Що почитати:



«Хід королеви» - історія життя дівчинки-вундеркінда. Дівчинки, котра, незважаючи на примхи долі, зуміла з вихованки притулку стати чемпіонкою світу з шахів серед чоловіків. Шахи для Бет – порятунок, сенс життя, філософія і любов. Головна героїня не просто дівчина, що йде до своєї мети, а приклад сильної особистості. Книжка не тільки про шахи, а і про рівноправність, залежність від алкоголю і транквілізаторів, расову дискримінацію, усиновлення, самотність. Тут  багато шахових партій. Не вмієте грати в шахи, зовсім нічого в них не тямите – не  біда; це не привід що б не прочитати цю чудову історію.


 

«Гелтер Скелтер» Олександр Завара

Студентське життя наповнене розвагами і пізнанням чогось нового. І от одного вечора у 217 кімнаті збираються семеро студентів. Що змусило їх зібратися? А все дуже просто – є міська легенда, є ворожіння, і є можливість загадати бажання. Чому вони всі на це клюнули, і на біса воно взагалі було потрібно? І знову все просто – кожен мав бажання, а ще хотілося, щоб воно збулося і як найшвидше. Але не все так стається як хочеться, адже веселощі й розплата за них часто йдуть опліч. А людська цікавість має велетенську силу і часто ця сила виявляється згубною. 

Небезпека хмарою нависла над ними всіма. І з цим треба щось вирішувати. Адже смерть одного – це копняк для іншого. Доведена до відчаю й змушена повірити оповідці про Панночку із дзеркала, маленька компанія потенційних жертв невпинно наближається до розуміння істинних цінностей. Трусячись над своїми нікчемними життями, всі вони відкривають у собі нові, раніше незнані почуття. А смерть друзів слугує їм мірою й ціною, бо в цьому світі ніщо не отримується задарма. 



«Володар туману» - невеличка історія, яку можна прочитати за один вечір. Роман насичений таємницями, містикою та епізодами у стилі Стівена Кінга. Книга Карлоса Руїса Сафона заворожує атмосферою легенди. Оскільки роман про підлітків і для підлітків, тут присутнє романтичне кохання. Ще вас чекає маяк на скелястому березі, старий доглядач, що потроху відкриває таємниці, підводні плавання, затоплений корабель і угода з дияволом. Хоча історія коротка, вона все одно зуміє підкорити кожного. 


 

Роман Енді Вейра «Марсіянин» - легкодоступна, жорстока, дотепна та інтригуюча наукова фантастика. У книжці багато наукових термінів, але вони виправдані, а  сюжет захоплює. Експедиція на Марс, катастрофа і  людина залишається сама на відлюдній планеті. Автор цікаво розповідає, як головний герой – Марк Вотні  облаштовує життя на непридатній для цього планеті. Про те, як завдяки своїм знанням в ботаніці він вирішує проблему вирощування картоплі, як прості підручні засоби неодноразово рятують  його.  Віра в себе і людей, бажання вижити, здатність не втратити розум – все це допомогло головному герою повернутися до дому.


 

«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка - психологічний трилер. Історія, що змушує поламати мозок, доволі містична й заплутана. Роман повний містичного, і в той же час реалістичного,   саме цим він захоплює. В цій історії, окрім фізичних героїв, існує ще один персонаж – людська байдужість. Її присутність можна відчути ледь не на кожній сторінці. Люди можуть шантажувати, калічити, ґвалтувати, вбивати інших заради того, аби врятувати своє нікчемне життя. Читаючи такі рядки, починаєш розуміти, що у кожного з нас всередині  існує  пітьма. Є насильство і, зокрема, сімейне. Є діти, які мають фізичні вади і відштовхують суспільство, тому що  суспільство це давно гниле і там кожен – «вбивця». Читаючи цю книжку, розумієш, що таке існує не тільки в селищі Буськів Сад, воно існує скрізь,  десь  більше, а десь  менше. Проте, доля завжди дає шанс все виправити. Хтось скористається цим шансом, а хтось, нажаль, ні.



В гори відправляються семеро студентів-філологів збирати фольклор. Всі вони дуже різні, але все ж щось їх об’єднує. Про все знає одна із студенток, але вона немає права їм розповідати, бо ще не час. І ось вони на місці – Закарпаття. Це місце незвичне, але студентів нічого не зупиняє, це ж просто фольклорна експедиція. 

Але… згодом вони починають розуміти – тут стоїть тиша, густа й зловісна, тут не співають птахи і не зустрічаються тварини, тут все поросло бур’янами і санаторій, де вони зупинилися відлунює пусткою і таємницею. А ще хтось за ними спостерігає. В що перетвориться їхня експедиція, і чи зможуть вони, зіткнувшись з древніми таємницями і упирями, об’єднатися і дати відсіч Темряві? Читайте роман Алли Сєрової «Інший вид», адже нічого випадкового на світі немає. 



К.Циганчук «Кривавими слідами» - поліцейський детектив, який заснований на реальних подіях з доданою авторською інтерпретацією. 

Класичний сюжет: поліцейське розслідування замовного вбивства, чітке окреслення кола підозрюваних, детально розписана слідча праця.  В книжці показана внутрішня «кухня», зворотній бік праці поліції. Роман поділений на короткі глави з позначенням часу. Відчуття, що читаєш щоденник з хронометражем подій. В романі є крапля містичної складової, яку можна прийняти і за містику, і за інтуїцію. Характери  фігурантів справи показані більш детально. На поліцейських і слідчих менше зосереджений фокус, тому що в наступних книгах серії  вони поступово розкриватимуться більш детально.



Коли у вашому житті постає більше запитань, ніж відповідей, коли вас «тероризує» міська метушня і ви не бачите просвіту й розвитку, то саме час вирушити «на край світу». І саме в «Кафе на краю світу» можна отримати відповіді на свої нагальні запитання.

Завдяки книжці Джона П. Стрелекі ви зможете визначитися зі своїми головними цінностями, світоглядом і життям загалом. Адже, коли ви почуєте такі прості, на перший погляд, запитання: чому ви тут? чи боїтеся ви смерті? чи вдоволені ви? – то зрозумієте, що відповіді на них дати зовсім не просто. Але завдяки цій книжці ви поглянете на своє життя зовсім іншими очима. А головне – вона спонукає і надихне жити, як вам хочеться.



Сьогодні рекомендуємо до прочитання історію, яка вчить терпінню і стійкості. Цей дебютний роман приніс американському письменнику, японісту світову славу.

Артур Голден «Мемуари гейші» -  чиста та ніжна історія про перше кохання, яке стало коханням всього життя. Норовливий характер головної гейші, складні стосунки з подругами, шалене кохання, війна, голод – все це випадає на долю однієї дівчинки. Автор показав красиву і сильну історію на шляху до успіху, як з кожного гидкого каченяти може вийти чарівний лебідь, як не можна здаватися, що для справжньої мрії немає перешкод. Глибоко показані почуття, емоції, культура та особливості життя гейш, скільки зусиль дівчата докладають щоб стати гейшою вищого рангу. Нажаль не всім це вдається і тоді доля у них  сумна.


 

«Де немає Бога» - це роман катастрофа, жорстокий, дивний, місцями грубий. Історія про виживання в засніжених гірських хребтах після падіння літака. Навкруги тільки сніг, холод, розріджене повітря та скеля. Там немає води, їжі, теплого одягу... Починається боротьба за виживання. Люди постійно сваряться та панікують. Це характерно для людей в екстремальних випадках. Адже саме в таких умовах без жодних рамок людина перестає бути людиною та проявляє всі свої найгірші тваринні інстинкти. На що підеш заради порятунку свого життя? Чи зможеш зберегти людяність? А може це покарання від Бога?

Читайте роман Макса Кідрука про рейс 341, який веде до найбільшого випробування в житті пасажирів.




Нове журналістське розслідування Волинської міс Марпл.

До Вашої уваги новий детективний роман Надії Гуменюк «Тінь командора». Він є продовженням роману «І дощ не змиє всі сліди».

Рута Ружин органічно вжилася в ролі мами для сироти Соломійки та коханої для Свята. Однак кримінальний світ вириває жінку із сімейної ідилії: для журналістки знову знаходиться робота. Усе розпочинається з безглуздого, на перший погляд, викрадення старого комп’ютера Рути з редакції та бронзової скульптури - з музею. Обидві ці речі не несуть жодної цінності та, здавалося б, навряд чи пов’язані між собою. Місцеві оперативники заходять у глухий кут. Їхня єдина версія - комп’ютер украв якийсь жартівник, а статую забрав скульптор. І лише Рута впевнена, що поліція помиляється, та вперто продовжує розслідування. Професійне чуття не підводить журналістку: дуже скоро в ланцюжку злочинів з’являється перша жертва. Оперативники майже відразу знаходять головного підозрюваного. Однак Рута впевнена, що схопили не того. Вона все глибше поринає у кримінальні нетрі міста, аби розплутати справи. Проте цього разу в небезпеці може опинитися не лише Рута, а ще й її близькі…

Наталія Чайковська "Поверніть моє дитинство"

Діти зі Сходу. Вони втратили все: свій дім, батьків і своє безтурботне дитинство. Їхнє село майже зруйноване. Мешканці, які довго не полишали свої домівки, виживали як могли. Але настав час евакуюватися. Страшна трагедія спіткала родину... але діти навчаються жити по-новому вже на Заході.

"Що таке страх? У кожного він свій. У мене було все: сім'я, школа, дворові та шкільні друзі.

У нас було багато радісних моментів, ми вміли веселитися, розмовляти і слухати один одного...

Було і не стало. Опа-а-а-а - і все. Усе щезло. З приходом ворогів усе щезло, зруйнувалося і стало якимось несправжнім.

Що відчуває дитина, коли загинули батьки? Мене тоді розірвало навпіл і щось у мені навіки померло разом з моїми батьками.

Але у мене є брат. Він - мій, усе, що залишилося після... "

Читайте соціально-психологічний роман "Поверніть моє дитинство". Віднайдіть відповіді на надважливі питання сьогодення - чи зможуть діти-сироти, переїхавши на Волинь, побороти спогади про війну на Донбасі? чи готове суспільство співпереживати чужому горю? Цей роман наповнений болем і сумом, ... і надією на світле і мирне майбутнє!


