четвер, 29 жовтня 2020 р.

НАШ ОБОВ'ЯЗОК –ПАМ’ЯТАТИ!

До Дня визволення України

від німецьких загарбників в 1944 році

  Щорічно 28 жовтня згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року   відзначається визволення України від фашистських загарбників. Це - день вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні.


Бібліотека підготувала тематичну книжкову  виставку «Літопис боротьби і мужності», яка починається книгами пам’яті: «Книга пам’яті України 1941-1945. Безсмертя», «Подвиг на віки. Місто-герой Київ», «Книга пошани України», «Книга пам’яті воїнів - євреїв, загиблих під час Великої Вітчизняної війни. 1941-1945 Київ», «Архіви окупації 1941-1944», які звеличують визволителів України, зберігають імена загиблих і тих, хто пройшов війну і повернувся живим, звитяжців героїчної праці в тилу. Бібліотекарка представила  книжки О.Довженка, А.Некрасова, А.Кузнецова, Д.Малакова – авторів-учасників подій Другої світової війни. Також старшокласники були ознайомлені з новим поглядом на війну- книгами сучасних українських авторів: М.Матіос, Ю.Винничука, В.Пеунова, В.Терна, В.Ляшенка.   Інформаційний стенд розповідав про найважливіші події і головні військові операції визволення, про героїв-українців: О.Матросова, О.Береста, І.Кожедуба, К.Зеленко, Є.Завалій, П.Дмитрука, В.Гризодубову, М.Щербаченко та інших. Після огляду книжково-ілюстративної виставки  для старшокласників була проведена історична вікторина на тему визволення України. Приємно відзначити, що школярі виявили добрі  знання  історичних подій в Україні.




Ми всі, особливо молодь, повинні пам’ятати  жахливі факти Другої світової війни, пам’ятати імена ветеранів-героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від ворога. У віках буде жити жива пам'ять про неоцінений внесок українців у спільну перемогу у страшній  війні. Вони завжди будуть прикладом мужності, відваги, жертовності і любові до Батьківщини.

 

вівторок, 27 жовтня 2020 р.

 

 Степан Бен. Він мріяв про 

«новий золотіючий світ».

До ювілею поета Степана Бендюженка

Його розстріляли 30 жовтня 1935 року в Черкасах в ДПУ на другий день після дня народження. Йому виповнилося би тільки 37 років. Не було ні суду, ні слідства.


Онук  Степана Бена розповідав, що після страти діда передачі для нього від рідних приймали в тюрми ще довго. «Ми тяжко жили з тавром родичів ворога народу», - згадує онук. Дочка поета живе в селі Лозуватці у тій хаті, де був заарештований  батько у 1937 році. При обшуку знайшли 12 зошитів із рукописами віршів. Дружині Анастасії в Черкасах сказали, що її чоловіка засуджено на 10 років ув’язнення. Тільки у 1944 році родині прислали свідоцтво про смерть Степана Бена у 1943 році у таборі від хвороби.




Степан Бендюженко отримав непогану освіту: школа, учительська семінарія, Черкаський інститут соціального виховання, Київський інститут народної освіти. Був у селі секретарем комсомольського осередку. Багато писав. Твори друкував в «Селянській правді», «Нової громаді», «Глобусі»… Він був членом Спілки письменників «Плуг». Перша його збірка  «Солодкий світ» вийшла у Харківському видавництві  у 1929 році. 

 Його поезії ясні і прозорі, мають філософський і психологічний підтекст. Відчувається увага, любов і глибоке розуміння  автора  людини, рідної природи, світу…У 25 років Степан Бендюженко очолив початкову школу. Викладав українську мову і літературу. По доносу про його зв’язки з антирадянськими організаціями  був вперше заарештований  у 1933. Висланий на Північ. Повернувся в рідне село тільки у 1935 році. Працював у школі. Мріяв видати нову збірку своїх віршів. Після другого арешту  родина чекала повернення батька до дому з табору. Але тільки в 1944 році рідні дізналися  його справжню долю. Реабілітовано Степана Бена  15 серпня 1958 року. У 1993 році світ побачила його збірка «Поезії». У рідному селі в бібліотеці оформлений стенд, присвячений поету. На його будинку встановлена меморіальна дошка.

                                         -Людино, це ж ти!

