КНЯГИНЯ ОЛЬГА – ІДЕАЛ МУДРОСТІ І СВЯТОСТІ

Однією з найвидатніших особистостей історії Київської Русі, найяскравіших образів української літератури вважається свята рівноапостольна княгиня Ольга, яку вшановують 24 липня. Її образ  значимий та актуальний, тому і до сьогодні привертає увагу і цікавить дослідників і митців.

Бібліотека знайомить з матеріалами фонду - книжковими джерелами, з яких можна дізнатися про взірець шанованої і славної жінки,  мудрої державної і політичної  діячки, реформаторки економічного, культурного, ідеологічного життя Київської Русі.. 

Нестор Літописець порівнював княгиню Ольгу з зорею, що передує сходу сонця. Монах і мислитель Іаків Мних дає високу похвалу княгині: «…Тілом жінка, мужеську мудрість маючи, просвячена святим духом , урозуміла бога істинного, творця неба і землі…».

-«Повість минулих літ»,Київ, «Веселка», 2002;

-Н.М.Карамзин «История Государства Росийского»,Москва, «Наука», 1989;

-В.С. Горський «Святі Київської Русі», Київ, Абрис, 1994;

-Н.Л.Пушкарева «Женщины Древней Руси», Москва, «Мысль», 1989;

-С.О.Висоцький «Княгиня Ольга і Анна Ярославна –славні жінки Київської Русі», Київ, «Наукова думка», 1991;

-М.Ф.Котляр «Історія України в особах. Древньоруська держава», Київ, «Україна». 1996;

-В.Духопельников «Крещение Руси», Харьков, «Фоліо», 2009;

-О.П.Толочко «Київська Русь», Київ-1998;

-«Сто видатних українців», Київ, «Арій». 2006;

-«Українки в історії», Київ, «Либідь», 2004;

-М.Горянич «Княгиня Ольга і я»: оповідання, К.: Гамазин, 2011. – 48с.;

-В.Яворівський «У мене вечеряв Ісус. Княгиня Ольга – велика грішниця, яка стала святою. – К.: Брайт Букс, 2020.-344с.

Княгиня Ольга, Володимир Великий — хрестителі України-Руси

Княгиня Ольга - перша свята жінка Київської Русі. Її образ постає із сторінок “Повісті минулих літ” Нестора-літописця. М. Грушевський приділяє великій княгині Ользі найбільшу похвалу як мудрій володарці, як зразковій жінці, зазначаючи при тому що тільки князі Олег Віщий, Володимир Великий разом з Ольгою належать до премудрих і хитрих князів, які вміли постояти за себе й свою землю” і котрих народ вкрив легендарним покровом заслуженої слави. Блискучу характеристику мудрої володарки найбільшої в тодішній Європі держави — Київської Русі подає історик і археолог Н. Полонська-Василенко. Велика заслуга Ольги в галузі державного будівництва, сприянні християнізації Русі призвели до уславлення і вшанування княгині після її смерті. Її ставлять поруч з Володимиром Святославичем - хрестителем Русі: вона “принесла хрест з Константинополя-граду“. Нестор-літописець порівнював Ольгу з зорею, що передує сходу сонця, маючи прийняття християнства Руссю у 988 році. Висока оцінка діяльності Ольги в світі поступово перетворилася не просто на її вшанування, а на обожнювання, що означало прилучення її до лику святих. День пам'яті святої Ольги (Олени) відзначають 24 липня. В 1547 році княгиню Ольгу зараховано до рівноапостольних святих. Такої честі удостоїлися ще тільки п'ять жінок у християнській історії.

Книжково-ілюстративна виставка, присвячена дню пам'яті рівноапостольної княгині Ольги. Матеріали якої розповідають про Ольгу - дружину князя Ігоря, мати, бабцю Великого князя Володимира, особистість, мудру державну діячку. Виставка ілюстрована портретами Ольги відомих художників: Г. Якутовича, С. Киррилова, С. Рериха, В. Васнецова, М. Нестерова, Г. Машкова. В розділі “Українське християнство в словах мистців” представлена література: С. Скляренко “Святослав”, Н. Павлищева “Княгиня Ольга”, Р. Іванченко «Отрута для княгині», Н. Королева “Шинкарівна”, С. Грабар “Метаморфози”, Б. Степанюк “Дзвін Благовіста”, О. Олесь “Княгиня Ольга”, Хроніка 2000-№№ 49-50, 67-68. В оформленні виставки використані документи бібліотек імені І.Багряного, імені Ф.Достоєвського.

28 липня - день великого свята українського народу. В цей день, разом з пам'яттю Великого князя Володимира, ми святкуємо і хрещення України. Князь Володимир відзначився як видатний володар великої і могутньої вже тоді Київської Русі. Найбільшим його досягненням, яке мало вплив на його державу і всю східну Європу, було порвання з язичництвом і входження до великої сім'ї християнських народів, чим заслужив собі на епітет “Великий”. 

Прийнявши хрещення - сам, в 988 році він остаточно утвердив християнську віру й у своєму краю - в Руси-Україні. Цим поклав тривалий фундамент для прийняття та поширення всіх культурних надбань, які були пов'язані з християнством і які вже збагачували майже всі європейські народи. Християнство зміцнило державу, освятило владу князя і його божественний авторитет, внесло нову мораль і культуру, сприяло зміцненню політичних, економічних і культурних зв'язків з європейськими країнами. Час князювання Володимира – це розквіт давньоруської держави, розвиток землеробства і ремесла, заснування нових шкіл для дітей київської знаті, зібрання і відкриття бібліотек, кам'яне будівництво. Хрещення України – це була епохальна подія в історії українського народу. Володимир Великий був видатним державним діячем і полководцем, головним засновником київської держави. Після смерті він був канонізований церквою й одержав ім'я святого, в народі його прозвали Красним сонечком. Книжково-ілюстративна експозиція присвячена дню пам'яті святого князя Володимира. Матеріали, які розповідають про багатогранну державну діяльність і історичну місію-хрестителя України-Руси.

На виставці представлені: картина художника П. Андрусіва ”Хрещення України”, ;на який зображено хрещення українців згідно опису в літописі Нестора;. картина В.Васнецова ”Хрещення святого князя Володимира”. Розділ ”Українське християнство у словах мистців” представляє літературу: Ю. Опільський “Ідоли падуть”, С. Скляренко “Володимир”, Прокопович Т. ”Володимир”, В. Щурат “слово Іларіона”, О.Стефанович “До святого Володимира”, Нестор “Повість временних літ”, ”хроніка 2000, № 69-70, № 67-68, № 49-50, в яких багато публікацій присвячено постаті святого Володимира.