    

Книжка Ілларіона Павлюка «Білий попіл» - переплетіння детектива, містики,  легенди про Вія та бувальщини. В ній  головний герой шар за шаром розгадує плетиво містичних таємниць щоб розкрити вбивство. Автор тримає інтригу до кінця, а кінець -  вражає.

Приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла... Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця — страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу.


Мирослав Дочинець «Лис»

Для когось він Янгол, але замість крил рубці; для когось він бандит – забирає у багатих, але не собі… віддає бідним. Для когось він Незнайомець, а для когось гість-благодійник. Для когось він Лесик, Лисеня, а для інших він Лис. За ним шпигують, а він блукає вуличками Мукачева у пошуках себе. То хто ж він насправді? Чи віднайде свої загублені сліди? 

Читайте роман Мирослава Дочинця, адже тут є все - шляхетний стиль, тонка дотепність, призабутий романтизм, детективна інтрига, непідробна читабельність.


"Волковиці", це роман для тих, хто любить Карпати, трішки містики і різні легенди, якими оповиті гори. Кожен герой цієї оповіді розповідає свою історію життя, але всі вони так переплелися, що годі розплутати і розгадати. В кожного з них своя правда і своя таємниця, але не все можна приховати і навіки замкнути за надійними замками. Там, у Волковицях, свої правила: гори не приймають чужих, село просто так нікого не впускає і не відпускає, маєток родини Половських оповитий таємницями минулого, а річка Дзвінка зберігає всі непрощенні прокляття.

А ще тут кохання химерно переплітається з прокльонами, це страшна річ - не прощення. І за свої бажання та вчинки необхідно розплачуватись, і інколи ціна аж занадто висока.

Чому це місце краще не шукати?.. Читайте дебютний роман Марини Смагіної «Волковиці». Він вам сподобається)))


 

Книжка Макса Кідрука  «БОТ. Атакамська криза» (перевидання першого українського технотрилера «Бот») - це історія, від якої ви відчуєте ніби виступили сироти на тілі. Тут багато різних жанрів: і бойовик, і трилер, і жахи. Але не дивлячись на таке поєднання непоєднуваного у автора все вийшло захоплююче, напружено і динамічно.

Якби київський програміст Тимур устиг прочитати лист із попередженням від незнайомки, то не став би вбивцею мимоволі, тікаючи від хлопчиків-ботів із кривавими очима. Не він випустив джина з пляшки в чилійській пустелі, та й узагалі не дуже знався на нанотехнологіях і заборонених експериментах над людьми... Просто, коли ти вмієш дуже добре виконувати свою роботу, чекай, що хтось неодмінно тебе використає. І ти виявиш у собі те, про що досі не здогадувався…


Книжка Ілларіона Павлюка «Танець недоумка», це науково-фантастичний та соціально-психологічний роман. Тут є все: космічна подорож, заселення інших планет, чужоземна флора та фауна, мутація, загинувша цивілізація. Історія наповнена усіма барвами життя. Тут і генетична хвороба, і кохання, і батьківський інстинкт, і довіра до інших, і зрада. Сюжет динамічний, події розгортаються з запаморочливою швидкістю. «Танець недоумка» - сучасна українська література, яка не поступається відомим іноземним авторам-фантастам.

Космічний біолог Гіль, за плечима якого чимало військових операцій, переживає не найкращі часи: безробіття, безгрошів’я, сім’я на межі розлучення, ще й висока ймовірність, що проявиться спадкова генетична хвороба, в якій швидка смерть — це чи не найкращий фінал. І ось неочікувано з’являється пропозиція роботи, яка, здавалося б, вирішує всі проблеми одночасно: наукова експедиція на далеку планету. Хороші гроші, медична страховка, мінімальні ризики. Чи виявиться рішення летіти, до якого підштовхує страх, правильним? І чи такі вже мінімальні ризики на далекій і химерній планеті Іш-Чель?



Книжка Бурштин Василя Тибеля, це погляд на бурштинову проблему.  В ній описані дві сюжетні лінії. Перша - це сучасність,  розповідає про незаконний видобуток бурштину в Поліссі. Тут є місцеві бандити, корупція, сімейна зрада, жадібність, небайдужість людей і взаємна підтримка. Друга лінія – містична: повернення в минулі часи.  В ній мовиться про лісовий дух, що породжує в душах найгірші якості,  про  протиборство волхва з рудим демоном болота, який приймає вигляд велетенського коня. Обидві лінії поєднує бурштин.


  


 Історія шанує тих, хто її творить, а не лише відсторонено вивчає.

 «Пишаюсь, що я – Українець, або Лелеки рідним гніздам не зраджують», це глибокий і проникливий роздум про нашу історичну долю, про наше, українців, місце у світі. Це історія, у якій ідеться про виживання України в дні лихоліть, та історія ненависті чужинців до нашої незалежності, до всього українського. Чи ж і далі нам зрікатися себе, своєї мови, своєї культури і, отже, свого народу, як цього хочуть колишні колонізатори та їхні нащадки? 

Адже… це вони, кляті заброди, обманом та хитрістю винищили мільйони кращих представників степових лицарів, цвіт і гордість нації, достойних і мужніх людей. Це вони, керівники московської імперії, не з любові до українців закривали в Україні українські школи, навчання у вищих навчальних закладах переводили на російську мову. Це вони, варвари, протягом віків забороняли нам писати, читати, творити, говорити рідною мовою. Їхня політика – це політика геноциду: деспотія і агресивність, кров і сльози матерів, розстріли і табори, голодомори та обман, шантаж і крадійство. Як можна говорити про якесь «братерство», коли тебе вбивають ті, хто вкрали саме поняття слов'янин?

Українцю – вір у себе і ніколи не здавайся!!! 



 Його книги лідирують серед читацьких уподобань.

Всім поціновувачам творчості Андрія Кокотюхи. Сьогодні пропонуємо до прочитання дві книжки, які написані про повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Роман «Довга комендантська година», це перша книжка з циклу воєнно-пригодницьких трилерів «Таймер війни». Все почалося в останні дні лютого 2022 року – і перші дні масштабного російського вторгнення в Україну. Київ під ворожими обстрілами, активізувалися диверсійні групи, місто готується до облоги і тримає оборону. В столиці з’явився міжнародний терорист, російський диверсант на прізвисько Гюрза. Про все дізнається офіцер військової розвідки Влад Хмара. Розпочинається полювання. Для ліквідації диверсантів у Києві вводять довгу комендантську годину. Таймер війни ввімкнено, зворотний відлік розпочато…

 

Роман «Врятувати березень» - це історія однієї київської родини, яка опинилася в окупованому селі під Києвом. Вони не вірили, що розпочалася війна, але сподівалися, що вона швидко скінчиться. Це дуже емоційний роман, але з трагічним сюжетом. Він показує всю складність ситуації, а також дає змогу зрозуміти, як важливо бути готовим до небезпеки та діяти рішуче в критичні моменти.


                          

Сусіди. Стіни чують все

Що ми знаємо про людей що живуть за стіною? Що ми думаємо про бабусь під під’їздом, про тих у кого що вечора гримить посуд і чуються крики та плач? Насправді ми бачимо тільки те, що нам показують і не знаємо що відбувається в їх квартирах як тільки зачиняються двері.

Збірка оповідань об’єднує історії різних авторів загальною темою сусідства. Прочитавши збірку виникає відчуття що таке вже траплялось з вами, друзями, чи вашими сусідами.

 




Ореста Осійчук «Абрикосова книгарня»

Михайло приїжджає в незнайоме місто, але він тут не почувається чужим. Він бродить вулицями, аж раптом знову цей запаморочливий аромат абрикосового цвіту…  зупинився і завмер. Він, наче чарівною долонею, турботливо стирав бруд з того далекого минулого, заради якого поставив на кін своє теперішнє та, найімовірніше, і майбутнє. Чи складе Михайло Фариняк, чоловік з початку ХХІ ст. всі пазли історії, яка розтяглася на ціле століття. Яке було життя у Міська Фариняка хлопчика, який жив на поч.ХХст.? Як склалася доля цьоці Касі, вуйка Стефана, Іренки, Ромки і Феця? І що пов’язує цих двох Михайлів? Читайте захопливу і цікаву історію про Фариняків.

«Дуже атмосферний текст із багатою мовою, ретельно виписаним історичним тлом, мовленням і деталями. Герої "Абрикосової книгарні" прописані так, що ти відразу їм співпереживаєш, любиш їх і готова простити їм усякі дрібні капості» - Ольга Купріян, письменниця, літературна критикиня.


 

Роман Марії Дзюби «Укриті небом» - майстерна сага про післявоєнне галицьке село. Це духовний "харч", що є екзотичним вже своєю тематикою, автентикою і цілком може заімпонувати якнайширшому колу читачів.

Складність простоти і вічність проминання, мудрість згаслих віків і найсуттєвіше, що до сьогодні рухає світом – кохання, ось основа роману. 



Марія Рута «Крізь небуття»

Ми, українці, на такій землі живемо, де час від часу відбувається визвольна боротьба. Постійно наш народ хтось хоче підібгати під себе, підкорити, зламати, загарбати територію… Тоді, коли УПА визволяли свій край від несправедливої окупаційної влади вони обіцяли повернутися, щоб завершити почате. Адже патріоти не терпітимуть невинних жертв, як і колись не терпіли, навіть під час загрози неминучої смерті. Чому прийшли на нашу землю, нищать людей, вивозять із батьківщини цілі сімї. Чому?... Люди працюють на своїй землі, у своєму краю цілісінькими днями, щоб отримати гарний урожай, вирощують тварин, городину. А совіти приходять і одразу усе забирають. Чому українці повинні голодувати, маючи все?

Майдан – це дивовижна аура незламного духу, прагнення до перемоги, героїзм всього натовпу як єдиної істоти, цілісного. Холодне морозяне повітря закутало Майдан прозорою фіранкою зимового ранку. Їм не холодно – зігріває надія на краще майбутнє, спільна ідея – вирвати, врешті, УКРАЇНУ з розряду країн третього світу, в якому її тримає діюча система; й віра в те, що винуватих покарають…

Крізь об’єктив камери Максим встиг побачити снайпера... Старенька Ганна ніби наново переживала події свого дитинства... А десь в іншому часі, далеко на захід від Києва, молодий боєць і його кохана разом зустрічали сонячний ранок... Ніхто з них ще не знав, що примхлива доля змінить їхні життя назавжди, озиваючись навіть крізь небуття.

