, який вірить у силу слова, яким прагнув зберегти рідну мову, мрійником, ілюзіоністом слова, майстром з відчуттям прекрасного, вболівальником за національну культуру.

Д.Павличко виступаючи на презентації поетичної збірки «Материк» зазначив: Павло Мовчан в української поезії заслуговує імені дослідника космосу як головного творця людської душі, національної мови, безсмертної живої історії. Він немало спричинився до глибшого пізнання хліба, води, вогню, простору, руху, часу - найважливіших чинників життя на землі.

Павло Мовчан: «Щоденно в небі розквіта сто райдуг, що починаються, я думаю, із мене…»

Тематичний перегляд літератури до ювілею Павла Мовчана представляє публікації з газет про нього, презентація Миколи Іванова його нової книги «Український формат», твори самого письменника з фондів  бібліотек міста. Дякуємо бібліотеці імені Л.Українки за надані матеріали для експозиції.

Список використаної літератури:

-П.Мовчан «Серцевина»,Київ,Український письменник, 2015;

-П.Мовчан «Координати часу»,Київ,  «Просвіта», 1999;

-П.Мовчан «Витоки», «Просвіта», 2004;

-П.Мовчан «Голос», Київ, «просвіта». 1999;

-П.Мовчан «Межовий камінь», «Просвіта», 1999;

П.Мовчан «Патріотичне виховання нації», Київ, «Просвіта», 2015;

-П.Мовчан «Хвала канону»,Москва, 1990;

-П.Мовчан «Вибрані твори»,Київ, «Просвіта», 2008;

-П.Мовчан « Ключ розуміння», Київ. 1990

-«Слово Просвіти»,2014, №28; №36;

-«Літературна Україна», 2019, №23-24;

-«Літературна Україна»,2014, №27,27;

-«Київ», 1990, №3; 1985, №1; 1988, №2;

-«Слово і час», 1995, №9-10;

- «Вітчизна», 2001, №1-2;

-«Дніпро»,1989,№6.

День Європи в Києві

Головні події святкування проходили на Михайлівській та Софіївській площах столиці. Програма включала офіційну і культурно-мистецьку частини. 

20 посольств європейських країн: Австрії. Бельгії, Кіпру, Німеччини, Данії, Польщі, Франції, Швеції, Латвії, Литви, Естонії, Чехії, Угорщини, Словаччини, Великобританії, Словенії, Хорватії, Чорногорії та інших представили стенди, інтерактивні панелі з інформацією  про  головні досягнення , культуру, освіту, туризм своїх країн. 

Проводилися різні конкурси, творчі активності, виступи дитячих колективів на сцені свята.