Україна - друга батьківщина
грузинського князя Давида Гурамішвілі.

 В цьому році виповнюється 315 років від дня народження видатного грузинського поета, класика грузинської літератури Давида Гурамішвілі. Це ім'я однаково невіддільне як від Грузії, так і від України. Останні 32 роки життя, після військової кар'єри, поет загоював фізичні та душевні рани лікувальною водою, теплом та красою Полтавської землі. Він отримав маєток у Миргороді та 10 дворів у селі Зубівці. Український період життя Гурамішвілі найбільш плідний у його творчості. Тут він створює автобіографічну книгу “Давитіані”. Збірка складається з двох поем та лірико-філософських віршів. Рукопис був переданий в Грузію. Він перебуває в інституті рукописів в Тбілісі. Але протягом століття після смерті поета світ нічого не знав про нього. Лише у 1870 році “Давитіані” вийшла друком. 

 

У 1949 році на могилі грузинського поета у Миргороді було урочисто відкрито пам'ятник. З 1969 року у центрі міста діє літературно-меморіальний музей, перед ним - пам'ятник грузинському митцю-гуманісту, патріоту, філософу Давиду Гурамішвілі. В експозиції та фондах закладу зосереджені матеріали про життя і творчість сина Грузії і України, видання його творів й книги про нього. Музей має плідні культурні зв'язки з рідною країною поета. Сьогодні музей - це справжній куточок Грузії на українській землі. Щороку у Миргороді проводиться традиційний день пам'яті Д. Гурамішвілі. 

Данину любові Давидові віддають і українські поети, письменники, художники, скульптори. Видатний український поет Микола Бажан вважається одним з найбільших професіональних“літераторів-грузинів”. За що отримав в Грузії звання заслуженого діяча мистецтв республіки, державну премію імені Руставелі. До 250-річчя від дня народження грузинського поета М. Бажан публікує статтю “Поет. Воїн. Хлібороб”.  

Серед його перекладів є Давидові “Батькові поради про те, з якою дівчиною треба брати шлюб”, вірш-пісня “Зубівка”, “Заповіт Давида Гурамішвілі”: “Люди, богу віддані душею! Змірте гріх мій мірою своєю. Вмерлому мені не шліть прокльону, пом’яніть добром в час похорону!”

Давид Гурамішвілі — видатній поет ХVIII ст., громадянин, незвичайна особистість, гордість Грузії, чия поезія сьогодні невід'ємна сторінка великої книги всесвітньої літератури.

 

“Так і я — являю іншим радо всі свої послуги,...” Давид Гурамішвілі

Day of memory David Guramishvili

6 серпня у м. Миргороді Полтавської області відбулися урочистості з нагоди Дня пам'яті грузинського поета Давида Гурамішвілі. Завідувачка музею Д.Гурамішвілі  Діденко Т. розповіла про традицію щорічно відзначати день пам'яті великого сина Грузії та України і запалила свічку пам'яті біля портрету видатного діяча. Присутній на заході міський голова Сергій Павлович Соломаха привітав офіційну делегацію Грузії на чолі з Надзвичайним та Повноважним послом Грузії в Україні Михайлом  Уклеба. Посол в своєму виступі дякував адміністрації міста, співробітникам музею за збереження пам'яті про грузинського діяча 18 століття. Зазначив зміцнення  економічних та культурних зв'язків між народами і громадами Грузії та України, між  містами-побратимами Миргород і Мцхеті. В програмі заходу звучали вірші  Гурамішвілі в перекладі М.Бажана, виконувались народні українські та грузинські пісні, танці учасниками самодіяльних колективів Миргорода. Делегація грузинської діаспори в Україні, представники Полтавської єпархії УПЦ були присутні на панахиді біля могили Давиду Гурамішвілі. В рамках Дня пам'яті великого поета було проведено свято вулиці імені Гурамишвілі. Завершились урочисті заходи виставою Полтавського драматичного театру імені Котляревського “Ханума” за п'єсою Авксентія Цагарелі в постановці режисера Ц.Кобіашвілі.

 

Давид Гурамішвілі - видатний поет 18 століття, класик грузинської літератури, народився в Грузії у 1705 році. Знатне походження, ґрунтовна освіта відкривали для  Давида прекрасне майбутнє. Але війна в Грузії, перське іго, тиранія турків, внутрішні чвари місцевих феодалів змусили молодого патріота взяти участь у народній війні проти загарбників. Після полону у 1728 році він опиняється в Москві, одружується, проявляє себе як блискучий поет, сатирик. В 1738 році Гурамішвілі, як багато грузинів-емігрантів, приймає російське підданство, вступає до грузинського гусарського полку, в якому прослужив 22 роки та бере участь у війні з Туреччиною, Семилітний війні. Вдруге потрапляє у полон в Прусії. В 1759 році звільняється з військової служби та в 1760 році Гурамішвілі приїздить в Україну, де російський уряд надає йому маєток на Миргородщині. Останні 32 роки життя пов'язують поета-воїна з Україною, Миргородом. Цей період життя поета найбільш плідний в його творчості. Тут він створює автобіографічну книгу поезій “Давитіані” - безсмертне творіння поета-гуманіста, патріота, філософа. Помер Д.Гурамішвілі 1 серпня 1792 року. Похований у Миргороді. Майже століття після смерті поета світ нічого не знав про нього. Лише у 1870 р. ”Давитіана” вийшла окремим виданням. І тільки у 1939 році, після тривалих пошуків, український дослідник Дмитро Косарик знайшов місце поховання поета. У 1949 році на могилі було урочисто відкрито пам'ятник (скульптор  Я.Ражба, архітектори К.Джанашія та Ш.Чедія). В селі Зубівка встановлено меморіальну дошку на місці, де стояв будинок поета. 12 травня 1969 року в Миргороді були відкриті музей та пам'ятник Д.Гурамішвілі (скульптори — А. Німенко, М. Обезюк, архітектор — В. Жигулін), іменем митця названі вулиця, школа, бібліотека в Миргороді. 1серпня музеєм традиційно, щорічно, відзначається як День пам'яті визначного поета Грузії, який своїм багатостраждальним життям, великим талантом та незгасаючою любов'ю до Батьківщини заслуговує на вічну пам'ять нащадків.