В історичному романі Марії Рути час єднає у химерному плетиві воїнів УПА, радянських військових та їхніх нащадків, й усі ниточки сходяться до точки неповернення, точки усвідомлення: час нарешті засвоїти невивчені уроки історії.

В основу роману покладено реальні події.



Минуле стежить за тобою

«Аляска» - аварійне приміщення психлікарні – дірявий лінолеум, стеля, яка давно потребувала побілення, стіни були заплямовані бозна-чим і ядучий кислотний сопух, що в’ївся в стіни. І тут лікуються: Бемоль, Водолаз, старий Григорій, Фідель, Міхаель, Кома, Довгоносик, Шпряха. У кожного своя історія, своя правда, своя боротьба. Як вони всі опинилися у палаті номер 13 психлікарні? Все просто: хтось «замовлений», хтось «косить». Але є ще Шрек, Чахлий, Світлана-Косметичка, Адам, Прапор і Петрович. У кожного своя причина працювати у цьому шпиталі. Інформація про способи їхнього «лікування» розліталася місцевістю з повсякчас високою швидкістю, унаслідок чого з’являється постійна клієнтура. Звірства санітарів було видно неозброєним оком через їхню всемогутність і прищеплене Павловичем відчуття безкарності. Хто зупинить таке лікування? Хто постане проти системи?


Сергій Бут «Аляска»

До психлікарні його привезли без тями і в гідрокостюмі. Перед цим чоловік забіг до церкви, наляканий чимось несусвітнім, кимось із потойбічного світу. Покликаний рятувати людей, тепер він сам потребував допомоги, і в першу чергу — душевної. Це дивно й безглуздо, та в психушці пацієнт знайде хоч і тимчасовий, проте надійний прихисток від проблем і від самого себе. Але попереду — ще неймовірніше безглуздя

«Аляска» — це гостросюжетний трилер в кращих традиціях сюжету «Над зозулиним гніздом». 



В серії «Душа жіноча» (яку започаткували у родинному видавництві Шовкошитних "Український пріоритет") побачила світ нова книга Людмили Когут «А сонце сходить щодня». Ця книжка про життя і любов, про вічну потребу жіночої душі любити і бути коханою. Повісті, які увійшли в збірку, написані рукою світлої людини й талановитої письменниці, яка не мислить свого життя без Вселенської сили Любові.

Гарного сонячного осіннього дня Софія гуляла в центральному парку у Манхеттені. Вона йшла під руку з поважним вродливим паном, сміялася, жартувала і виглядала щасливою. Вони нікуди не поспішали. Якби їй п’ять років тому сказали, що вона буде от так вільно і впевнено гуляти вулицями цього величного і вимогливого міста, вона б ніколи в це не повірила. Але… пригоди у житті бувають різні. Ніхто не знає, що може статися з тобою у будь-яку мить життя. Часом воно підкидає такі казкові випадки, в які й повірити важко…

Читайте повісті Людмили Когут. І нехай Вас огортає щастя і любов.



Т.Купрієвич «Бажання жінки»

Ця книжка — про сімейне щастя та жіночі мрії.

Завдяки історіям п’яти пар ми зможемо побачити, як найзаповітніші бажання героїнь змінюються впродовж життя; як панянки обиратимуть свої половинки; що заважатиме й допомагатиме в складних ситуаціях кожній із них. На читача очікують несподіванки на кожному кроці. Усі герої книжки вигадані. Але саме такі дивовижні історії можуть трапитися зі звичайними людьми, які живуть поруч із нами.

Роман показує, що справжнє щастя й реальне диво можливі, якщо в серці і вчинках панує безмежне кохання.



С.Веренич «І це все, що я хотіла сказати про кохання»

Спочатку втрачаєш сенс життя, а потім – коханця? Або спочатку коханця, а потім – сенс? Утім, послідовність не важлива. 

Після випадково підслуханої розмови коханого з другом, головна героїня піддалася сумнівам, а чи приємний він їй? Зникло відчуття надійного тилу, тієї кам’яної стіни, за якою прагне перебувати будь-яка нормальна жінка. Їй потрібно відпочити, подумати, набратися нових вражень… Ліза відправляється в милий пансіонат в Карпати покататися на лижах. За зовсім короткий відпочинок вона почула різні життєві історії: сповідь військового радника у вагоні поїзда, чудесну оповідь немолодої пані, яку Ліза порівнювала з Шехерезадою, адже вона притягує своєю розповіддю та літнього вченого, який теж виявився цікавим оповідачем.


В романі міцно переплелися людські долі, життєві драми. Чи зможе кожний протистояти непростим викликам долі і прийняти правильні рішення, які змінять їх і їхнє життя.  



Дара Корній «Троян-зілля»

Інколи очевидне просто лежить на поверхні, тому ти його не бачиш, натомість вишукуєш там, де, здається, йому саме місце, - у потаємних сховищах, заплутаних лабіринтах, у тунелях і навіть на вершинах гір. А воно перед самісіньким твоїм носом, як Капітан Очевидність. І ти сама собі дивуєшся, якою треба бути розтелепою, щоб цього не бачити? Життя тим і цікаве, що час від часу тішить нас несподіванками. Навіть коли аж надто важко, придивись пильніше, не будь зосередженою на собі занудою – і обов’язково знайдеш те, що подарує тобі рівновагу. Яку рівновагу подарує Вероніці завтрашній день, пізнання всіх секретів і таємниць і гірка правда?

Нелегка доля випала Вероніці. Переживаючи вже 10 викидень та ледь не вкоротивши собі віку, жінка раптом починає бачити дивні сни, де душі її ненароджених дітей благають відпустити їх і отримати вічний спокій. Надати його може Полудниця, яка мешкає у цьому просторі між двох світів. Але тільки в обмін на жертви зі світу живих, які мають приходити їй пополудні...

Чи сон все це, а чи смерті, свідками яких стає Вероніка, дійсно справа рук Полудниці? Тим часом ще більше секретів виринають назовні: і про покійну подругу Вероніки Ксеню, яку всі вважають босорканею, і про чоловіка Ростика, який приховує не одну жахливу таємницю.

Ця історія просочена гуцульськими легендами і містикою, та, може, зовсім не злі духи винні у всіх негараздах.



Андрій Цінцірук «Коло Елу»

Завтра, 22 грудня, Ганна-Софія буде святкувати свій ювілей – дев’яносто років. До неї завітає майже вся родина. А сьогодні вона хоче зробити, що вже не робила десь років із п’ять. Давно вже вирішила зробити собі подарунок – вийти надвір і проїхати трамваєм (старим трамваєм, що тарабанить усіма своїми частинами) через усе середмістя. Трамвай не кваплячись, вирушить згідно зі своїм маршрутом. А старенька згадає все своє життя. Кожна зупинка, це окремий спогад про життя в довоєнній оселі львівського лікаря, її батька, про виселення в маленьку квартирку, про Другу світову і Афганістан, окупації, арешти і переховування, втрати і розлуки з рідними… і про перше і єдине кохання. Вона пригадає все…

Роман, відзначений дипломом літературного конкурсу «Коронація слова» 2016 року та спеціальною відзнакою від Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, розповість про нескінченне коло життя, круговерть людських доль в історії країни.


Андрій Кокотюха «Називай мене Мері…»

Коли ще тільки починав служити в органах і вони ще не деградували остаточно, Кобзар сприймав свою роботу як охорону певного рубежу від ворога. Саме так: ходив на службу, як на фронт. Вважав себе захисником мирних людей від озброєних бандитів, затятих садистів, хворих на голову ґвалтівників. Уголос такого не казав, розуміючи – цинічніші колеги тицятимуть пальцями, маючи його за білу ворону. Мовляв, він лицар без страху й докору, а вони тупо розгрібають бруд і порпаються в чужому лайні. Але щоденне, навіть у вихідні, спілкування з суспільними покидьками робило Кобзаря не менш цинічним. Проте на його очах ті, хто мав би служити й захищати, самі повільно та впевнено перетворювалися на мешканців темної сторони, таких само озброєних, небезпечних – навіть більш небезпечних, бо мали законну владу й право на насильство…


Прокинувшись вранці у власній квартирі біля мертвого тіла, колишній поліцейський Олег Кобзар опиняється поза законом. Земля горить під ногами, його оголошено в розшук, ще й полюють убивці, яких направляє невідома і жорстока рука. Тільки здаватися — не в правилах Кобзаря. Врятувати власне життя і знайти справжнього вбивцю йому допомагає слідча Віра Холод — єдина, хто вірить в непричетність Олега і готова навіть порушити правила, аби відновити справедливість.



Цікавий, заплутаний і сучасний детектив, який не дасть нудьгувати. Насичений карколомними подіями трилер привідкриває болючі теми сьогодення – Майдан, війна на Сході, біженці, торгівля дівчатами.

 

Таня П’янкова «Кролівна»

-      - Так, любов. Буває, Денисе, що вона іноді заважає. Ми любимо когось і доки є це почуття, ми готові на все, лише аби той, кого ми любимо, почувався обраним, почувався найвагомішим, надважливим. Ми крутимось навколо тих, кого любимо, як навколо сонця. Такий, знаєш, парад планет на землі…

-      - Я був твоїм сонцем.

-      - Ти був моїм сонцем…

-      - Яке згасло?

-      -Яке не мене зігріло…

- Боже, хіба заслуговує жінка бути лише тінню, не половинкою, не щасливим сонцем – тінню. Я плачу, Анно, бо так довго жив серед тіней, а душі потрібно було лише поплакатись, щоб побачити сонце

Роман «Кролівна» - іронічна історія, яка писалася за складних життєвих обставин. Це роман про силу справжнього кохання і страх бути щасливими. Історія, яка могла б статися з кожним із нас.

«Це неймовірна книжка. Вона змусить плакати чоловіків і підштовхне до роздумів жінок. Тут показано правду любові й нашу нелюбов до правди життя.» - Василь Кузан.

І саме за художнє осмислення психологічних залежностей та створення нової естетично-містичної реальності у романі «Кролівна» Таня П’янкова стала лауреатом міжнародної премії імені Пантелеймона Куліша. 

