середу, 27 липня 2022 р.

Вони творили українську націю 

24 серпня 2021 року, у 30-ту річницю незалежності України, президент Володимир Зеленський оголосив про заснування нового свята – Дня Української Державності, яке відзначатиметься 28 липня.


"Ми починаємо відзначати День Української державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва - столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається. Зародження нашої державності ми відзначатимемо в день розквіту нашої державності – у День хрещення Київської Русі-України" – В.Зеленський

І лише 31 травня 2022 року в розпал війни, яку розпочала росія проти України, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт. Закон набув чинності 9 червня 2022 року. Це свято звертає увагу на те, що українській державності вже понад тисяча років. І саме в цей важкий для України час є головним донести до молодого покоління цю тисячолітню історію, витоки української державності.

Державність - це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу. Ознаками державності є безперервність, втілена в мові, вірі, праві, літературі, мистецтві, національних символах і атрибутах, що передається від покоління до покоління; прагнення нації до політичного і національного самовизначення, державної незалежності; наявність органів публічної влади; соціальна організація суспільства; духовно-моральна, культурна організація суспільства; система норм права, включаючи пам’ятки права; історичний процес, який охоплює весь проміжок часу, впродовж якого відбувалися процеси державотворення.

На превеликий жаль, для українського народу становлення національної державності відбувалося досить складно й упродовж тривалого часу. Основні етапи розвитку Української державності: етап Київської Русі — княжа доба; козацьку державність ХVІ—ХVІІІ ст.; державність Української Народної Республіки; державність Радянської України; сучасну відроджену Українську державу. Історія України — це фактично історія національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу. Ця боротьба була спрямована на визволення українського народу з-під іноземного панування та здобуття національної державної незалежності. зародження ранньої Української державності почалося з VІ ст. н. е., засновниками якої стали князі Кий, Щек та Хорив, котрі започаткували династію перших її правителів — Києвичів.

До вашої уваги добірка книжок з фонду бібліотеки, які розповідають про видатних представників національної еліти, борців за незалежність та державність. Це видатні українці які жили для України і боролися за Україну.

Також в цей день у православних християн традиційно відзначається як День Хрещення Київської Русі та князя Володимира.



Володимир Великий – Хреститель Русі.

Святе Хрещення на Русі дуже швидко дало свої плоди: почали споруджувати християнські храми; князь піклувався про духовну освіту народу; значно зросла кількість освічених людей різного віку. Русь залучалася до більш передової християнської культури і цивілізації, увійшла в сім’ю християнських народів Європи. Князь дотримувався всіх заповідей Христових і виконував приписи Святої Церкви. При святому рівноапостольному великому князі Володимирі Київська Русь досягла розквіту і її вплив розповсюдився далеко за її межі.

У цій книзі досліджується період існування Київської Русі – першої східнослов’янської держави, її вплив на державно-політичні процеси у Східній Європі.

Володимир Мономах

Володимир Мономах був мудрим і розважливим, політично далекоглядним державцем. За часів його князювання  (1113-1125) – було покращено як політичне так і економічне становище тогочасної держави. Він утвердив централізовану монархічну форму правління по всій території своєї держави та на певний період зупинив процес роздроблення Київської держави, яка почала занепад після смерті його діда Ярослава Мудрого.

Іван Мазепа

Це документально обгрунтоване дослідження назвали "першою в Росії правдивою книгою про гетьмана Івана Мазепу". Не зрадник імперії і пануючи, а неординарна особистість, різнобічно обдарована, неабиякого розуму, сили духу та патріотичної самосвідомості. Ця книга - український переклад тієї самої, гучної, доопрацьований автором. Т. Таїрова - Яковлєва звертається до читача зі вступним словом, дещо за ці роки змінилося у самому "мазепознавстві" - деякі факти і констатації автором відкориговані й доповнені.

Тарас Шевченко

Він народився кріпаком, був круглим сиротою і тільки у 24 роки став вільною людиною. Ці факти відомі всім. Але не всі знають, що молодий Шевченко входив до санкт-петербурзького мистецького бомонду, відвідував оперу, був бажаним гостем у багатьох кращих домах, любив жінок, навіть думав оженитися. Саме такий — маловідомий — Тарас постає зі сторінок цієї книжки. Автор показує не просто геніального поета, а передусім людину — людину, яка любила життя у всіх його проявах, яка страждала від несправедливості, яка так хотіла щастя і яка, зрештою, була такою нещасливою.

 

Михайло Грушевський

Михайло Грушевський (1866–1934) є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України. Видатний вчений і суспільно-політичний діяч, він створив 10-томну «Історію України-Руси» — першу повну історію України, таким чином перевершивши навіть таких своїх видатних попередників, як Костомаров, Куліш, Драгоманов, Антонович. Але Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової Української держави — його було обрано головою Центральної Ради (1917—1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був М. С. Грушевський.