                                          Шумиш надо мною,

                                          крізь мене і далі

                                руки свої простягаєш в прийдешнє,

                                               за обрії наших орбіт.

                                       -У новий золотіючий світ!

понеділок, 19 жовтня 2020 р.

 Основи життя і творчості Бориса Олійника

До 85-річчя  від дня народження

великого  Поета і великого Українця.

Борис Олійник не похитнувся в найголовнішому – в праві на правду. Все своє творче життя намагався, «щоб кожен твір був точним знаком нашого часу – часу,  яким живимо ми всі. У поета є одне головне право – право на правду, з яким він може стояти за свій народ. Якщо він цим правом не користується хоч одну мить – він не поет».

Події з життєвої спіралі українського поета, публіциста, громадського діяча:

-      - 1962 рік  - вихід у світ першої збірки поезій Олійника «Б’ють у крицю ковалі»;

-              - 1963 – вступ до Спілки письменників України;

-              - 1974-1991 – завідувач відділу, член редколегії журналу  «Вітчизна»;

-              - 1976 – став секретарем  правління СПУ;

-              - 1980-2002 -  обирається депутатом ВР УРСР, потім ВР України;

-              - 1983 - нагороджений Державною премією УРСР  імені Т.Шевченка;

-              - 1987 – обраний головою правління Українського фонду культури;

-              1990 - обраний дійсним членом Академії наук України;

-              - 1992 – обраний академіком Української екологічної академії наук;

-          - 1995-2006 – є Головою Постійної делегації ВР України у Парламентській Асамблеї Ради Європи;

-             - 2002 - присвоєно звання «Почесний громадянин міста Києва»;

-             - 2005 - присвоєння звання Герой України.

Поет прийшов у велику літературу в  шістдесятих. І став одразу легальним борцем за народні і національні  інтереси. Борис Олійник – унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, один з найвідоміших поетів другої половини двадцятого століття, чільна  фігура в духовному обширі  України, постать, з якою звіряє себе вже не одне покоління українців. Слово поета завжди насичене енергією, дивовижною інформованістю, енциклопедичною наповненістю знаннями  духовних  скарбів, філософською осмисленістю сутності буття суспільства. Борис Олійник голосував проти виключення з СПУ І.Дзюби, він допомагав публікувати  твори В.Симоненка, Л.Костенко. Як партійний секретар Київської письменницької організації не дозволив  виключення та арешту жодного письменника. Олійник дозволяв собі говорити те, про що інші боялися навіть думати. Як народний депутат,  як політичний діяч і як Голова Українського фонду культури він незмінно стояв на сторожі інтересів незалежної України і зробив особисто для неї більше добра, ніж деякі партії і блоки.  На Майдані  він вітав світанкове пробудження народу. М.Шевченко відмічав, "що поет  нікому не продався - не спокусився ні на владу, ні на гроші, ні на гетьманську булаву, він не зрадив своїх особистих життєвих переконань. Головними основами для Бориса Олійника були: любов до свого народу і вірність йому, романтична чистота почуттів і повна гармонізація переконань  та вчинків, людська надійність і порядність у всьому. Таку дорогу в українській поезії, культурі і політиці Олійник проклав на славу нації, на славу своєму народові».


Фонд бібліотеки має поетичні збірки, переклади, збірки публіцистичних статей, виступів, доповідей, есе, нарисів де поет виступав на захист української мови, національних святинь, в оборону пам’яток історії і культури, на підтримку всього, що вірою-правдою служить українському національному духу, національній ідеї.

«Я діяв згідно зі своєю совістю», - уся самооцінка Б.Олійника.

«Ми чисті перед совістю, нащадками, планетою…», - писав великий поет і громадянин України.

 

четвер, 15 жовтня 2020 р.

День захисника

Елемент статусу та іміджу.

До Всесвітнього дня краватки

Щорічно 18 жовтня відзначається День краватки. Цей аксесуар має свою цікаву історію. Вважається, що краватка з`явилась більше 150 років тому. Французькому королю Людовику ХIII сподобався елемент форми - шийні хустинки солдат–найманців Хорватії, які зав’язували їх вузлом. Король став носити хустинки з мережева. Цю моду перейняли аристократи з його оточення. Шийну хустинку можна побачити на воїнах китайської теракотової армії, на зображеннях римських воїнів. У французькій мові хустинка отримала назву «сravat» (від французького - хорват). Цей аксесуар одягу став з’являтися в різних європейських країнах.




