пʼятницю, 24 липня 2020 р.


КНЯГИНЯ ОЛЬГА – ІДЕАЛ МУДРОСТІ І СВЯТОСТІ



Однією з найвидатніших особистостей історії Київської Русі, найяскравіших образів української літератури вважається свята рівноапостольна княгиня Ольга, яку вшановують 24 липня. Її образ  значимий та актуальний, тому і до сьогодні привертає увагу і цікавить дослідників і митців.



Бібліотека знайомить з матеріалами фонду - книжковими джерелами, з яких можна дізнатися про взірець шанованої і славної жінки,  мудрої державної і політичної  діячки, реформаторки економічного, культурного, ідеологічного життя Київської Русі.. 


Нестор Літописець порівнював княгиню Ольгу з зорею, що передує сходу сонця. Монах і мислитель Іаків Мних дає високу похвалу княгині: «…Тілом жінка, мужеську мудрість маючи, просвячена святим духом , урозуміла бога істинного, творця неба і землі…».




-«Повість минулих літ»,Київ, «Веселка», 2002;
-Н.М.Карамзин «История Государства Росийского»,Москва, «Наука», 1989;
-В.С. Горський «Святі Київської Русі», Київ, Абрис, 1994;
-Н.Л.Пушкарева «Женщины Древней Руси», Москва, «Мысль», 1989;
-С.О.Висоцький «Княгиня Ольга і Анна Ярославна –славні жінки Київської Русі», Київ, «Наукова думка», 1991;
-М.Ф.Котляр «Історія України в особах. Древньоруська держава», Київ, «Україна». 1996;
-В.Духопельников «Крещение Руси», Харьков, «Фоліо», 2009;
-О.П.Толочко «Київська Русь», Київ-1998;
-«Сто видатних українців», Київ, «Арій». 2006;
-«Українки в історії», Київ, «Либідь», 2004;
-М.Горянич «Княгиня Ольга і я»: оповідання, К.: Гамазин, 2011. – 48с.;
-В.Яворівський «У мене вечеряв Ісус. Княгиня Ольга – велика грішниця, яка стала святою. – К.: Брайт Букс, 2020.-344с.



четвер, 9 липня 2020 р.


. "keep calm,"

І бережіть себе.

В теперішній ситуації невизначеності у коронавірусу є надійні спільники – психічні розлади різного ступеню. Спогади про минуле і боязнь майбутнього сильно отруюють життя. Зацикленість на цьому заважає зосередитися на повсякденних завданнях, підсилює тривогу, негативно позначається на якості життя. Філософи давнини і сучасні психологи наголошують, що потрібно вчитися жити в сьогоденні. Сенека стверджував: «Одне справжнє істинне і дійсне, лише час реально поточний. Слід було б завжди привітно ставитися до нього, насолоджуватися кожною хвилиною, вільною від неприємностей і болю; не слід затьмарювати такі хвилини жалем за нейздісненими в минулому мріями або турботами про майбутнє».


Як змусити мозок працювати в потрібному напрямку? Той же Сенека говорив, що «кожен день – це нове життя в мініатюрі: пробудження – це народження, кожен ранок – це юність, і засинання – смерть». Є тільки один день – завжди і у всіх тільки один день. Великий філософ Артур Шопенгауер ще в середині ХlХ століття особливо виділяв ранок, адже це юність життя незалежно від віку. У кожного є шанс почати нове життя спочатку з новим днем.



 « Для всіх взагалі занять, як розумових, так і фізичних, дуже вдалий час – ранок. Ранок – це юність дня – все радісно, бадьоро і легко. Не слід укорочувати його пізнім вставанням, витрачати його на вульгарні заняття або балаканину, а бачити в ньому квінтесенцію життя, щось священне». 








Можливо варто прислухатись до порад мудрих і освічених?
На допомогу тим, хто шукає просторово-часові координати життєвого світу, вибір шляху особистого зростання, повсякденно створює і вибудовує світ, в якому живе, хто шукає шляхи втечі з тенет буденності    і усвідомлення змісту своїх потреб у цьому світі, визначення стратегії розв’язування кризових ситуацій бібліотека пропонує книжки з тематичного розділу «"Самопізнання".



Для ілюстрації тексту були використані виключно матеріали з фонду бібліотеки.

Троянда – королева всіх квітів!


Вона Квітка серед всіх квітів. Про неї складають легенди, пишуть вірші і малюють неперевершені картини. Пелюстками троянд прикрашають найромантичніше побачення, а ще вони використовуються в парфумерії, косметології, медицині і кулінарії. Троянди є на всіх клумбах міста і квітниках на присадибних ділянках. Велика колекція цих квітів є в ботанічних садах України, а в Черкасах є Долина Троянд – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва. Її красою захоплюються і ненавидять її колючки. І тому вона радує і ранить одночасно. Але троянда все ж залишається символом любові та пристрасті. Вона також була емблемою грецької богині кохання Афродити (Венери). 