«Писати – це внутрішня потреба, це жага пізнання і самопізнання, самореалізації і відкритого, щирого інтересу до світу та людей. І, звичайно, це внутрішня потреба бути почутою і прочитаною.» - Таня П’янкова 


Алла Сєрова «Теорія помсти»

Рита Лукаш – ріелтер зі стажем. За роки роботи вона звикла до будь-яких несподіванок, але це було занадто навіть для Рити… Ріелтери не повинні боятися нічого. Власне кажучи, це саме та робота, на якій бачиш усе на світі. І багаті квартири та їх господарів, таких різних, що аж, і нужденні помешкання – нужда скрізь однакова, і таких, і сяких, а коли справа стосується грошей і майна, з людей таке лайно лізе, що гидко дивитися. Попрацювавши кілька років у нерухомості, починаєш дуже специфічно бачити світ. Але ж на рівному місці неприємності не виростають. Комусь дуже хочеться звинуватити у злочині і посадити її до тюрми. Чому? І вона таки здогадується, що це – слід з її далекого минулого, коли Рита Лукаш була ще…

Читайте роман Алли Сєрової із серії «Правила гри». Алла Сєрова – авторка понад двадцяти кримінальних романів та гостросюжетних детективів. «Родзинкою» її романів є те, що головними їх героями завжди є жінки, - вона вважає, що жінки є складнішими од чоловіків, а тому й цікавішими.

Андрій Кокотюха ще у 2009 році писав: що за умов наявності в Україні повноцінної книжково-видавничої індустрії, українські видавці бились би за право видавати цю Авторку чи й взагалі — створили б окрему серію спеціально «під неї».



«Більше нікому» А.Нікуліна, О.Бакулін

Колись відомий художник, а зараз продавець пігулок для схуднення. Нікому не потрібний, усіма покинутий дурень. Був королем, а став порожнім місцем. Що з тобою сталося, Руслане? Чому твоє життя зробило крутий віраж, якщо ти проміняв успішну кар’єру відомого митця на роботу «на дядю» за копійки? Сам цього хотів? Сам цього прагнув? Сам це отримав? Але минуле залишається в минулому, і Руслан радів цьому факту. Все, що трапляється, таки на краще. Життя саме злагоджує гострі кути, пробачає помилки та дає нові шанси. Потрібно лише змогти пробачити самому собі. 

Але не все так просто… Оті його «малюнки» спонукають до чогось, і ось він знову перебирає своє минуле, яке потонуло в пилюці, шукає ключі до дверей, яких навіть не існує. Але що… що він пропустив? Його его хоче знову почуватися значущим? Воно не хоче ховатися в темряві забуття? От воно й знаходить виходи, змушує його творити навіть під загрозою безумства. Він постійно звинувачував себе у всьому. Постійно шукав захисту. Його так легко підштовхнути до потрібних думок, вказати що правда, а що ні. У кожного є гріхи, чорніші за ніч. Але він той, хто є. Художник. Божевільний. Убивця. Він не буде мовчати за свої гріхи. Його крик буде почуто. Божевільними не народжуються, ними стають. Не дайте зробити Вас такими, ким Ви не є. 


Надія Гуменюк «Плач пересмішниці»

Нікому не вдавалося похитнути Нору. Вона вміла тримати удар, приховувати емоції, самим лише поглядом вгамовувати пристрасті. Навчилася. Для цього, крім юридичної та економічної освіти, довелося пройти і психологічні курси із самовладання. Не жінка, а кремінь. А тут… Куди поділася залізна витримка успішної бізнесвумен? Що сталося з її неприступним серцем? Адже вона колись обрала свій шлях. Їй захотілося стати розкішною, вишуканою, впевненою, владною і… коханою. Захотілося стати нарівні з платиновою владичицею Троянівського королівства, посунути її на троні, примоститися поруч або ж… На ранок вона вже знала, як проникнути у маєток Троянів і підібратися до його неприступної володарки. Адже Нора також заслуговує на щастя. І вона сама візьме його у долі – усе витерпить, але виборе, вигризе, завоює. Але… заради чого? Заради кого? Заради кого вона все це робила?

Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. А ще був прихований від усіх гріх. Роки мчали стрімголов, помилки минулого лишалися позаду. Але не зникали. Несподівана зустріч з атовцем Левком збурила в пам’яті Нори болючий спогад. Бо тоді, у боротьбі за найвигідніше місце під сонцем, жінка втратила щось значно важливіше... Що поєднує впливову бізнесвумен із простим хлопцем-атовцем? І чому Норі так боляче і водночас так хочеться зазирнути в його очі?..


Оксана Сайко «Волоцюги»

Його колишнє життя асоціюється із запахом парфумів дружини – гостро-солодкавим квітковим ароматом, квітчастими сукнями… Це так давно було… Наразі він бездомний, яких зневажають, переступають через них. А був він чесним і порядним працівником на заводі, поки його не закрили. Майбутнє – суцільна невідомість. Хтозна, що буде завтра. Отак зникне колись з лиця землі, ніхто й не зауважить. Волоцюги ж зникають непомітно. Адже світ волоцюг – непевність і невідомість. У ньому немає майбутнього, а є лише сьогодні й тепер. Малі втіхи часто перетворюються на драми й трагедії… Але й тут люди змушені жити і знаходити, здавалося, назавжди втрачений сенс.


 

Тетяна Белімова «Винуваті люди»

Вона – донька старшого машталіра. Він – простий машталір.

Вона – схожа на паночку, адже її взяла до себе на виховання та службу сама графиня Лідія Браницька. Він – гарний і вправний, роботящий і тямущий машталір.

Вони кохали одне одного і хотіли побратися. Але не судилося. Старому машталіру такий зять не до душі. Усяк про себе дбає, і Флор Ігнатович дбав про щасливе майбутнє своєї єдиної доньки – «продавав» за нелюбого шляхтича Юліана Ясенського.

Маруся сподівалася, що повернеться Василь, і вони втечуть кудись разом. Але її присилували… Така вже доля!?

Читайте роман Тетяни Белімової про події початку ХХ століття. На сторінках нової книжки постане чудова історична епоха. Як складеться доля двох закоханих? Про все дізнаєтеся, коли перегорнете останню сторінку.

Хтось міг би позаздрити Марусі, яка стала дружиною поміщика Ясенського. Житиме тепер у розкоші! Хай і з нелюбом. Час мине, і не згадає про того свого Василя. Однак життя повернеться інакше. Маруся лишиться вдовою, а Василь стане цирковим артистом. Він зійдеться з жінкою, якої ніколи не покохає, але й не покине. А Маруся чекатиме на Василя все життя. Їх осудять люди, власна совість винесе їм вирок. Зустріч із Василевою дружиною буде останньою краплею для Марусі. Вона втече, присягнувши, що тепер уже назавжди. Але правда, що наздожене її, змусить повернутися. Та чи востаннє?..

 

 

Л.Волок «Останній шанс на кохання»

Вона – дочка одного з найбагатших людей країни.

Він – водій маршрутки.

Вона – красуня, яка може мати все, що забажає.

Він – почував себе найбіднішим студентом країни і тому покинув інститут. Треба було йти працювати, щоб допомагати родині.

Їй залишилося три місяці… лікарі вже озвучили рішення долі.

А в нього є лише десять днів, щоб повернути братові борги, бо сім’я залишиться без квартири.

Її життя не буде таким, як раніше, але в неї є одне єдине бажання. Лише одне бажання – зрозуміти, що значить – любити. Любити хлопця, ходити на побачення… Рідні дівчини виконують бажання. Завдання стояло дуже складне. Втім, коли справа стосувалася захисту близьких, то всі засоби хороші. Як розірвати гордіїв вузол, у якому так вигадливо сплелися мораль і розрахунок, кохання і обман? Чи здатне кохання взяти гору над домовленостями? Всі відповіді на сторінка роману Л.Волок.



Леся Романчук “Софія”


Автобус хвацько долав кілометри, намотуючи на колеса срібну стрічку асфальту. Стрімко злітали обабіч зелені, ба ні, смарагдові купки дерев і кущів, а небо… небо було не голубим, не блакитним – сапфірово-прозорим, сяяв на ньому шмат чистого золота. Колеса все ковтали й ковтали шматочки дороги, наближаючи вчорашню випускницю медичного інституту до нового міста, нової роботи, нового життя. Але якого життя? Усі, не дуже приємні, пригоди першого дня сплелися у тугий клубок у її горлі, який тиснув, душив і раптом вибухнув гіркими-гіркими сльозами. Вона плакала, не витираючи сліз, рада, що їх ніхто не бачить, ридала усмак, щиро. «Тепер ти живеш у нашому місті, дівчинко. Тут є злі, недобрі люди, але тут є ми – будинки, трава, дерева – твої друзі. Ці сльози – перші, але не останні, це лише початок. Будь мужньою.»

Роман Лесі Романчук “Софія”  – відомий український бестселер, це роман про кохання і зраду, про віру і надію у житті головної героїні – лікаря-акушера Софії Синицької (Зорич). У неї чудова сім’я – чоловік, дочка, прекрасна робота – лікарня, медичне училище, цікаве захоплення – народний театр… Але, є багато але. Книга зачарує вас напруженим сюжетом і гострою інтригою. Вона піднімає цілий ряд етичних питань, про які варто подумати на самоті.

 Жінка у Світі і Світ у Жінці — це основні теми, на яких ґрунтується вишукане мереживо роману "Софія".



Роксолана Сьома «Рефлекс медузи»


Законів природи ніхто не скасовував – перемагає сильніший. Та що, коли тобі не відомі правила виживання у ворожому середовищі? Коли ти безпорадний перед викликами долі? А як протистояти найріднішим, наприклад мамі, опіка якої порушує твої власні кордони?

 «Як же мене все дістало», - подумав стомлено.

Мабуть, мама в озері відчула мою присутність, бо озирнулася, усміхнулася і махнула рукою, запрошуючи приєднатися. Раптом її обличчя спотворив спазм. Зауважив, як праве око сильно замружилося. Щойно простягнути до мене рука шуснула під воду. Вона закрутилася, хаотично борсаючись, і щось скрикнула. Раз – і її голова зникла під водою. Я остовпів. Відчув, як дві протилежності сутності – біла і чорна, добра і зла – затіяли в мені смертельний двобій…

Чи вдасться уникнути катастрофи героям цього роману?