Сьогодні День краватки відмічають на державному рівні в деяких країнах. Свято має культурно-комерційний характер. В цей день в Хорватії в різних містах краватку вдягають на пам’ятники. В місті Пула велика червона краватка з’являється навколо будівлі Колізею. Проводяться парад «краваткового полку», конкурси, вікторини, майстер–класи із зав’язування краваток.


 
 

Сучасний вигляд краватка набула лише у 1924 році. Американський підприємець Джерсі Лангедорф запатентував свою «ідеальну краватку» - зашиту навскіс із трьох частин тканини.

 

Сучасним великим виробником краваток є китайське місто Ханчжоу. Воно щорічно експортує 200 млн. виробів. Кращими європейськими брендами краваток вважаються: Carlo Visconti, Brioni, Gucci, Hermes, Henderson, luis Vuitton, Valentino, Hugo Boss, Armani, Cianfranco Ferre та інші. Гучне ім’я виробника гарантує високу якість товару. Це компанії з найвищою репутацією, які порадують вишуканим, стильним асортиментом. Їхня продукція - витвори сучасного мистецтва.

 

Найдорожчою і незвичайною вважається краватка вартістю 1500 доларів прикрашена діамантами, яку створив індійський дизайнер. Ще – краватка , яка може змінювати свій колір. (автор – хорватський винахідник Томислав Звонарик). Англійці створили куленепробивну модель.

Яскраві краватки піднімають настрій тому, хто її носить і оточуваним. Сучасний елемент одягу і образу виділяє людину з маси, придає ексклюзивності та індивідуальності. Це особливий елемент іміджу і престижу людини. Першим у кімнату з’являється краватка, потім – її хазяїн. Перше враження від чоловіка будується на основі його головного аксесуару. Важливо, що б він був модним і стильним. Справжній бестселер цього року – моделі початку ХХ ст.. - краватки Віндзор. У 2020 році модні вузькі краватки яскравих кольорів. Актуальні і в смужку. Це варіант для ділового стилю.

Вважається, що краватка підкреслює солідність і елегантність класичного костюму. Існує багато видів зав’язування вузлів. Наприклад, найпопулярніші: Віндзорський, Четвірка, Орієнталь, Кельвін, принц Альберт. Існує найменше 85 способів пов’язування краватки.

.



КРАВАТКА АКТУАЛЬНА ЗАВЖДИ!

Дизайнері створюють нові колекції краваток. Щороку проходять покази чоловічої моди. Так, модна тенденція на 2020-2021 рік не терпить зухвалих форм і кольорів. Домінують моделі класичних форм – середньої долини і ширини.(9 см). Колір: синій, бордо, чорний. Для урочистостей – червоний, малиновий, фіолетовий. З класичним принтом. Головне правило: краватка повинна гармонізувати з костюмом (бути світліше) і сорочкою (темніше).

Людину, яка колекціонує краватки, називають ГРАБАТОЛОГОМ.

 

У Луцьку пенсіонер Олександр Бондар є власником унікальної колекції краваток. Викладав теоретичну електромеханіку в національному технічному університеті. Зараз він – керівник самодіяльності, працює тамадою. Почав цікавитися краватками років 15 тому. Сам мав близько 70 цих аксесуарів до кожної сорочки, піджаку. Одягає краватку навіть, коли йде на город. Зараз в його колекції більше трьох тисяч екземплярів. Глядача вражає розмаїття кольорів та принтів краваток. Вони посортовані тематично: спортивні, патріотичні, з картинками природи, музичні, «професійні», жанрові, рекламні, з копіями відомих картин, новорічно-різдвяні, мультиплікаційні. «Мої друзі не мають проблем із вибором подарунку для мене», - каже Олександр. Вартість колекції він оцінює в тисячі доларів.

Мабуть найбільшу колекцію краваток мав вінничанин Віталій Головенько. За 20 років він зібрав дві тисячі екземплярів і вважає, що став справжнім експертом в моді чоловічого елемента елегантності. Віталій вирішив продати колекцію з аукціону, а гроші віддати на благодійність – на лікування онкохворих дітей.


Відомий український танцюрист Григорій Чапкіс розповідав, що має п’ятсот краваток у своєму гардеробі. І жодної не викидав. До подарованого аксесуару міг заказати новий костюм.

Історія цього аксесуару чоловічого і жіночого одягу – триває!




