Кримська тема у творчості Василя Гуріна

 

Гурін Василь Іванович – народився 18 березня 1939 року в с.Первомайське в Криму і, цей величний край був любов’ю всього життя,  надбанням в безмежній кількості етюдів, гірських, морських, степових, міських, сільських пейзажів.  Його роботи світяться яскравим загадковим світлом  і цією любов’ю  наділяють інших.  Кримська природа  давала художникові свіжість сприйняття кольору, його фарби  дзвінкі, світлоносні та прозорі.

 «Я вірю в силу життя, у прекрасне. Про це пишу в своїх картинах. Духовність та культура нас врятує», — вважав Василь Іванович.  Він брав участь у вітчизняних і міжнародних художніх виставках. Твори Василя Гуріна зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва, галереях та приватних колекціях України та за її межами.

У 1991 р.  Був обраний першим заступником голови Спілки художників України. Упродовж 1997–2005 рр. — голова Київської організації Національної спілки художників України. Член Національної спілки художників України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1998), медалями. З 1969 р. розпочав викладацьку роботу у Київському державному художньому інституті, з 1987 — професор, завідувач кафедри живопису та композиції інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Школа і епоха Василя Гуріна беруть свій початок з отих кримських джерел. Вони сповнювалися новими і новими знаннями, досвідом, збагачувалися працею, творчими пошуками.

 «Етюди Василя Гуріна дають уявлення про настрій художника-поета, художника, який був великим ліриком, романтиком, людиною, закоханою в людей, у світ, в усіх нас з вами, у спілку, в академію», —доктор мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України Олександр Федорук.

Олеся Сінчук. “І знову Крим!”.

Олеся Сінчук - молода українська співачка і виконавиця, поетеса, художниця. Членкиня Національної спілки театральних діячів та ліги композиторів України, Національної спілки естрадних діячів. Учасниця та лауреата багатьох мистецьких фестивалів, музичних і літературних конкурсів. Пише пісні, інструментальні композиції. Працює в стилях етно, рок, фольк, ліричної пісні. Її твори друкувались в часописах “Сварог”, “Гетьман”, “Севастополь”, “Колесо життя”, “Вітчизна”, в газетах “Літературна Україна”, “Голос України” та інших. Отримала премію конкурсу “Коронації слова”, Всеукраїнського поетичного конкурсу “Кримська Альгамбра” в номінації “Українська сучасна поезія”. 

Молода мисткиня розповідала кореспонденту газети “Кримська світлиця” про свої враження від відвідування півострова Крим. Для Олесі Крим завжди був символом щастя, яке наповнює весь простір, “воно бринить - від моря до неба, від неба до гір, від людини до людини”. Згадує емоційні відчуття від зустрічі з космічними тваринами дельфінами,від перебування на горі Демерджі, Коктебеля, Балаклави, Фороса, Ялти... Як закохалась в Севастополь, уявила його молодим русявим хлопцем з сірими очима. Дуже яскраві, теплі враження у виконавиці залишили творчі зустрічі з кримчанами під час “Всеукраїнського фестивалю української книги” у Феодосії. В Криму обожнюють українську пісню, поезію. “Для мене Крим — це чудова казка, де збуваються мрії. Це для мене рідна земля. Дорога. Жадана. А зараз ще більш жадана, ніж будь-коли. Адже коли втрачаєш, починаєш розуміти, наскільки дорогим було втрачене”... Безмежна блакить Криму, відчуття невимірності щастя надихають на творчість.

“...Вже колисочку зоряну в'є життєдайного неба блакить, і на тисячі сонечок вмить розсипається серце моє,...”. “І знову Крим! Умита вітром стежка... Платанів крони в небо заплітає... Тут равлики гойдаються на стеблах,... А вечір сни розказує духмяні, прозорі хмари обійма туманом,... Степи таврійські! Воля заповітна! Душа Землі із ваших трав розквітла!

Відкрите море

Я зіткана із глибини морської,
В мені – вітрів правільних чисті крила,
Гойдаю я небес тугі вітрила,
Вплітаю в коси барви веселкові.