Юлія Кубай «Ідеальність»

Ви зустрічали ідеального чоловіка? Ідеального у всьому: професія, одяг, їжа, побут. Розпочніть читати роман Юлії Кубай «Ідеальність», і з перших сторінок постане перед вами ідеальний чоловік. Але як він цього всього досяг? Ще тоді, в дитинстві, маленький хлопчик пообіцяв собі, що вибере лише ту професію, яка приноситиме задоволення. І ніхто не зможе підвищити на нього голос. Він прагнув поваги… Йому хотілося бути корисним людям, захищати їхні права, стояти на боці справедливості. Тому він відразу вирішив:  щоб дістати правильні знання, він має вступити у найкращий виш світу, а після цього – отримати практику в найсильнішій конторі. І він всього досяг… Але чому вбили його родину? Його 33%. Для нього це жахлива втрата чоловіком великої частини свого життя. Падіння вниз. Усе, що будував, просто зруйнувалося. Його прекрасне, досконале життя за мить припинило існування.  В чому його промах? Чи можливо це кара? За що? Чи може він направду монстр, як вважає один із виконавців аварії його дружини і дітей. А хто ж тоді замовник?


Усе життя Андрій прагнув бути ідеальним. Настільки, щоб інші поруч із ним почувалися недосконалими. Бо Андрій — успішний юрист із блискучою освітою та кар’єрою в Англії, харизматичний вродливець, одружений із красунею з красунь, батько двох чудових дітей. Однак цей ідеальний світ почав розсипатися. Фатальна автокатастрофа забрала життя дружини та дітей. Андрія накрили чорні, безпросвітні дні. Раптом хтось починає надсилати йому дивні записки. Їхній зміст шокує: аварія не була випадковою. Хтось виставив жорстокий рахунок, який Андрій сплатив сповна. Але кому і чим цей ідеальний чоловік так завинив?



Тетяна Пахомова «Схизматик. Діти Каїна»


Надсяння під час Другої світової війни. Малий Степан Дідич не мав дитинства. Була війна, прихід німців та нелюдські воєнні побори, криваві сутички між родинами поляків та українців, злидні, невизначеність. Лихо ковтало людей не пережовуючи. Боротися було марно — Дідичі виживали, як і всі інші. Продавали цеглу, таємно різали худобу, тихцем підміняючи реєстраційні бірки, молилися крізь сльози. Якось пристосувалися, притерпілися. Та починається лиховісне переселення українців, влаштоване владою «совітів». Страх жити далі стає сильнішим за страх смерті. Степан опиняється на допиті в НКВС за підозрою у співпраці з бандерівцями. Хлопець розуміє, що тепер чекає на нього та його рідних. Юний Дідич знову шукає свої істини на хиткій кладці між польським тавром «схизматик» і радянським — «переселенець». Та у світі зла не все однозначно.

"Сьогодні на часі є важлива робота для кожного українця: треба повернути собі самостійну і вільну Україну. Всюди на українців кажуть однаково: «бидло, говорить». Всюди при владі лише поляки, бо русини, бач, неписьменні. А як вони освічені можуть бути, коли ні до університету, ні до політехнічного інституту українців не беруть? Лише коли хто виробить собі громадянство Польщі й говоритиме лише польською. Банки, суди, лікарні – все лише для поляків. А як ти українець, то вмирай. І треба оте зачароване коло розривати нарешті. Але як?

Згідно з угодою від 9 вересня 1944 року між Польщею і Україною буде проводитися евакуація, або переселення українців з Польщі до України. Перевезуть людей, майно і худобу потягом на велику Україну. Там буде добре і спокійно. Ще й дякуватимете, що живі. Кордон по лінії Керзона провели. Тож забирайте пожитки і вимітайтеся звідси. І від 11 грудня їхній поїзд їхав у нікуди…"






София Горант «В мире где нет тебя»

Чи може людина жити у віртуальному світі? – Не може. Адже фізичне тіло потребує їжі, повітря, простору…

Чи може людина спілкуватися у віртуальному світі? – Може. Чати, смс-повідомлення, електронна пошта… Все зручно, швидко, економно…

А чи може у віртуальному світі народитися кохання?


Що для неї вартує D@nger?.. Друг? Знайомий? Коханий чоловік? Вона нічого про нього не знає. Його вік, чим займається, де живе…А ні імені, ні прізвища, ні паспортних даних. Всього лиш нік в шість символів і сліпа віра в те, що він – той єдиний. Але для чого він грається почуттями Марії? Адже вона не лялька – і їй боляче.

А може, все це ілюзія? Людині властиво помилятися. Які випробування має пройти Марія? І чи пройде їх вона. В чому сенс життя для Марії? Адже до зустрічі з ним, вона була звичайною студенткою театрального університету. Але та випадкова зустріч в мережі змінює все її життя. День за днем головна героїня все далі і далі віддаляється від реального світу, потопаючи у віртуальному просторі соціальних мереж. Чим небезпечне кохання в Інтернеті? Які наслідки такого спілкування? 



С.Зеленська «Сповідь священика»

«Є люди, як дві паралелі. Вони йдуть, ніби поруч, але ніколи не перетинаються, не можуть перетнутися або з’єднатися.

Є люди, чиї шляхи проходять перпендикулярно. Є такі, що сходяться в одній точці, а потім розходяться.

А є люди, шляхи яких, можливо, подібні. Їхні лінії долі то віддаляються, то зближуються, але ніколи не перетинаються, не поєднуються в гармонії.

Ця історія почалася давно. Він нікому не розповідав про те. Він довго мовчав… Але перед його смертю світ побачить повне його одкровення. Вкрадене одкровення двох сердець…»


Твір ознайомить Вас з розвитком таємничих подій, прослідкуєте  долю і психологічні нюанси життя головних героїв: Олекси Зварича – талановитого письменника; забутої в Україні актриси Меланії Зелінської, яка повернулася на Батьківщину після довгих років випробувань у Німеччині; священика Федора Чугайстера, котрий відкриє своє вразливе серце, так раптово пізнавши втрачене колись кохання.



Елен Тен «Сила пристрасті»


Інколи цікавість змушує нас робити те, на що ми, здавалося, ніколи б не наважилися. Мені набридло просто читати записник Малинки. Захотілося спробувати щось із тих її «порад». Потихеньку студіювала бабусин щоденник, зупиняючись переважно на лікарських травах. Не поспішала просуватися в інших напрямках – боялася того, що можу накоїти. Адже бабуся попереджала : «Кожне зло має свої наслідки, свою ціну. Воно вимагає жертв. Це явище називається відкатом. Тому ніколи не роби зла іншій людині. Заплатиш удвічі або й утричі дорожче».
А яку ціну заплатить Тася за своє кохання до Ігоря! Коли воно триває з часів дитинства і Тася ладна на все, щоб бути разом з ним. Вона розуміла, що насильно щасливий не будеш. Але.. Доля любить зіштовхувати людей, яким краще не зустрічатися. Важко збагнути, бавиться вона в такий спосіб чи знущається. Якою буде розплата, коли Тася все ж переступить межу дозволеного?


Таня П’янкова «Чужі гріхи»

Перед самим Великоднем на полі трагічно гине вагітна Гапія, залишаючи після себе велику таємницю свого серця. Її убита горем мати Юстина робить дві ляльки для залицяльників доньки, щоб покарати одного з них — того, котрий Гапію занапастив. Ніхто, крім недоріки-Якова, не знає, що через дивні дарунки життя обох братів починають летіти шкереберть. Усього сорок днів прокляття має силу, бо лише сорок днів ходить душа світом, перед тим як відлетіти у вічний вирій. Чи вистачить цього часу живим, щоб розплутати клубок спогадів, дивних збігів, таємниць і розірвати прокляття заговорених ляльок? Чи спокутує кожен із них свої та чужі гріхи?

Гапія. Дивна вона. Все жила серед людей, а якась така була, ніби нетутешня.

Чудна була Гапія. Цікава йому. Думав про неї, як прокидався і засинав – думав.

Незвична була Гапія. На вроду незвична. Мучила його. Наснажувала й виснажувала.

Нестерпна була. Бавилася ним, як цяцькою.

Смілива була, як вовчиця. Нічого не боялася.

Вразлива була, наче дитина. Плакала, коли пальця серпом втяла.

Ніжна була Гапія. Ласкава була, як мати. Тривожна була, щеміла йому тонко десь під ребром. Видихнути іноді не давала. Любила його. Вміла любити. Обіймати вміла.

Справжня йому була Гапія. Як світ, як вода, як гори, як квіти, справжня. Приходила несподівано і йшла, коли хтіла…

Чудна була Гапія. Ціле житє чудна. А він її, як душу свою, любив. Любив і вірив. Не мав чого не вірити. Але ніколи до кінця не знав…

Лишень він її і любив. Душу за неї міг би відати. Раз у житю любив. Вірно любив, чесно, спражно. А нема вже його Гапії. Світла йому нема…Неба нема…

В кожного своє кохання, свої гріхи, своя правда і своя спокута.



А.Процайло «Тьма і проліски»

"Кожна людина має свою річку, яку доля протягом життя наповнює водою, і з цим треба миритися, тобто пристосовуватися. Інколи рве береги, інколи від спраги тріскає пересохле дно, подеколи вітрами тріпає, наче при пропасниці, всяке буває, життя… Але зазвичай бувають будні, які то квітами прикрашаються, то снігом притрушуються, то листопадом пхинькають, то пірнають у ніжну, як спарене молочко, водичку, а потім засмагають, розчиняючись у теплі… З таких непримітних моментів і складається життя. Хто розумний – уміє той плин не проґавити, а мудрий – насолоджується." 

Оля прагнула довести всім, а найперше – батькові, що вона сильна і незалежна. Рано чи пізно пташка мусить літати сама, бо їй буде гаплик. Та за помилки молодості довелося заплатити чималу ціну. Адже всі грають свої придумані ролі, питання лиш у тому, які…  


«Цвіте терен» Оксана Кір’ян.

-         


"А що таке терен, ти знаєш?

-          Приблизно – колючий якийсь кущик. Здається, ягода дика, до того ж несмачна.

-          Не зовсім. Це дика слива, водночас і терпка, і насправді смачна, якщо вистигла, а ще краще, якщо її добре виморозило. Треба знати, коли її скуштувати.

