понеділок, 27 грудня 2021 р.

 

 Микола Стражеско. Краса і розум медицини

«Від лікарів і вчителів завжди вимагають дива, а коли таке стається, 

чомусь ніхто не дивується»

                                      Микола Стражеско



29 грудня виповнюється 145 років від дня народження вченого зі світовим ім’ям - українського лікаря із славетного роду гетьмана Конашевича - Стражеско Миколі Дмитровичу, організатора та першого директора Українського науково-дослідницького інституту клінічної медицини, автора багатьох досліджень основ фізіологічної діагностики захворювань внутрішніх хвороб. До сьогодні не втратила актуальності і використовується сучасними лікарями класифікація недостатності кровообігу Стражеска-Василенка, яка була затверджена у 1935 році.

Ім’ям Стражеска названі: Національний науковий центр - Інститут кардіології АМН України, вулиця в Києві, встановлена меморіальна дошка на будівлі по вулиці Володимирській, де мешкав вчений та на центральному корпусі Інституту клінічної медицини по вул. Саксаганського, в якому працював лікар. Меморіальний музей видатного вченого, пам’ятник знаходяться в Інституті кардіології на вул. Народного ополчення.

Стражеско вважається фундатором терапевтичної школи. Він є  одним з засновників вітчизняної кардіології, стояв у витоків геронтології і геріатрії. Працював в лабораторії І.Павлова. Стажувався  у Парижі, Берліні, Мюнхені. Співпрацював з О.Богомольцем, В.Образцовим, В.Василенком. Вчений є автором більше 100 наукових праць.

Згадують, що Стражеско мав феноменальну пам'ять. Він вважався унікальним діагностом. Його пацієнтами були М.Садовський, М.Заньковецька, М.Коцюбинський, В.Городецький, Й.Сталін, М.Хрущов. Кожного вівторка Стражеско безкоштовно приймав малозабезпечених городян. Вчений був нагороджений орденами святої Анни ІІІ ступені. Святого Станіслава ІІ та ІІІ ступенів. Був академіком трьох академій: АН України, АН СРСР, АМН СРСР.

Стражеско був всебічно розвинутою особистістю: мав музичний слух та музичні здібності, захоплювався театром, живописом, в його колекції були полотна Айвазовського, Полєнова, Васнецова, Рєпіна, Сурикова, Рафаеля.  Великий лікар вважав за щастя вченого «служити одночасно розуму і добру». М. Булгаков «списав» образи своїх героїв «Собачого серця» професора  Преображенського та його помічника доктора Борменталя з тих, чиї лекції слухав у Київському університеті – В. Образцова  та Стражеска.

Оспап Вишня писав: «Помер  Стражеско. Краса і розум медицини. Ціла епоха відійшла у вічність. Це епоха розумної і гуманної медицини, що любив народ. Ця людина прикрашала своєю особою Київ. Стільки благородства, стільки розуму, стільки серця було в цій людині».

четвер, 23 грудня 2021 р.

 

     ВАСИЛЬ НЕПИЙПИВО. «ХУДОЖНИК ЩЕДРИЙ,

 ДОБРИЙ І НІЖНИЙ».

«Стою перед його картинами в безмовному захваті»Це слова  Павла Загребельного  про творчість українського художника Василя Непийпиво. Який був всією душею закоханий в красу рідної землі. Невтомним, завзятим мандрівником. Він проїхав майже по всіх дорогах України. Полтавщина оспівана в його творчості особливо, як земля дитинства, з натхненням і ніжністю. Ця тема широка і різноманітна у творчості майстра. Його можна назвати живописцем Полтавщини. Дитячі враження від природи рідного краю пробудили і  відкрили  художнику  шлях у мистецтво.