Я – пульс життя, збережений у хвилях,
Мої долоні дно солоне пестять
Там, де води і сонця перехрестя,
Там, де мрійливо спить коріння сиве…

Я вишита на полотні блакиті…
 Серед віків, що водами сповиті
 Співаю хвилям про волошки в житі…

Море біля берегів
Чорноморського

Дивна перлина Криму

Урочище Канака знаходиться посередині між Алуштою і Судаком. Назва “Канака” з тюркської мови означає ночівля, з грецької - улюблений, ще є припущення, що це перекладається як струмок. В Канакській балці текла річка. Зараз вона з'являється після великого дощу. Це найнебезпечніше місто в Криму. Тут існує велика можливість самоутворення зсуву ґрунту. Для вчених це природна лабораторія вивчення грязьових потоків. Від автотраси до Канаки веде прямий шлях - кипарисова алея.

           

 Тут росте біля тисячі дерев реліктового ялівцю, кримської сосни, зозулинець, крокус, чебрець, шипшина, держидерево, жасмин, дуб, фісташка. Є дерева ялівцю діаметром стовбуру біля полу-метра і віком більш 800 років. Багато з них внесені в Червону Книгу України.

Місцевість Канаки у 1947 році була оголошена пам'яткою природи. Цей чудовий, чистий куточок на березі Чорного моря - справжній рай. У 1987 році для захисту в природному стані унікального для Криму цілісного реліктового комплексу було організовано ботанічний заказник загальнодержавного значення ”Канака” площею у 160 га. У 1961 році тут збудували пансіонат “Луч”, потім “Волга”, “Дніпро” та інші. Верхню частину гірського схилу засадили рядками кримської сосни у вигляді слова “Крым”. З 1980 року почалось будівництво приватних котеджів, потім багатьох пансіонатів, готелів, гостьових будиночків. Повітря, наповнене корисними фітонцидами та ефірними оліями реліктового ялівцю, кипарису та два кілометри морського пляжу Канаки, роблять її унікальним і чудовим лікувально-оздоровчим куточком Криму.

           

Спогади про Крим

Бібліотека запросила до себе київську поетесу Наталку Поклад, щоб вона поділилася спогадами про участь в творчому проекті «Українська книга» - антології «Крим, який ми любимо». Упорядниця поетичної збірки Людмила Тарнашивська запросила Наталку Поклад, як авторку багатьох віршів, присвячених Криму. Окремий розділ цієї книги був названий рядком з її вірша: «О перло дивне кримської землі». Поетка згадує,що в свій час часто відвідувала з друзями півострів: Сімеїз, Коктебель, Ялту, інші місця. Досі перебуває під враженням від природи, моря, прогулянок яйлами, горами, збирання трав, квітів, ягід, грибів… Реальні враження тоді були настільки яскравими, що відразу складалися у поетичні рядки, образні метафори і рими. Відвідування Криму залишилися емоційними світлинами пережитих яскравих відчуттів…

«Тобі – моя любов, о Криме мій!»

                                                      (Зіядін Джавтобелі)

На замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою “Українська книга”   у видавництві “Пульсари” вийшла у світ антологія “Крим, який ми любимо”. Упорядниця видання -провідна наукова співробітниця  Інституту літератури імені Т.Шевченка, докторка філологічних наук, професорка Людмила Тарнашинська.

Вступна стаття є її ґрунтовне дослідження “Маєстат сонячного  півострова: Кримський профіль України”. “Ідея створити антологію творів про Крим виникла як порив підтримати територіальну цілісність незалежної України тоді, коли серце відчувало неймовірну гіркоту о усвідомлення факту анексії українського півострова. Критерієм відбору творів у книгу було розмаїття, цікавість і порух любові авторів, які репрезентують усі куточки України. Спогади, почуття сколихнули, потребували якогось виходу”, - пише упорядниця. Поезія, проза, публіцистика об'єднані в чотири розділи. “Море усіх обдаровує щедро” включає творчість класиків: Л.Українку, М.Волошина, О.Олеся, Г.Чупринку, М.Рильського, М.Зерова, І.Жиленко та інших.