Симон Петлюра 

Ця книга — глибоке історичне дослідження про життєвий і державницький шлях Симона Петлюри. На прикладі життя цього Великого Патріота автор показує прагнення українського народу до волі та незалежності, розкриває причини поразок Української революції, значення її уроків для нинішнього часу.

Левко Лук’яненко 

У просвітницько-публіцистичній праці автор розглядає наріжне питання ідеології української держави, дає оцінку державотворчого процесу в Україні, його окремих складових – економічних, політичних, соціальних, моральних. Головною темою є проблема національної ідеї, рефреном – заклик до єдності народу через відродження мови, традицій, культури, національної гордості, любові до України.

В’ячеслав Чорновіл

У монографії розглянуто діяльність видатного громадсько-політичного та державного діяча України другої половини ХХст. В.Чорновола. рохкрито особливості формування його суспільно-політичних поглядів, розгортання активної громадської роботи, здійснення редакційно-видавничої праці, перебування в ув’язненні й на засланні. Проаналізований внесок В.Чорновола у становлення громадсько-політичних організацій, розбудову та утвердження української державності, місцевого самоврядування й парламентаризму.

Алла Горська

 Активна учасниця українського шістдесятницького руху спротиву тоталітарній системі в СРСР. Її називали душею українського шістдесятництва, вона була люблячою жінкою і матір’ю з ніжним, вразливим серцем митця. Її вбили, і обставини смерті Алли Горської досі оповиті таємницею. А її безкомпромісність і мужність в обстоюванні власних переконань, жертовність і патріотизм досі лишаються взірцем для кожного небайдужого серця. До книжки увійшли світлини з родинного альбому Зарецьких із фондової колекції Музею шістдесятництва та архіву онуки художниці Олени Зарецької.

Будь-який народ, будь-яка нація починається передусім з того, що вона зобов’язана досконало знати своє минуле, своє коріння та витоки. Бо «хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани».





середу, 6 липня 2022 р.

«Збережемо природу – збережемо Україну!» 

7 липня святкують професійне свято працівники природно-заповідної справи України.

Вперше День заповідників і національних парків почали відзначати з 1997 року за ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи, а сам день працівника – з 2010 року. Великого значення для розвитку заповідної справи в Україні набув друк двох видань Червоної книги України, статус якої у 2002 році підвищений до рівня Закону України.

Працівники природно-заповідної справи, це небайдужі люди, які прагнуть зберегти природу і для яких її охорона стає справою життя. Завдяки цим людям українські ліси, заповідники і парки залишаються у збереженому стані. Вони роблять вагомий вклад в покращення якості стану довкілля України й унікальні куточки природи.



Трішки цікавого про заповідники:

  • ·        Одним із найстаріших на території України є Кримський природний заповідник;
  • ·        У світі існує лише кілька національних парків, розташованих в межах магаполісів. І один з них – «Голосіївський» - знаходиться у Києві;


  • ·        На території України налічується 20 природних заповідників;
  • ·        Чорноморський біосферний заповідник являється найбільшим в Україні заповідником;
  • ·     Найменший за площею заповідник – Мис Мартьян (АРК, біля м.Ялта);
  • ·        Територія заповідника «Медобори» багата на історичні пам’ятки датовані Х-ХІІІ ст.;


  • ·   Особливим надбанням Дунайського заповідника є тюлень-чернець, який занесений до червоного списку Європи;


  • ·        Степ, на якому створений заповідник Асканія Нова не має жодної водної артерії. Третина його площі – невинна територія, якої ніколи не торкався плуг;


  • ·   Заповідник «Кам’яна могила» люди люблять порівнювати з Тибетом, Непалом і Єгиптом;
  • ·     Карпатський біосферний заповідник – це величні гори і мальовничі долини, високогірні луки і озера, найчистіші ріки і мінеральні джерела з цілющою водою;
  • ·  Особливості клімату заповідника «Розточчя» утворили там унікальне поєднання цінних видів і форм рослинності;


  • ·        Справжньою родзинкою Рівненського природного заповідника є озеро Біле, яке ще часто називають перлиною Українського Полісся.


Найстарішим видом заповідання на території України є сакральне заповідання, яке ґрунтується на поклонінні святим місцям та таїнствам природи. При цьому дика природа визначається священною, їй поклоняються та захищають через її природній зв’язок з Божеством. Залишки такої народної охорони природи зустрічається на території України і до цього часу у вигляді святих джерел, дерев та скель, а на Західній Україні та в Криму – у вигляді священних гір, печер і гаїв.

Природа становить основу матеріального життя людини. Ми маємо берегти природу, адже людина є лише частинкою цієї природи. Живіть у гармонії з природою!!!