Після війни у 40-50 роки - щасливий період  у творчості живописця. Він формується як пейзажист-лірик. Його картини - це вияв почуттів, чистоти, це прояв злиття майстра з натурою: «Село Книшівка», «Подих весни», «Танок берізок», «Весняні води». Створюється враження, що сюжети повні повітря, вони  живі, рухливі… Простір далечінь  залишається улюбленим пластичним мотивом  художника: «Перед дощем», «Кольори весни», «Весняна Полтавщина». Картини безкрайніх   ланів   і левад,  далекі грані землі і неба дає можливість глядачу відчути глибини, охопити зором величезні простори України.





Художник прагне прилучити глядачів до світу добра й краси. Твори Непийпива викликають відчуття гармонії світу, спокійного радісного єднання людини з природою. В цьому мабуть є основа й творча особливість українського   майстра ліричного пейзажу.

 

«Могилянська доба – це найкраща доба в житті Печерської друкарні…»

                                                                                                                                                                        І.  Огієнко

В 1630 році на честь Петра Могили лаврська друкарня видала перший віршований панегірик. В 1633 – другий. 1628 у Лаврі надрукували «Агапита діакона главизны поучительны» в перекладі Петра Могили з грецької  також  його  твір «Тріодь цвітна», ілюстрований  гравюрами,  про церковні гімни. В 1629 році утвердили до видання «Леітургіаріон» - одна з найвизначних праць Петра Могили. 

Петро Могила – митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, громадсько-політично-культурний діяч, реформатор, видатний богослов, просвітник, науковець реалізував себе друкуючи  в Києво-Печерський лаврі справжні книжкові шедеври, які стали справжніми культурними пам’ятками.


Після навчання у Львівській братській школі Петро Могила продовжує свою освіту в університетах  Польщі, Франції. Володів грецькою, латиною та іншими мовами. Він мріяв про військову кар’єру, але  згодом вирішив твердо служити православ’ю й народу України. Пішов у монастир, приймає чернецтво у лаврі.

З грудня 1627 року його обрали  її  настоятелем.  20 років  до смерті він стояв на чолі книговидавничої справи в Україні. Друкарня Лаври успішно працює саме під час керування митрополитом Петром Могилою. Він розумів значення і роль друкованого слова для розвитку суспільства, тому добився права відкривати друкарні при церквах і монастирях. Діяч залучав для книговидання найкращих вчених, художників. В лаврській друкарні виходили релігійні, історичні видання,  світські книги, поезія, наукові праці, шкільні підручники  церковнослов’янською, польською, німецькою, молдавською, грецькою   мовами.  Могила як науковець, письменник, видавець почав формувати книжкову українську мову.

У  1645-1646 роках  митрополит друкує свою книгу «Собрание  короткой науки о артикулах веры…», потім – «Великий требник» - зібрання звичаїв та обрядів українського народу, яка була художньо оформлена гравером Іллею зі Львова, який прикрашав інші видання друкарні. Наприклад, "Києво-Печерський Патерик".


Петро Могила видавав наукові праці  відомих вчених Туптала Д., С.Яворського, І.Гізеля, що сприяло розвитку богословської освіти в Україні. Друкарня стала науково–культурним  осередком.

Митрополит започатковує Могилянську колегію, яка стає академією. У спадок якої він залишає власну багату бібліотеку.  

Творець унікальних книг  Петро Могила залишив 20 творів на церковно-теологічні, філософські, просвітницькі теми. Все життя  Могили є взірцем невтомної діяльності на славу Господа, на користь і в ім’я кращого майбутнього України. Він був першим, кого канонізували у святі Українські Православні  Церкви усіх конфесій у 1996 році.



400-річчя видатного діяча України відзначали в усьому світі

під егідою ЮНЕСКО.

середу, 15 грудня 2021 р.

 

Правова вікторина – «Ми - правозахисники».

Під час Всеукраїнського тижня права бібліотека спільно з Правобережним Київським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги провела правову вікторину для старшокласників СШ № 64.