Людмила задумливо додала:

-          Так само і в житті буває: спочатку терпко, а потім після всіх морозів-невдач і солодко…"

Люба незчулася, як стала самотньою літньою жінкою у розкішній квартирі. Колись — показна донька генерала, розумна та цілеспрямована, вона бачила весь світ біля своїх ніг. А тепер — пустка. Одного дня, прибираючи у старій батьківський квартирі, Люба знаходить лист-покаяння, який написала мати Галина до своєї молодшої сестри Василини. Ця сповідь перевертає все життя жінки, як багато років тому перевернулася доля тітки Василини. Виявляється, Любина мати вкрала життя сестри заради власного щастя


Микола Хомич "Чорний Місяць"

Від деяких речей не можна втекти – куди б ти не тікав, повернешся все ж туди, звідки почав – до себе самого. Адже із сьогодення в минуле простягаються невидимі ниті. Як би там не було, перебуваючи в сьогоденні, можна обережно потягнути за кінець цієї самої нитки і опинитися у минулому, або закинути цей клубок у майбутнє… «Чорний Місяць»  – це синтез детективного, містичного й любовного романів про Київ, в якому переплелися події початку ХХ століття і нашого часу. Головний герой роману подорожує у просторі й часі, занурюючись у світ шляхетності, розкоші й кохання. 


Дара Корній «Місяцівна»

моторошно-містична історія про чорне серце всемогутнього магната Францішека Селезія Потоцького та про страхітні таємниці сокальського кляштору, про особливих людей – альбіносів, про страшні сімейні таємниці і пошук свого призначення там, де гори підпирають небо. В романі є багато історичних подій, які варто знати.



М.Хомич «Час»

Час наскрізь пронизує нас – сотні, десятки тисяч різноманітних годинникових механізмів цокають в нас одночасно. Ми ніби годинникова лавка, стіни, якої геть завішані годинниками, ритм і швидкість яких тісно пов’язані з космічним часом. «Як швидко плине час, який стрімкий його крок», - повторюємо ми часто ці слова, не усвідомлюючи, що час – це єдина цінність, якою ми реально володіємо. Не розібравшись в цьому, заплутавшись в собі і в часі, герой роману здійснює вчинок, в результаті якого його власне життя наражається на небезпеку. Бажання продовжувати рух підштовхнули його до безумства. Як іще можна пояснити, що дорослий чоловік, який побував у бувальцях, і в тверезій пам’яті закохався, як хлопчина?.. Втративши, здавалося б, все, він знаходить точку опори, там, де найменше очікував…

О.Сайко «Забута мелодія»


Серед мотлоху на стриху старого будинку Романа знаходить скрипку, ноти невідомої мелодії і лист. Кому належало все це? Хто жив тут раніше? Крок за кроком Романа має розплутати клубок чиєїсь давньої історії, яка оживе й змінить не лише її життя… 
«…прочитавши ноти й зігравши їх, я раптом збагнула, що музика складається не лише з незбагненної поезії відчуттів, перетворених на гармонію звуку. Вона зіткана з історій, які кожен, хто її грає чи чує, прочитує так, начебто сам написав їх.»   


І.Власенко «Учителька німецької»


«Чому ми шукаємо своє коріння? Навіщо нам знати, з чого все почалося? Невже ми здатні щось змінити або вплинути на минуле? Нехай іде і не заважає рухатися вперед… – іноді у розпачі думала вона, зіткнувшись з черговою тупиковою версією особистого розслідування. – А може, кинути все? Скільки можна ходити по архівах, писати, тремтіти від нетерпінням і отримувати холодне «даних не збереглося»?» Люда думала так і чимраз намагалася припинити пошуки. Але… Саме там, в минулому, зберігаються відповіді на всі питання. Воно розтлумачує сьогодення і формує майбутнє. Воно пов’язане з ними певними законами і має пояснити мені, навіщо я тут, хто я, чому саме така і куди мені рухатися далі. Тож, саме час читати історію про нелегке життя людини, яка стала піщинкою в тоталітарному режимі. Не будьмо байдужими, і тоді біда не прийде в наші родини.   


О. Радушинська «Метелики в крижаних панцирах»


«Раз-два-три, раз-два-три…Артем подає їй руки, оберт перший, оберт другий…Як легко на душі! Наче вона ширяє десь понад хмарами. Чи ж була колись щасливішою? Ні. А як приємно чути оплески… Як приємно бути такою, як і всі! Без образ, без приниження, щоб не соромно і без страху.» 
Читайте повість про дівчинку-підлітка прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність?


І.Власенко «Синдром зародка»


«Усе те саме. Такий самий ранок, чашка кави, зубна щітка, ранкова газета, транспорт, робота, безглуздий начальник, зарплата в конверті, ниючий біль у шлунку в обідню перерву і швидкісний перекус у кафе за рогом – усе те саме з незначними варіаціями…, а хочеться чогось людського, щоби дух захоплювало!!!» Багато питань постає перед головною героїнею. Хто ж дасть відповіді? Читайте роман Ірини Власенко. Там є відповідь.


В.Вальд «Меч Сагайдачного» 

нова книга від автора українського бестселера «Останній бій Урус-шайтана» вже є в бібліотеці. Історично-пригодницький роман переносить читача в часи козацтва. Це цікава, динамічна і захоплива історія про минуле українського народу. Це історія «життєвого шляху» меча гетьмана Петра Сагайдачного. Тут і битви, й небезпечні пригоди, і козацькі жарти. 
Рекомендую всім. 
Приємного прочитання.



М.Ткачівська «Я і мій Дон Жуан»


Дуже яскравий і живий роман. Про надсерйозні речі, що інших змушують плакати і страждати, авторка, розповіла так дотепно й гостро, що аж дивно. Роман пересипаний курйозами, комічними ситуаціями та життєвими парадоксами, що несподівано падають на голови героїв. 
«Читайте, смауйте, і гарний настрій Вам гарантований»



О. Печорна «Химерниця»


Доля не знає випадковостей. Колись Микола та його друзі вчинили страшну наругу. Вони забрали те, що їм не належало. І час поновлювати рівновагу. Час віддавати. Тільки щира жертва врятує доньку. Чим заплатить батько за власні гріхи, бо їх дуже багато…і кожен гріх вимагає спокути. 
«І «правдонька» лізе: - Ти ж краще від мене знаєш, що життя нас такими зробило. Люди й зробили. Біс попутав, накрило нас. Думаєш, легко вгорі? Просто? Заскочив, так мусиш зубами тримати. Світ таким став. От якби… 
Якби, якби, якби…Надто багато у житті людей нездійснених «Якби»!


Ю. Матту «Багалія»




"Дивна штука життя. Кудись поспішаємо, чогось досягаємо, через щось побиваємось, а потім виявляється, що не туди поспішали, не тих вершин досягали і побивались через дурниці."




О.Рижко «Ще одна історія про…»


…Кожного разу, як я приїжджаю сюди, то наче в часи Великої Руїни потрапляю! Мені перед очима стають моторошні картини з Ліниного «Берестечка»! З якого би краю в село не в’їжджав – тебе зустрічають напіврозвалені стіни без дахів. Комплекс, ферми, конюшні, токи чи сільські хати – скрізь! – сліпі зіниці покорчених вікон і чагарники – всередині і ззовні. Та ще…майже самі жінки й діти. Як під час війни! Бо чоловіки – на заробітках. Руїна…вона тут ось…довкола нас…а найстрашніша руїна – в людських серцях. І якщо не спохопитися тепер…зараз…то нас уже нічого не врятує



А.Нікуліна «Сіль для моря, або Білий Кит»


Це справжній роман-буря, який варто читати не лише підліткам, а й дорослим. І істина в ньому дуже проста: «Всі заслуговують на щастя, і сенс життя в тому, що потрібно просто жити. Жити в реальному світі, а не в онлайні. І нікому не потрібні фальшиві талісмани, щоб вірити в них, адже щастя залежить тільки від нас самих. І нехай все погане перетвориться на сіль…сіль для моря.» Але море може стати надто солоне від сліз і гіркоти, які кожен виливає у нього. Скільки воно чує плачу, скільки образ залишається на його хвилях, скільки болю… Тож не плачте, просто живіть, і проживайте свою історію самопізнання і знайомства зі світом. 


Т.Пахомова «Карпатське танго»

Усі ми прагнемо свободи зовнішньої і внутрішньої. І тому головний герой розповість про свій шлях пошуку свого місця у світі, і лише родове коріння змінить його долю.

«А як стати впевненим? --Передусім уникай тих людей, яким ти не подобаєшся і які говорять тобі неприємні речі. Люди, які гнітять тебе, це непотріб. Його треба викидати, наче сміття з хати під час прибирання. Життя стане чистішим і гарнішим. По-друге, вір у себе й вмій бути щасливим. І завжди всміхайся.» Енергію неба всотують столітні смереки та ялиці, їхні верхівки тягнуться в космос. Вони красиві й горді. Так, напевно, виглядали б і люди, якби були вільні й добрі у своїх помислах. Людина росте не від дощу, а від слова. І ті слова, якими поливають наших людей, роблять їх затурканими й боязкими, як загнану в пастку звірину.



Ж.Куява «Говори, серце, не мовчи»


Молода українська письменниця в новому романі привідкриває нам таємницю (завісу) офісного життя в Києві. Тут є робота в престижній рекламній агенції, мовчазні працівниці-рабині, начальник – хтивий бабій, гра по правилах…а всі вони чи щасливі, чи лише здаються щасливими?! Але є ВІРА в те, що для кожної людини, навіть найбільш розчарованої і пригніченої, на цій землі приготовлені місце, час і люди, які обов’язково дадуть їй змогу відчути повноту радості. 



Н.Гуменюк «Корона на одну ніч»


Людські долі на тлі карколомних історичних подій, таємні товариства й міжнародні інтриги, злети і падіння, кохання і слава – про все це в новому романі переможниці багатьох літературних конкурсів та рейтингів.





Т.Пишнюк «Гра в королеву»




«Усе, що відбувається в житті,  – непередбачувано, але заздалегідь задумано. Ким задумано – Маруся не знала. А ось ким не передбачено – легко здогадатися. Людина щось собі планує, вигадує, а воно – раз – і приплигало!». Героїня роману Маруся вважала, що роль королеви – саме для неї. І до певного часу її забавляла така гра в королеву. Та коли зрозуміла, що вже безсила управляти цією грою, а може, тільки виконувати роль королеви, вирішила вийти з образу. Але минуле відпускає нелегко.   



