«Яблука доспілі, яблука червоні!…»

                                                                М. Рильський

21 жовтня – Всесвітній день яблука.

Найбільше від усіх на світі полюбляють яблука британці. Саме вони вигадали для цих фруктів свято – Aplle Day. Згідно «Словнику символів культури України» яблуко вважається символом цілісності, символом початку всіх речей, плодючості, безсмертя та вічної молодості. А ще символом людини, спокуси, добра і зла, смерті, витримки, самопожертви в ім’я народу, Батьківщини.

 

 У пам’яті зринають рядки українських поетів, присвячених яблукам.

Ганна Черінь: «Вечір гілки яблуні старечі білим цвітом щедро обілляв…

Падали над нашими очима з яблуні пелюстки, як сніжок….

І благословення нам, як рідна, як матуся, яблуня дала.

Лариса Зіганшина: Та весільною красою квітне яблунька весною, а у літку, восени спіють райськії плоди.

Євген Колодійчук: Купаюсь у морі цвіту. Те свято – не на щодень. А яблуні – мов на параді. Параді на на День Землі.

Вадим Крищенко: … Хоч літ нестримна течія Назад не знає вороття, Дві половинки – ти і я з’єднались в яблуці життя.

Дмитро Павличко: Це яблунька – життя моє і твоє, це – наша віра, втілена у сині…

А.Малишко: Білі яблуні у високості,…;

М.Стельмах: …Яблуні шепочуть вдалині…

І.Бунін, В.Сухомлинський, С.Процюк, Н.Поклад. Г.Вдовиченко, Л.Новикова, В.Сутеєв - автори в творах яких згадуються яблука.

 

Цікаві факти про яблука:

-Відома біблійна легенда про Адама і Єву та яблуко;

-Яблука згадуються в міфі про Геракла;

-Відкриття головного закону  Ньютона теж пов’язують з яблуком;

-Яблуко зображено на гербах міст;

-Нью–Йорк називають містом Великого Яблука;

 Місто Алмати (алма- яблоко) – батьком яблук;

- на географічній мапі нашої країни багато назв міст, сіл,  в назві якіх  є «яблуко»;

-19 серпня – це світле, дивне, загадкове свято християн – яблучний Спас;

 для багатьох відомих художників яблуко – улюблений об’єкт зображення на полотнах;

Мистецько-літературна частина виставки починається з картин відомих майстрів: К. Білокур, С.Шишка, Ю.Михайліва, К.Косаревського, В.Синицького, К.Коровина, Кустодієва, Петрова–Водкіна, М.Божія, О.Бенуа, Р.Магритта, Д.Арчимбольдо, Сезанна та інших.

Яблуко – це скарбниця вітамінів та корисних мікроелементів. Воно символізує здоров’я і життєву силу, молодість, любов.

Окремий розділ святкової виставки – композиції представляє інформацію та практичні поради вирощування цього фрукта, про використання та приготування різних рецептів ліків, страв з яблук. Приклади використання образа яблука в масовій культурі, в побутових речах.

Ідея свята полягає в тому, що ЯБЛУКО – це символ фізичного культу генетичного різноманіття. APLLE DAY – щорічний захід, присвячений яблукам, фруктовим садам, це святкування і демонстрація різноманіття і багатства природи.

Свято палаючих сердець

Японська класична любовна лірика – пошук шляху від серця до серця.

До Дня Святого Валентина  бібліотека  представляє  поетично – мистецьку  композицію «Свято палаючих сердець», яка знайомить  користувачів з класичною ліричною  японською поезією , яка проста й складна одночасно. Але кожна людина знайде в ній все те, що співзвучно його серцю і настрою, зможе відчути всю повноту любовних  хвилювань, оцінити витонченість та вишуканість авторів цих віршів. Виставка знайомить з творчістю найбільш видатних представників класичної поезії – хоку й танка: Какиномото – но  Хитомаро – першим великим поетом Японії, Ямабе – но  Акахіто – неперевершеним майстром віршів – танка,  Яманоуе–но Окура,  Кі-но Цураюки –  яскравою  зіркою  на небосхилі поетичної слави , Тейка, який вважався  найвидатнішим поетом свого часу та іншими . Також виставка знайомить користувачів з постаттю та творчістю найвідомішого поета Японії – Мацуо Басьо, який вважається  неперевершеним  майстром  хайку - яскравого прикладу національної японської поезії – коротенького вірша лише  з трьох рядків, в яких поет має   передати велику гаму почуттів та переживань людини , відобразити  життя людини в її нероздільній  єдності  з природою. Цікаво, що в Японії поезія – це не просто літературний жанр або спосіб висловлювання думок, це саме життя. В ній є, як в житті кожної людини  зліти  та падіння,  вдачі  та поразки. Вірші хайку й танка – це поетичний  зліт японської літератури. Зліт на недосяжну висоту. Створені вони ще в VІІ-ХІІ віках, але й сьогодні – це еталон поетичної  досконалості.

Цікаво, що Японія – єдина країна в світі, в історії якої існувало міністерство поезії, країна, де  при  імператорському дворі протягом кількох століть були популярними поетичні конкурси, переможці  яких нагороджувалися високими державними чинами.

Поряд з високою японською поезією  - картини видатних художників з зображенням природи, квітів, жінок в  традиційному національному  вбранні.

Матеріали виставки розповідають про особливості японського шлюбу, святкування Дня Святого Валентина. В день усіх закоханих в Рік Японії в Україні ми згадуємо історії  кохання  японки  Йоко  Оно з Джоном Ленноном  та  лейтенанта американського флоту Пінкертона з японською жінкою  Батерфляй,  про яку написав  в своїй  драмі  « Гейша»  Д.Беласко, а  італійський композитор Дж. Пучінні   використав цей сюжет в опері  « Чіо- Чіо- сан».

В Рік Японії в Україні  ми ставили за мету виставки знайомство  з традиційною японською поезією – хоку й танка, її найкращими зразками японської лірики, знайомство  з   традиціями святкування  Дня закоханих. Пізнання культури, літератури, історії , традицій народу сприяє покращенню розуміння іншого народу та зближенню народів  різних культур. Народи різних країн об’єднує мова любові.

Використана література:

-          « Японська класична поезія», Харків, «Фоліо», 2007;

-          «Японская поэзия»,  Сереро-Запад, 2000:

-          «Японкие трехстишия»,  « Художественная литература»,  1972;

-          «Японская любовная лирика»,  Москва, «Эксмо»,  2004;

-          Рьокан « Вибрані поезії», « Грані – Т», Київ,2006:

-          Т.Мондзаємон  «Драматические поэмы»,Москва, 1966;

-          П.Мерль « Джон и Йоко. Неоконченная баллада», Эксмо пресс, 2001;

-          В.Врублевська « Соломія Крушельницька»,Київ, « Дніпро», 1986:

-          « Сто краєвидів малювали хмари», « Грані – Т», Київ, 2006;