вівторок, 28 листопада 2017 р.

Садівник щастя

«Божественні пісні», байки, діалоги, трактати, притчі Григорія Сковороди завершують золоту добу українського бароко і барокову літературу всієї Європи. Його вже третє століття називають «відомим  гуманістом і просвітителем»,  видатним філософом, письменником і педагогом,  але залишається не до кінця пізнаним як особистість, неповторна своєрідна людина в своєму часі. На жаль, Сковороду , як і багатьох інших, перетворили  на  хрестоматійну літературну мумію, відбивши у багатьох охоту  шукати  справжню суть його життя і творчості. З допомогою численних написаних  про нього «історично-художніх опусів» постать його була відретушована до невпізнанності. Сьогодні кожен може собі уявити Сковороду таким, яким може і яким хоче. Тільки твори Сковороди залишаються таким ж – промовляють до серця кожного, хто їх  торкнеться, вони зрозумілі і сучасні. Про справжнє життя Сковороди, сповнене не тільки цікавих мандрівок, а й неприємностями, вигнанням з викладацької роботи, звичайними людськими переживаннями, помилками і втратами можна судити лише на підставі скупих свідчень і окремих  досліджень. Пізнавати світ Сковороди  варто на його творах – прекрасний і трагічний світ, не чужий сьогоднішньому світу людей. Разом з автором здивовано – радісно чи сумно- рішуче повторювати  «Світ ловив мене, і – не впіймав».




Г. Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах. – Харків: Веста, 2003
І. Драч, С.Кримський, М.Попович. Григорій Сковорода: Біографічна повість. – К., 1984
Волков В. Корнейчук В. Хомяк К.Г. Сковорода и В. Вернадский в пробуждении украинской нации. – К., 2007
Поліщук Ф. Григорій. Г. Сковорода – К., 1978;
Ніженець А. Стогній І. Г. Сковорода. Пам’ятні  місця в Україні;
Барабаш Ю. «Знаю человека»…Григорий Сковорода –М.,1989;
Ніженець А. На зламі двох світів.  – Харків, 1970;
Редько М. Видатний філософ-гуманіст. – К.,1972;
Г.Сковорода. К.: Дніпро, 1969;
В.Шевчук  Григорій Сковорода. – К.,1969;
Історія філософії України. К.: Либідь, 1993;
Хроніка – 2000. N 35 – 36;
Україна:  філософський спадок століть. – Хроніка – 2000 N 37 – 38;    

понеділок, 27 листопада 2017 р.

Скорботи полум’я священне – то свічка пам’яті горить за всіх невинно убієнних.

У День памяті жертв Голодомору хочеться мовчати… Здається, що всі промови вже виголошені, книжки та статті написані, жертви відспівані, а страхи залишились в минулому. Проте це відчуття оманливе, поряд з тихим болем народжується новий страх: від неповного знання, від розбіжності думок і від неможливості  осмислити масштаби  трагедії. Тому зявляються все нові і нові публікації, знаходяться правильні слова й місця, аби повірили й переконалися , що Голодомор 1932 – 1933 років – це спланований геноцид українського народу. Кожного року відриваються нові жахливі подробиці цього нелюдського цинічного планування, генетична пам’ять нового покоління українських письменників знов і знов повертається у своїх творах до тих болючих і жахливих подій. 





                                                                                                       
Використана література:
33-й: голод: Народна Книга-Меморіал. – К., 1991;
Національна книга памяті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні: м.Київ. – К., 2008;
Конквест Р. Жнива скорботи : Радянська колективізація і голодомор. К., 1993;
Кардаш П. Злочин. – К., Мельбурн. – 2003;
Кульчтцький С. Голодомор 1932 – 1933рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. – К., 2008;
Сергійчук  В. Як нас морили голодом. –К., 1997;
Вакулишин  С. Голодова катастрофа в Києві. –К., 2005;
Марочко В. 1932 – 1933. Голодомор. –К., 2007;
Барка В. Жовтий князь. – К., 2003;
1933 : « І чого ви ще живі?» -К., 2016;
Голод в Україні 1932 – 1933. –Луцьк – 2006;
Ковалівська Л. Не згасни, свічко памяті. – К.,2013;
Самчук У. Марія. –К., 1995
Томенко М. Трудова книжка матері. –К., 2008;
Осьмачка Т. Старший боярин. План до двору. –К.,1998;
Міщенко О. Безкровна війна. Книга свідчень. –К.,1991;
Малярчук Т. Говорити. – Харків – 2007;
Талан С. Розколоте небо. – Харків:КСД. – 2014;
«Країна» - N45- 2017;

«День» N 24 – 25 -2017;                                              

четвер, 23 листопада 2017 р.

Вірші Гідності і любові.

До Дня Гідності і Свободи в бібліотеці відбулась зустріч з багатогранною талановитою, непересічною особистістю – Тетяною Малаховою. ЇЇ творчість торкається різноманітних  сфер культури: гумор,  написання дитячих віршів, телевізійних сценаріїв, редагування періодичних видань. За що б вона не бралася, завжди досягала успішних результатів. Її називають мужнім, правдивим голосом сучасної української боротьби. Тетяна зізнається, що була абсолютно аполітичною людиною, зорієнтованою на Москву. Саме там відбулась докорінна зміна її самоусвідомлення і розуміння своєї українськості. ЇЇ вірші наповнені болем і мужністю, гордістю за відважних, мужніх людей. 













вівторок, 21 листопада 2017 р.

«МОЯ Україна»

До Всесвітнього Дня дитини маленькі  громадяни  з захопленням яскраво малюють  красу і велич своєї Батьківщини – своєї України: її безмежні квітучі поля, сільські хатинки, національні костюми, золотоверхий  Київ, його пам’ятники  та споруди… Наймальовничіша країна – наша рідна Україна.




понеділок, 20 листопада 2017 р.

Осіння ретроспектива літа. Комахи.

В Міжнародний день дитини  школярі молодших класів СШ №64 завітали до бібліотеки. Працівники  якої розповідали дітлахам про  видатного вченого-ентомолога  Олександра  Неприцького -Грановського – палкого патріота України, поета, письменника, писанкаря, збирача книжок. 




Як вчений він вніс значний внесок у вивчення комах, вивчав  їх значення в житті людини, житті на планеті. Учні дізналися багато цікавого з життя комах: корисних та шкідливих, про факти зникнення окремих видів комах у зв’язку з погіршенням екологічного стану на планеті. І що цей факт може  мати  вплив  і на життя людей.  Тому після розповіді діти зробили висновок про необхідність  дбайливого  ставлення  до природи, до живих істот, наприклад, таких,  як комахи. Під враженням почутого у дітей виникло бажання  продекламувати вірші про природу.