Микола Хомич «Загадка гробниці»

"- Отже, вас знову зацікавило одинадцяте століття? – запитав професор.
- Нам здається, саме тоді відбулися зміни, актуальні до сьогоднішнього дня, - підтвердив Олег. – Саме вони надовго визначили хід історії і вплинули на наше майбутнє. По суті, це і є першопричиною всіх проблем, з якими стикається зараз Україна. Повстання і революції були не чим іншим, як спробами вирватися з тієї пастки. Не одне покоління нашого народу боролося за свободу. Це відбувається й зараз…"
Поховані у глибині століть майже забуті - тіні минулого... Наскільки небезпечно турбувати їх? Перед читачами роману постає панорамне історичне полотно. Історичний детектив Миколи Хомича розкриває таємниці давньої та сучасної української історії. Де під час розслідування загадок минулого герої роману знімають історичні завіси, за якими століттями ховалися політичні технології, направлені на стримування національної самосвідомості українців. 


Ви хочете прочитати твір, який щедро пропонує вектори людських доль, які найчастіше залежать від одного-єдиного хибного особистісного вибору шляху – це О.Слоньовська «Загублені в часі».


"-… Ну, можеш-не-можеш, хочеш-не-хочеш, а постарайся хоч не вмирати, ходячи. Смерть до мертвих не приходить, не надійся. Живи всупереч усьому. Всміхайся, якщо навіть раптом скаженою вовчицею вити закортить! Абсолютних тупиків у житті нема, існують тільки лабіринти. Поблукаєш-поблукаєш – і виберешся на простір. Але якщо якнайшвидше не зрушиш з місця – здохнеш, задихнешся від туги й відчаю. Але…нічого…розберешся в собі, станеш сильнішою! Й розумнішою! Й обачнішою! Головне рук не опустити, а повзти, дряпатися, лізти, щоб таки вибратися з життєвої ями, якою глибокою вона не здавалася б!"

А.Новік «Останній спадок»

Цією книгою автор намагається пробудити у читача цікавість до маловідомих таємниць і напівзабутих легенд, і саме українських.


"Коли станеш на правильний шлях – доля сама тебе знайде. Головне – діяти, а не кидати все на півшляху. Кроки до правильного шляху – частина заздалегідь прописаної долі, і вона існує. От тільки не єдина. Тобто перед тобою може бути, до прикладу, четверо дверей, а в які ввійти – визначаєш ти сам. Кожні з таких чотирьох дверей є квитком до прописаної долі, лише різними шрифтами, мовами чи інтонаціями. Як наслідок виникатимуть і різні фінали, які заздалегідь прописані, шлях до яких ти обрав самотужки, такі собі паралельні реальності. І якщо вже обирати, то сидіти згорнувши руки і вичікувати всеосяжної та всемогутньої долі – якось не надто райдужна перспектива." І Далібор Кравець діяв, бо лише він мав ключ до загадки містичного спадку. 

Д.Кешеля «Родаки» роман-колаж. 

В українській літературі так ніхто не пише. Багато стихій, історій і почерків у цьому романі: екзотика краю й унікальність покарбованих вітроломами доль, містичні сили світу, фатальності життя і відчайдушне чіпляння за нього. А над усім – невблаганний час. «…І прийде час, коли у цьому зболеному краї скоріше гора з горою зійдеться, аніж людина з людиною зустрінеться… Коли вуста ваші перестануть речи ім’я Боже, ви жахнетеся, почувши, як його вимовляють німі і всі інші істоти, позбавлені дару мови. Воістину, якщо ви замовкнете, каміння заговорить, навіть коли всі люди планети зітруть із пам’яті своєї ім’я Боже, воно буде виписане райдугою на небі і вогнем на кожній піщинці…»


Богдан (Боб) Образ «Київ – Париж»


Молодий киянин здобуває освіту в Парижі. Прогулюючись паризькими вуличками, він пригадує Київ і проводить паралелі. «Щойно маю вільний час – гуляю містом. Намагаюся проводити паралелі між спільними рисами та подібними місцями найромантичніших міст. Як і в Києві, у Парижі безліч гарних будинків. Щоправда, тут майже не зустрінеш «жлобського осучаснення», притаманного Києву. Мені здається, що мета архітекторів – зганьбити Київ як столицю, як одне з найошатнішиш міст світу, як місто-сад. А Парижани намагаються зберегти атмосферу старого міста.» Цей роман – своєрідний путівник по романтичних місцях Києва і Парижа, оздоблений дотепними порівняннями, відвертими історіями про любовні стосунки і справжнє кохання.

Н.Гуменюк «Квіти на снігу»


Він перелякався, підняв її непорушне тіло, перекинув через зруб, штовхнув у темінь, а сам кинувся до автівки. Але вона зачепилася сумкою за виступ на цямрині й повисла десь посередині криниці… Авель…він мусів встигнути. І він встиг. Адже життя людське любить кружляти вже залишеними слідами. І течія часу іноді робить кола. Але це зовсім не означає, що ті кола мають співпасти, накластися одне на одне. Ця дівчина не повинна була загинути. Як Соломійка. І Калісіїв гріх іще блукає десь тут, поруч, неспокутий і непрощенний. Але час повертати борги минулого, час віддавати вкрадене, час розставляти все на свої місця. Ніщо не минає безслідно, все має своє продовження – такий лейтмотив, роману, сучасної варіації біблійної притчі про Авель та Каїна.


Н.Костина «Все, что мы еще скажем»


Роман в якому переплітаються дві сюжетні лінії, трагічна історія з минулого і лірична – з сьогодення. А ще, це ЖИВА книга про голодомор. Написана вона дужу чуттєво, душевно. Читаючи, ти проживаєш з героями день за днем всі їхні переживання, години щастя, шанс віднайти спокій і кохання. Їхню любов, неспокій, побоювання, ненависть, а також сміх ти також приміряєш на себе.   



М.Ткачівська «Голос перепілки»

«-Прости, Стефцю, - почула.
-Прости за все, - почула вона знову.
-Прощаю тобі, Бориску. За себе прощаю й за Мартина. І за долю нашу прощаю. І най Бог тебе простит.»

Щастя знає, де воно починається. І горе знає. От тільки де вони закінчуються, знає лише Бог.



Читайте книгу Марії Ткачівської про любов і зраду, молодість і старість, про глухі кути та світло надії.

Г.Медвідь «Замкова гора»

Андрій – вихованець дитячого будинку, людина із загостреним почуттям справедливості. Ставши дорослим, він здобув професію, знайшов кохання, створив сім’ю. Та не все гладко на життєвій дорозі лікаря Марцінковського. « - Якщо доросле життя не склалося, у всіх невдачах ми звинувачуємо дитинство, обставини, батьків, шкільних учителів, друзів, кого завгодно, тільки не себе. І якщо ж у нас все добре, то на ті самі речі ми дивимося по-іншому. Але головне – це знайти в собі сили прожити своє життя з достоїнством.»

О.Захарченко «Третя кабінка – Лос-Анджелес»


Родинна сага розкриває історію членів однієї української родини на тлі історії України ХХст. Розкуркулення 20х років, розстріли і арешти «ворогів народу» в 1934-1939, українсько-польська різанина 1943, прихід «совітів» на Західну Україну, війна, табори військовополонених, втеча слідом за німцями на захід, переслідування КГБ в 70х роках, еміграція – це жива історія. І на кожне запитання є своя відповідь, і відкриються всі таємниці.

Анна Хома «Терези»    

"Аптечні терези вважаються загальноприйнятим атрибутом правосуддя, чи не так? Навіть мізерна похибка у їх зважуванні може причинити серйозні наслідки. Пальці тремтять, очі болять, спина не гнеться…а якщо до того ж зав’яжуть очі, багато ти зможеш наважити? Так і правосуддя зважує наші провини на аптечних терезах, і гострого зору не взмозі ми вимагати, бо скільки злочинів взагалі ніколи не розглядаються в його інстанція. Але є насправді Боже правосуддя і зважується там на терезах квантові дози тонких матерій наших душ. І залежно від того, що переважує, - тією дорогою ми і йдемо у житті та після своєї смерті." Яка таємниця пов’язує головних героїв нового роману Анни Хоми? Всі відповіді на сторінках книги, і лише перегонувши останню сторінку, ви складете пазли карколомних подій 2008 року. 

Пам’ятаєте рекламу «Даніссімо! І нехай весь світ зачекає!»? Так само і з новою книгою від Н.Гуменюк «Дожити до весни» - я читаю і нехай всі зачекають, я зупинку проїжджаю, бо я читаю. А читати є про що. Пориньте в сюжет жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць, із карколомними поворотами. А сповіддю чарівної скрипки «Червона панна», що стала свідком історичних подій ви просто зачитаєтесь. Людина тим і відрізняється від тварин і птахів, що вона – істота духовна, а отже, може змінюватися, шляхом помилок і усвідомлення цих помилок, шляхом страждання і покаяння, шляхом любові та пошуку ідеалу має шанс удосконалити саму себе. У своєму недовговічному тілі, як у глиняній посудині, зліпленій небесним гончарем, вона вирощує власну душу.

Роксолана Сьома «Світи суміжні» - містичний трилер з історичним підтекстом. Два сюжети, дві долі, які мають колись перетнутися. І іноді доводиться заплатити велику ціну, аби зрозуміти, що минуле й сучасність мають куди більше спільних таємниць, аніж бачиться на перший погляд. «…- Ходи, дитинко, все скінчилося- дідусь лагідно усміхнувся – колись при нагоді, розповім тобі сумну, але тепер уже щасливу історію цієї жінки. А нам час відпочити від трудів земних. У нашому Світі. Суміжному.» Хочете знати цю історію? Читайте новий роман Р.Сьомої. 




Дім, у котрому заблукав час – роман-новела, в якому химерно переплітається повсякденність із магічним реалізмом, дійсність з містикою. Як зазвичай уявляється апокаліпсис? А що, як до нього призведе зникнення годинникового часу? – То що ж робити? – всі хапаються за голову. Ніхто не знав, що робити. Треба просто звикнути ЖИТИ. У людей є чудова особливість – ПРИСТОСОВУВАТИСЬ. Ми можемо пережити все…Але люди стомилися боятися. Вони почали…гуртуватися. І почалося, натовп активістів окупував вулиці, сунув уперед з вимогами. Цього разу ніхто не збирався відступати – це СПРАВА ЧЕСТІ.