Зараз саме час, коли троянди квітують вповну. Її кольори часом є фантастичні: від ніжно білих і аж до чорних. І от кожний колір – це квіткова символіка. От наприклад: білі троянди – це чистота і яскравість; червоні – виражають любов, пристрасть і є символом давньої любові, а фіолетові розкажуть про любов, що спалахнула з першого погляду; рожеві троянди – це витонченість, елегантність, вишуканість; жовтий колір – колір свободи і енергії; зелені тони означають достаток, плодючість, щедрість і так далі. Тож даруйте своїм рідним квіти, будь які квіти і будь коли. Просто так. 



А в книжковому фонді Ви віднайдете корисну літературу про вирощування і догляд за квітами, щемливі вірші про троянди і просто хорошу прозу з неколючими колючками.  



  















середу, 8 липня 2020 р.

Прокопович Петро Іванович. 
Засновник першої школи пасічників.
      
  Фантастичної Новорічної ночі 1814 р. він побачив уві сні розбірний рамковий вулик: “В конце 1813 года мгновенно представился мне план дощатого втулочного улья”, - згадував Петро Іванович Прокопович.  Він  першим у світі  створив втулковий вулик, з якого можна було відбирати мед, не знищуючи бджіл. Нині   такою рамкою оперують мільйони пасічників у світі. А ще  він першим застосував біління воску сонцем.
  Визначний винахід Прокоповича – дерев’яна перегородка з отворами, через які проходять тільки  робочі бджоли, що дає можливість отримувати чистий мед у рамках.
                                   
   
  Видатний український бджоляр, Прокопович Петро Іванович народився  10 липня 1775 року у с. Митченки Бахматського району Чернігівської області, поблизу Батурина, в сімї дворянина-священника козацького роду.
  В 11 років став студентом богословського класу Київської духовної академії, де провчився 8 років. Випускник досконало знав грецьку, латину, німецьку, польську, угорську, французьку. Мріяв  працювати вчителем, мріяв про університет, але роботи не знайшов, тому за порадою батька подався до військової школи Переяславського полку. Чотири роки прослужив у війську, брав участь у персидській та кавказькій війнах. Його вміння відзначив О.Суворов. З військової служби звільнився у 1798 році в ранзі підпоручника.
  Вихідної допомоги, отриманої при звільненні, вистачило Петру Івановичу на придбання трьох десятин землі та 37 вуликів.  Почав шукати бджолярів, розпитувати їх, робити записи, навчився сам довбати вулики-дуплянки. Доглядав  власні рої бджіл сам, спостерігав, узагальнював, виписав закордонні журнали та по краплині збирав досвід кращих пасічників. 
  У вересні 1801 року страшна пожежа знищила будиночок та винокурню. 26-річний відставний поручик нашвидкуруч викопав землянку і поселився в ній. Всю зиму майстрував вулики-дуплянки, на що витратив останні 10 рублів, вихоплених із вогню. Бджоли стали його стартовим капіталом, за 8 років він мав 580 вуликів.
  У 1828 році П.І.Прокопович заснував у селі Митченки першу в світі школу пасічників. Його бджільницьке господарство було найбільшим у світі, налічувало близько десяти тисяч сімей, у тому числі немало рекордисток, великі поля нектародайних квітів.
 За роки існування школа випустила до тисячі бджолярів, пасічників-інструкторів. Прокопович є автором 60 наукових праць, серед яких: “Грамота бджоляра” (1936),  «Школа бджолярства». Саме Прокопович розробив бджолину термінологію для Східної Європи.



Прокопович став знаменитістю: до нього приїздили в гості Микола Костомаров та Михайло Максимович.
В 1843 році Тарас Шевченко перебував у гетьманській столиці та заїхав у с.Пальчики, побував у домівці вченого, у школі. Про цю зустріч Кобзар писав: Там, коло Батурина, живе наш великий пасічник Прокопович. Під Батурином Т.Шевченко зробив малюнок “На пасіці”, Славного українського бджоляра описав у своїй повісті “ Близнюки”.


Помер 75-річний Петро Прокопович 3 квітня 1850 року й похований у склепі під 200-річними липами у с.Пальчиках.


Справу батька продовжив його син Степан, упродовж 29 років утримував школу бджолярів.
Художник Олександр Кошель відтворив образ великого пасічника на поштовій марці. Поет Віктор Коломієць написав поему “Пастух бджіл, присвячену П.Прокоповичу.




Пам`ять. Інститут бджолярства в Гадячі, Інститут НААНУ - головна установа України з проблем бджолярства названі іменем П.І.Прокоповича. До 240-ої річниці з дня народження засновника першої школи українського бджолярства та раціонального бджолярства у Європі видана пам’ятна Монета України "Петро Іванович Прокопович".