 Кожен учень особисто міг перевірити свої знання з правознавства за допомогою свого гаджету. Директор центру Сергій Михайлович Бреус приготував для вікторини цікаві і корисні питання для учнів. Комп’ютер визначав, хто першим правильно давав відповідь на кожне запитання.



 Три переможця отримали корисні і солодкі призи. Захід проходив в емоційній атмосфері змагань знань. 



Сподіваємось, що захід був цікавим і сприяв підвищенню інформативності учнівської молоді про свої права та обов’язки.

четвер, 25 листопада 2021 р.

 

ВАЛЕРІЙ ФРАНЧУК. Я МАЛЮЮ ЯНГОЛІВ…



Тема Голодомору – особиста, родинна історія для  українського художника Валерія Франчука.  Це одна з головних тем його творчості. Про трагічні події української історії митцю розповідали мати і старший брат. За 30 років він створив більше 250 картин вражаючих, кричущих про трагедію і біль людську… Я не малюю мертвих, я малюю Янголів.


 Це душі людей, які могли б жити, якби їх завчасно не вбив  голод. Картини, вважає автор, не повинні лякати, вони повинні нагадувати, зберігати пам'ять про страшні події для майбутніх поколінь. До Дня пам’яті голодоморів в Національному музеї літератури буде проходити виставка картин  художника "Янголи" з  циклу «Розгойдані дзвони  пам’яті». 









Пам’ятаймо це! Я творю для майбутніх поколінь! – Валерій Франчук.

вівторок, 16 листопада 2021 р.

 ЮНЕСКО і всесвітньо відомі  художники 

декларують принципи толерантності.

 

Декларація принципів толерантності, прийнята у 1995 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО  закликає до прояву поваги і розуміння того, що всі і кожна людина мають свою природу і відрізняються один від одного. Тільки терпиме ставлення   може забезпечити  мирне  спілкування спільнот. Толерантність – мистецтво жити в світі несхожих людей та погляді в мирі та добросусідстві. Документ стверджує  віру в основні права людини, гідність  і цінність людської особистості.

Статті Декларації  ЮНЕСКО мають на меті утвердження ідеалів толерантносі, тому що це важливі принципи для збереження миру та соціально-економічного  розвитку народів.

Декларація  акцентує увагу на небезпеці   нетерпимості в людському суспільстві,  на  активізації  дій на підтримку толерантності між різними народами, закликає  до необхідності  мирного співіснування.

Декларація проголосила 16 листопада Днем Толерантності.  


 Штаб-квартира знаходиться на площі Фонтенуа. Ця величезна споруда з’явилася у 1958 році. Авангардну семи поверхову  будівлю проектували архітектори з Англії, Америки, Франції, Італії. Все декоративно-художнє  оформлення штаб-квартири ЮНЕСКО – ілюстрація ідей принципів  Декларації.



Перші строки Уставу ЮНЕСКО викарбувані на кам’яній стелі, яка встановлена на площі Толерантності на території штаб-квартири. Цей напис виконаний на 6 офіційних мовах організації.  Ідею захисту миру, ідею прагнення гармонії в світі та поміж людьми, народами несуть твори великих майстрів – гуманістів, які брали участь в оформленні залів ЮНЕСКО. 


Картина «Падіння Ікару» - одна з робіт П.Пікассо. Скульптура «Людина крокуюча»  - дарунок А.Джакометті. Це одне з найдорощих  творинь мистецтва у світі…


Незвичайний барельєф, який відображається у воді  озера японським ієрогліфом – «мир на Землі».  В японському садку встановлена  статуя Ангела, який пережив ядерний вибух в Хіросімі.  



Своє Панно  в дар організації  українська  художниця–керамістка Людмила Мешкова назвала «Земле, флюїди життя і розвитку світам Всесвіту посилай».

А ще великі Жан Браун, Ж.Міро, Базен, Л.Корбузье, З.Церетелі, Р.Матта, Ж.Арпа, Г.Мура, А.Кальдера підтримали своїми творами ідеї толерантності і мирного співіснування людства.