Бібліотека дякує нашому користувачеві, який надав краватки зі своєї колекції для створення інсталяції "Краватка актуальна завжди!"



 

середа, 7 жовтня 2020 р.

Джони Леннон. Людина – епоха 
до 80-річчя від дня народження музиканта

Рей Конноллі в біографії Джона Леннона згадує Нормана Мейєра, який сказав, що музикант «володів генієм духу. Справжній його геній був в умінні спілкуватися. Як дитя свого часу Джон був досконалим. Леннон був частиною оточуючого світу: цей світ надихав його на творчість.

Він відображав його в образах у мелодіях, які ставали і гімнами і колисковими. Він ткав зі слів і музики килими з чудовими життєвими орнаментами…». Американський композитор А.Копленд казав, щоб відчути дух шістдесятих, молоде покоління може послухати платівки «Бітлз». Життя і творчість Джона Леннона стали символом 60-х років. 
Автор біографії музиканта вважав, що Джону  більше подобалась  роль антигероя,  він не захоплювався  популярністю, спокусою бути безсмертним. Він завжди був оригінальним, казав, що думав, робив помилки, був непередбаченим. Це була людина створена із явних протирічь, всередині нього жили різні образи. Він придумував собі різні імена: гуру рок-н-ролу, Доктор Уінстон Обуті, Джонандором Йоко. Справжню любов, популярність Леннон знайшов серед американців. Як композитор, виконавець він пишався тим, що під час демонстрації протесту проти війни у В’єтнамі на Меморіальному цвинтарі у Вашингтоні сотні тисяч людей співали його пісню «Дайте миру шанс».

Свій медовий місяць Джон Леннон і Йоко Оно в 1969 році провели в ліжку в готельному номері, запрошували до себе журналістів, щоб призвати людей займатися коханням, а не війнами. Як політичний активіст музикант сповідував ідеї рівності, братерства, миру і свободи. Це зробило його кумиром і найвідомішою людиною свого часу. Створений ним ансамбль «The Beatles» став мегапопулярним в усьому світі. Джону Ленному належить вислів, що «зараз «Бітлз» популярніші за Іісуса». Після чого мав неприємності.

В 1967 році Джон відмовився від ролі лідера гурту. Став створювати свої пісні, випускати альбоми. Платівка «Imagine” стала візитною карткою співця. В списку 500 великих пісень світу (у 2004 році) ця композиція зайняла третє місце, увійшла в «100 великих альбомів». 

Джон Леннон як актор знімався в музичних фільмах. Як режисер створював кінострічки політично - соціальної тематики. Видав три книжки – це збірки оповідань у стилі чорного гумору. В 1968 році на художній виставці в Лондоні музикант знайомиться з японською аристократкою - художницею – авангардист кою Йоко Оно. У своєму щоденнику вона дізнається, що нарешті зустріла людину, яку може любити всім серцем.
Джон Леннон в своїй автобіографічній книзі писав: Я чекав цього цілу вічність. Я все життя мріяв про жінку з чорним волоссям, широкими скулами, красиву і розумну. Про жінку з душею вільного художника, близькою мені за духом. Я мріяв про жінку азіатської раси. Я зустрів Йоко - і моя мрія збулась. Це єдина жінка, з якою ми схожі у всьому…». Історія кохання цих двох людей вважається однією із найяскравіших у ХХ ст.. У них була одна душа на двох.

Вони були бунтарями і експериментаторами. Займалися творчістю і коханням. Після народження сина Шона в 1975 році Джон відійшов від музики. Присвятив увагу і життя дитині.




Британський рок-музикант, співак, поет, композитор, письменник - легендарний митець Джон Леннон, ім’ям якого названі вулиці, парки, зірки, астероїд, встановлюють пам’ятники, малюють його портрети. Наприклад, українські художники Олег Шупляк, Віталій Щербак - дніпропетровський дизайнер, який присвятив співаку цикл «Джон Леннон - людина світу» - 20 портретів на фоні прапорів різних країн. Образ британського генія є на роботах Леоніда Афремова, Є. Кузовкіна, С.Свіридова.

 






 На сьогодні відомі пам'ятники у Нью-Йорку, Ліверпулі, Гавані, Казахстані, Києві. Перший пам'ятник Джону Леннону в 1990 році був створений в Могилів-Подільському скульптором Олексієм Альошиним.