 Другий розділ” - “Твоя краса зі мною, Криме мій!”включає твори кримськотатарських письменників. Наприклад, розділ починається віршами видатного політичного і громадського кримськотатарського діяча Номана Челебіджихана. Також читач знайомиться з поезією  Усейна Шаміля Токтаргази, С.Еміна, Ч.Алі, Е.Фаила, Д.Осман та інших. Вірші надані кримськотатарською та українською мовами. “Кримські візії” представляють коротку прозу класиків та сучасних авторів, присвячених темі Криму: А.Дімарова, А.Багряної, В.Шевчука, Л.Тарнашинської, О.Юрченко, Шеряна Алі... В розділі “О перло дивне кримської землі...” ввійшли вірші українських сучасних поетів. Серед них: О.Бобошко, С.Йовенко, Ю.Ковалів, С.Майданська, Т.Малахова, Я.Павличко, О.Самара, В.Романовський, Т.Яковенко, С.Цушко. Г.Чубач. 

Назвою розділу є рядок з вірша Наталки Поклад - київської поетки, солом’янчанки, активної користувачки і партнерки, учасниці творчих заходів бібліотеки. В своїх творах вона згадує Сімеїз, якій називає “перлиною дивною кримської землі”, Ай-Петрі, Кара-Даг, враження від чудової природи півострова, “зелених факелів кипарисів, що в неба висі верхами наслухають рух планет”, про відчуття щастя, яке відчувала від перебування в Криму, який називає раєм: “я вас, гори, з собою беру, навзамін вам себе залишаю...” Молода поетка Тетяна Яровіцина у своєму вірші “Я соскучилась” зізнається в любові: “...мой красивый, горячий, таинственный и навеки любимый, мой Крым!”.

Антологія ілюстрована картинами вже відомих художників, таких як М.Волошин, І.Труш, В.Орловський, А.Куїнджі, І.Левітан, І.Айвазовський та роботами сучасних українських художників з колекції галереї “АВС-арт”: Г.АлчієвА, С. Ярового, А.Борецького, Ю.Коновалова, В.Монастирського та інші.

Антологія включає твори різних жанрів, уподобань творів, але єднає їх одне – любов до Криму - одухотворена, невичерпна,захоплення кримськими краєвидами. Щедра сонячна земля і надалі буде надихати і наснажувати українських митців на творчість.

«Люби цю землю й небокрай!

Нічого тут не продавай!

Підніжжя Кримських гір-розмай!

Коштовний скарб, чудовий скарб!»,- заклик-звернення до земляків кримськотатарського поета Усейна Шаміля Токтаргази.

Батилиман - легендарний пленер

 Урочище Батилиман — глибока затока - вузька стрічка уздовж Чорного моря. Краєвиди тут грандіозні: море до обрію, кримські скелі... Заповідник “Мис Айя”: вікові кримські сосни, реліктові гаї ялівцю - царство недоторканої природи...

З 2008 року тут проходили міжнародні творчі пленери, в яких брали участь художники з України, Китаю, Угорщини та інших країн. Місце атмосфери дружби, неформального спілкування, майстер-класів, творчого натхнення. 

 На сесіях спільно працюють визначні митці та молоді художники. Наприклад: президент Національної Академії мистецтв в Україні - академік А.Чебикін, академік НАМ А.Бокотей, також А.Гайда, народний художник України З.Мичка, заслужені художники України: О.Приходько, О.Ольхов, О.Сльота, М.Довгань, Л.Заборовський, О.Манюк, А.Іванчо, Є.Смірнов, О.Шурінов, Т.Красна - член СХУ, зарубіжні гості з Китаю: Ю.Яомін, І.Сянмін, Д.Мадарас - з Угорщини та інші. Всі учасники з різним професійним досвідом, своєю манерою, це яскраві творчі індивідуальності. Але всі вони захоплені красою природи та повсякденним життям людей Криму.

Батилиман - місто та простір спілкування і творчого діалогу, місто здатне зміните світ на краще.

За роки проведення пленерів відбулося близько 20 виставок-звітів художників-учасників. Так, остання презентація проходила у жовтні 2019 року в Національній Академії мистецтв України. Це результат десяти кримських сесій. Вона експонувала  більше ста живописних і графічних робіт «батилиманської художньої спільноти».