Д. Кешеля «Помилуй і прости» – роман-покаяння – про людське і нелюдське в людині, кохання і втечу від нього, смерть і незнищенність життя. У трагічній історії роду Пастеляків багато доль, крові, поту і сліз, вирізьблені тяжким життям характери, загадкове поєднання буденності з неземним. Василь Пастеляк – мовчазний, нелюдяний, з печаттю вічного невдоволення, а інколи й жорстокості. Заради статків кинув чотирьох синів на поталу війні, не стримав братовбивства. Він не міг утекти від думки, що в усіх утратах винен він: «Де мій рід, де мої діти, де моя земля? Чому в усіх хатах вікна нині світяться щастям, а мої осліпли?» Але на останньому своєму рубежі він зі страхом і каяттям все ж дивиться в очі скоєним гріхам…

Микола Хомич «Територія брехні»

«Що може бути важливіше за правду? І чи існує таке поняття, як історична правда? Те, що намагалися забути, стерти з пам’яті, викреслити з літописів або просто спотворити як історичний факт, по крупинках просочилося в століття сьогоднішнє. І воно не просто зараз говорить з нами, а кричить і оповідає про те, що заховати нічого не можна. І кожному рано чи пізно воздасться за справи свої! Бо правда є істина! Якщо будеш знати правду, ніякий світ навколо не здаватиметься ілюзорним. А ще за правду треба боротися, адже через наше мовчання твориться беззаконня.» Пропонуємо до прочитання історичний детектив, який розкриває маловідомі сторінки давньої української історії. 


Р. Сьома «Голова»
Жанна простягнула руку, дістала з горішньої полиці чудернацьку посудину, легко штовхнула ногою дверцята, зачинивши холодильник, і відразу ж заклявши, не зробивши й півоберта. Вона знову схопилася за поруччя, різко смикнула стулку холодильника й у ту ж хвилю щосили заверещала. Жанна репетувала, мов істеричка, вирячивши перелякані очі, вона дивилася й не вірила…на нижній полиці бовваніла голова її чоловіка…

Але це тільки початок нестримного виру подій. І лише дочитавши книгу, ви дізнаєтесь, куди приведуть героїв їхні колишні й теперішні пристрасті.

Юлія Гук «Німа»

З перших прочитаних рядків я була шокована, адже «Тасіта – мій піддослідний щур, моя святкова іграшка, мій експериментальний кролик, моє навчання…». То, що це, дівчинка піддослідна тваринка? Читаємо далі, бо ж хочемо дізнатися, як то Тасі, яка багато п’є, курить, не вірить ані в щось, ані в когось, каже лише правду, вважає себе лінивою, любить свободу і дуже… дуже самотня. А цікаво, наскільки її вистачить? Тож знайомтеся з творчістю молодої вінницької письменниці, яка пропонує гостросоціальну тему – шлях молодої, творчої, талановитої людини у світі, де майже все продається й купується, а власне «Я» зберегти надзвичайно складно.

В. Гранецька «Щасливий»
Візьміть до рук історію, яка змінить ваше уявлення про кохання, вірність, відданість і материнську любов. На сторінках – реальна історія боротьби молодої сім’ї за життя маленької дитини і за своє право бути разом. «Олеся та Юсіф – два різні світи, дві різні казки, які дивом перетнулися. Ніхто направду до кінця не вірив, що вони будуть разом – українська дівчина, що співала в церковному хорі, та азербайджанський хлопець, життя якого підпорядковане волі Аллаха. Жоден не відступився з обраного шляху і мабуть, самого лише кохання замало, аби пройти крізь подібне пекло. То було щось набагато більше…» А ще було одне дитяче життя. Неочікуване, але жадане. Саїд – Щасливий у перекладі з арабської і він народився смертельно хворим. Це випробування. Як воно – пройти через таке?

P.S. За рекомендацією від Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», Міністерство освіти додає роман «Щасливий» у шкільну програму позакласного читання. 

О.Рєпіна «Світло не в моєму вікні»

«Їй було важко…Стій. Легко зненавидіти. Але як потім виправитися? Як би важко не було, не можна скочуватися до ненависті. З нею легше. І себе виправдовувати , й іншого звинувачувати. А хто людей любити буде? Не від великого розуму і серця пішли з нашого життя прощення і щедрість.» Прочитайте цю книгу. Проживіть життям хлопця, який нікому не потрібен, який нікому не вірить…



М. Рута «Тріада. Лабіринтами доль»
Часто люди, як і герої цієї книги, так заглиблюються в себе й у свої турботи, що не помічають головного – кохання поруч. Воно завжди у серці і рано чи пізно проросте, хоч би як глибоко героїні ховали її у душі. Різні долі часом настільки міцно переплітаються у міцний клубок, який, здається, неможливо розплутати. Три покоління, три схожі долі і кохання – річ крихка… Читайте. Воно того варте.


А. Тарнава «12 місяців»
Хто читав дебютну книгу «Бажання поверненню не підлягають», той неодмінно і без зволікань прочитає книгу, яка описує рік із життя сучасної жінки. «Дрібниці, які впливають на наше життя вони теж різні бувають. А весь секрет у чому? Не треба бачити дрібниці, не треба звертати на них увагу, бо інакше можна зіпсувати будь-які стосунки. Треба бачити відношення, яке проявляється у дрібницях.»

«Ми щодня робимо десятки маленьких непомітних речей. Вони стали для нас звичними, автоматичними, неконтрольованими, і саме в цьому найбільша їхня цінність. Замислюючись над великими, важливими речами, ми перестаємо бути собою і лиш у найдрібніших деталях ми є тим, ким насправді є…» Ліричні відступи у творі допоможуть поглянути на своє життя іншими очима, ніби збоку.

«ДУША» Ю. Кубай

Він… «У моїх руках величезна влада над цим містечком. Знаю, я просто жахливий. Можете називати мене як завгодно, але я лишуся таким же принциповим, жорстоким, холодним… Бо це політика, і це моя стихія. Влада…Це краще від усього на світі…». Щоб втримати все в своїх руках застосовуються всі методи. Піар крок – відвідини психіатричної лікарні. Там треба грати роль благодійника, посміхатися, щось казати, як же воно важко. Але…Перший звук…там за фортепіано сиділа дівчина, вона вдихнула…і торкнулася пальцями клавіш. Дивовижна мелодія, ніжно манить і кличе… Це Роксана… Що буде далі? Зацікавилися? Читайте проникливу книгу від ковельської авторки Юлії Кубай. 

«Крамниця щастя»
«-Я думала, що «Крамниця щастя» - це весело та красиво і даруєш людині шматочок щастя, і вона усміхається.»
Але…частина клієнтів крамниці не розуміє або не знає, що потрібно їхнім близьким. Хіба вони знають мрії тих, хто поряд з ними? Коли вони востаннє говорили із близькими не про справи, а просто? Якісь такі дурнуваті часи настали, що звичайна увага тепер цінніша за всі подарунки. Але увага має бути поза часом, бо вона – це як кисень і повинна просто бути і все. Її не купити, не подарувати…

Читайте і віднайдете між рядками багато відповідей на свої питання.  


Л. Олендій «Гніздо горлиці»


«За кілька хвилин наш літак перетне небесний простір України»…Батьківщина. Хвилювання. Очі зволожуються від надміру почуттів. …що відбувалося без неї у житті її найрідніших? Аби тільки усі живі-здорові, бо тільки думки про них і любов до них тримали і допомагали їй на чужій землі. Бо там… Ще вчора вона вимальовувала у своїй уяві можливе спільне майбутнє з Алессандро. Але, думкам тісно у голові – все повернулося так, як і мало бути. Доля холоднокровно підштовхнула її до гріхопадіння, а тепер поставила перед безсумнівним розумінням, що для неї робота й життя в Італії – короткоминуща тимчасовість. Насправді ж для гонорових заможних італійців проста українська жінка назавжди залишалася непізнаною ними чужинкою-страньєркою. Все складається правильно, вона повертається на Батьківщину…з серця ніби камінь скочується. Дочитайте…  воно того варте.

Алла Рогашко Її сукня
Наприкінці березня, на поличках книгарень з’явилася новинка від Алли Рогашко «Її сукня», роман писаний серцем, не розумом… Її твір перенесе нас в міста Рівне, Одеса – сьогодення, та Сибір – 1930 рік – звідки тягнеться не розплутаний клубок сімейних таємниць, темно-синя атласна сукня та проклята статуетка. «Вічні таємниці…вічні недомовки. Коли тримаєш їх у собі, вони, так щільно замкнені на сім замків, що коли хтось починає шкрябатись у двері, стає дуже боляче. Час, іноді здатен ховати в нашій пам’яті неприємні події, про які нам ненависно згадувати, але насправді вони нікуди не діваються і небажання про те говорити ніяк не полегшує нам існування. Це фатум. Ми нікуди не втечемо від себе і своєї долі – тієї, яка прописано нам, Небесами. І «скелети у шафі» - це сімейне, теж передається у спадок. Тож головна героїня мусить пройти шлях, який прописаний їй фатумом і пройти до кінця. Чого би їй не вартувало. Це буде важка, вражаюча і навіть шокуюча подорож до виявлення, що деякі важливі речі вже не можливо спізнати… не потрібно жити занурившись у дріб’язкові клопоти, не замислюючись над життям своїх рідних."


Алла Рогашко Осіннє Рондо місячної ночі

Книга повідає вам, як польська графиня Софія покохала простого парубка Степана, як жорстоко розлучила їх доля, як блукала вона на межі реальності і безумства в пошуках коханого. Про весь той біль, відчай страждання знедоленої Софії занурюються герої сьогодення Люба та Любомир. Вони щиро вірять в долю, в зумовленість, і головне – в те єдине, справжнє почуття, що надихає, що здатне перевернути світ, заради якого людина готова пройти крізь пекло. Головні герої доведуть вам, що…ЖИТЯ – це суцільне диво. Щодня воно приголомшує несподіванками, розкриває нові таємниці й доводить: МОЖЛИВО ВСЕ!


Немає коментарів:

Дописати коментар