«Країна світла і прозорої блакиті»

Українське письменство на Кримській землі

З Кримом пов’язано чимало українських митців, які оспівували красу сонячного півострова, вносили національний акцент у своєрідний колорит цього краю. Долучилися до кримської тематики й наші літературні класики, такі видатні мариністи, як Л.Українка, Дніпрова Чайка, Х. Алчевська, М. Коцюбинський, О. Олесь, Г. Чупринка, М. Драй – Хмара, П. Тичина, М. Рильський, Є. Плужник й сучасні письменники, поети: М.Вінграновський, М.Зеров, В.Шевчук, А.Дімаров. Неодноразово перебували в Криму  й писали про нього П. Панч, О. Вишня, З. Тулуб,  М. Чернявський, І. Карпенко–Карий, О. Довженко, М. Костомаров,О. Кониський  та інші.

З матеріалів виставки « Країна світла і прозорої блакиті»  можна дізнатися про те, що: Степан Руданський по закінченню в Петербурзі медико-хірургічної академії отримав направлення в Ялту, де до останніх днів свого життя працював лікарем. Називали його ялтинським поетолікарем. Він був активним громадським діячем в Криму. Наприклад, був одним з проектувальників нового базару в Ялті. Створив першу медичну бібліотеку на Південному узбережжі півострова. Він домагався створення в місті пожежної служби. метеостанції. Ялтинці обирали його почесним мировим суддею. Після 9 місяців виснажливої хвороби в розквіті творчих сил Руданський пішов із життя. Поховали письменника за міський кошт на кладовище Іоанна Златоуста. За життя поет мав велике коло друзів та знайомих різних національностей, вивчав грецьку й кримськотатарську мови. Головною любов'ю й болем залишалось українське художнє слово. Письменник випробував свої сили в різних жанрах: писав балади, ліричні вірші, гуморески, драми, історичні поеми, перекладав, прекрасно знав фольклор. Руданський свято вірив в історичні перспективи рідної української мови, яку блискуче знав і тонко відчував.

Що Олександр Олесь до Криму приїжджає влітку 1906 року в Ялту підлікуватися, побачити море, відпочити. В 1908 році він знову їде до Криму. Зустрічався з Лесею Українкою. Більшість віршів Олеся, написаних в Криму, увійшли до двох перших збірок поета: “В Криму”, ”З Кримських образів”. Особливої уваги заслуговують марини Олеся. Він вважається одним з найкращих поетів-мариністів. 

 З віршів поета зрозуміло, що Рильський багато мандрував Кримом, який запав йому глибоко в душу. Невимушеність, безпосередність, гармонія й спокій - ось чим приваблюють кримські поезії Рильського. Крим — центральне місце на планети, прозорий і просторий світ, поєднання гір і моря, “мерехтіння моря крізь зелень садів на папір не зловити.” Поет визнавав, що письменницьке слово неспроможне сповна передати чари дивовижного краю —  “синьоокого” Криму.

На жаль не збереглося слідів кримських Шевченка, який завжди прагнув побачити й побувати в Криму, але так і не отримав дозволу від влади заїхати сюди. Тема чумакування і Крим присутні в творах поета (вірші « Ой я свого чоловіка», повісті «Наймичка» і « Прогулка с удовольствием и не без морали»,  малюнки на кримську тему). На виставці представлена книжка “Шевченко і Крим”, в якій зібрані данні про кримських  літераторів, дослідників, художників, які в своєї  діяльності,  творчості торкнулися ім’я Шевченка.

Микола Зеров — поет-неокласик. Поет досконало оволодів формою сонета, александрійською поетикою, звертався до давньогрецьких архетипів. Тому Крим, культурний простір якого надихає легендами давніх культур, став для нього важливим джерелом натхнення. Сторінки біографії Миколи Зерова розкривають кримські епізоди життя й творчості поета й вченого. В Криму Зеров перебував в 1926-27 роках в будинку відпочинку Буюрнус в Гурзуфі. Покидав півострів із приємними спогадами про подорожі до Ялти, Нікітського саду, до Карасану, Партеніту. Краєвиди гір під пером майстра перетворюються в справжній храм, божественне поєднання землі й неба, де динамічно змінюються природні багатства: скелі, джерела ніжні, “росяна яйла”, ліс причарований, щедра злива кольорів й насичених фарб, несподівані античні асоціації, емоції наповнені тонкою енергією миттєвих вражень..;

Остап Вишня — письменник-сміхотворець, який займає позицію номер один в український літературі ХХ ст.. В 1924 році письменник відпочивав в Сімеїзі. Вивчав етнографію, історію Криму. Він відвідав Ялту, Алушту, Гурзуф, побував в селах, розмовляв з людьми, записував легенди. У наступному 1925 році вийшла його книга “Вишневі усмішки кримські”. Письменник став “розвідником і відкривачем кримської теми в українській літературі”. Поет ще не раз бував на півострові. Кримська творчість не втратила привабливості й злободенності навіть із висоти ХХІ століття; 

В житті та творчості Лесі Українки було три кримських періоди. В 1907 році разом з К.Квіткою перебувала в Ялті, Севастополі. Медовий місяць подружжя Квіток провело в Балаклаві. В листі до Б.Грінченка Леся пише: “...коли не їм виноград, то пишу”. В Ялті молода пара проживає в готелі “Ореанда” та планувала купувати дім в місті. Письменниця багато пише, працює, організує етнографічну експедицію для зібрання, аудіозапису українських народних перлин фольклору.

Чи не найкращі свої твори поетеса написала в Криму. Його вона прийняла як “країну світла і прозорої блакиті”, “як чудовий богоданний край, що у неволі і чужих пропадає”. Тільки в 1972 році в Ялті споруджено пам'ятник Лесі Українки, в 1993 році відкрито Музей поетеси. Щорічно традиційне проводиться мистецьке свято “Лесина осінь”; 

Сергій Єфремов відмічав, що Дніпрова Чайка відтворила в нашому письменстві особливий жанр символічних малюнків. Особливою філігранністю відзначались “морські малюнки”, якими захоплювалися М. Горький, М. Коцюбинський, П. Житецький та ін. Ці твори з'явилися внаслідок поїздки письменниці до Криму, де вона тривалий час відпочивала  в татарський слобідці Алма-Гоман. В автобіографії поетеса підкреслювала важливий вплив  кримської природи на її творчість, називала Крим нашою Ніццею. Дніпрова Чайка   вважається чи не першою письменницею-мариністкою;  

Постать Миколи Костомарова — одна з найяскравіших на порубіжжі української літератури. Костомаров належить до числа визначних пілігримів Криму. Відомості про перебування історії на кримський землі можна почерпнути з його автобіографії. Уперше  Костомаров відправився в мандрівку до Криму в 1941 році. Півострів приваблював вченого своїми пам'ятками. Подорожував верхи у горах. Побував в Сімферополі, Бахчисараї, Керчі. В 1925 році Костомаров отримав дозвіл  від царя на лікування в Керчі. Цього разу він відвідав Лівадію, Севастополь. Мандрівки вченого знаходять відлуння в його історичних, фольклористичних працях, літературних творах, поезії;  

Агатангел Кримський — східнознавець, філолог — український талановитий політолог, писав вірші, оповідання, перекладав зі східних мов. Л.Українка називала його своїм побратимом. Кримський неодноразово приїжджав на батьківщину і в Бахчисарай, бував на Південному березі Криму. Кожна зустріч з чудовим куточком землі позначалася віхами його творчості. Кримський досліджував й популяризував творчість С.Руданського, який 20 років служив лікарем у Ялті. Востаннє Кримський побував в Ялті влітку 1941 року; 

Павло Тичина в 20-х роках кілька разів побував на південному березі Криму, який справив на поета сильне враження, зачарувала своєю красою. “Як чудно в Криму..”, - з листа Тичини. Він побував в багатьох містах Криму, відпочивав та лікувався в його здравницях. Кримська природа надихає поета на написання віршів та малювання... 

Також на виставці можна ознайомитися з інформацією  про М.Коцюбинського, М. Драй-Хмару, Є. Плужника, З. Тулуб, Є. Григорука,. Х. Алчевську, О. Кониського, І. Карпенко –Карого, життя та творчість яких були пов'язані з Кримом.

Матеріали виставки переконливо засвідчують, як тісно творчо пов'язані Україна і Крим. Письменники, поети зуміли найталановитіше зупинити в часі миттєвості зустрічей із  Кримом.