Чисте джерело рідної мови

Мова для народу є ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька і матері…

Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу. Національна мова входить у поняття національної культури, всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у її мові. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Тому  21 лютого ми вшановуємо  українську мову, яка признана світом однією з найстаріших і найяскравіших мов за своєю мелодійністю та виразністю…

 В цей день  під час  уроків української  мови бажаючі виконували завдання «Як правильно написати українською», «Знайди помилку», читали тексти «Неправильно – Правильно», уроки лікнепу Б.Рогози правильного вживання слів. Знайомилися з новими правилами українського правопису, введення фемінітивів. «Оцінкою» за виконання завдань були закладка, патріотична наліпка.  Можна було переглянути фільм «Зміни до правопису за 5 хвилин». Всі відвідувачі  отримували з собою таблички «Неправильно – Правильно» - типові помилки вживання слів, висловів..

Тематичні книжково-інформаційні перегляди  знайомили відвідувачів з мовознавчою літературою, висловами відомих постатей про значення рідної мови; представляли книжки українських письменників - класиків і сучасних  майстрів слова від Т.Шевченка до Л.Костенко, які внесли своєю творчістю вагомий внесок у розвиток і збереження  традицій української мови. 

 

Поличка «Читай зарубіжний бестселер українською» привертала увагу користувачів  до книжок  зарубіжної класики, популярних детективів, серією «Карта світу» в перекладі українською мовою.

  Тематичне оформлення вітрини: корисна інформація про мову, вислови, вірші про мову.           

Кримськотатарська проза українською.

До дня рідної мови бібліотека отримала від видавництва “Майстер Книг” книжки кримськотатарської прози українською мовою. Це нова серія цього видавництва. Перша книга “І народився день” - збірка творів одинадцяти кримськотатарських авторів з різних епох, які відкривають широкому читачу культурну спадщину кримських татар. Друга книга ”Мердивен” - містить твори класика кримської літератури Шаміля Алядіна. 

Автор розповів про речі, які близькі кожній людині. В книги включені оповіді про різні періоди історії кримськотатарського народу. Відтепер твори кримськотатарських письменників українською мовою можна знайти в нашій бібліотеці.

«Квітні, мово – зірнице слова!»

Молодші школярі СШ №64 з цікавістю слухали слово про рідну мову  бібліотекаря Ірини Леонідівни Цимбал. Дружно брали участь в бесіді. Потім читали вірші про мову на пам'ять і з книжок «Сонячна мальвія», «За Україну молюся» Д.Білоуса, «Найдорожчий скарб», «Моя Україна» В.Дворецької, «Мандрівка в Країну Чеснот» Д.Білоуса, «Я лиш струна на арфі України» О.Бурбело, «У чарівному колі твого дитинства» Л.Зіганшиної, «Україно, нене моя!» 

Всі отримували маленькі призи. До заходу бібліотека оформила тематичний стенд з висловами про мову, віршами, книжками з фонду.

«В джерелах слова – душі криниця, а рідна мова – як чарівниця»

                                                                                (Дм. Білоус)

Поетично-мистецький вінок присвячений Дню рідної мови.

 Поетичний вінок творів молодих сучасних авторів знайомить глядача з їх творами присвяченими Україні, українській мові, любові до рідного краю. Перегляд представляє поетичні збірки Коломійця Ю.- «Біль за Україну»; Шульги Петра- «.Перезва» - це  роздуми про живе слово, про Україну, її історію, це живе слово автора як молитва; Колодійчук Є.- «Роса на серці» - у вірші «Киплять слова» поет стверджує: «І рідне Слово- Прапором  сія. Бо  Слово – Бог. І хто його подужає?»; Козак В -  «Барвінок на три голоси», твори поетки  вражають тонким відчуттям слова, психологізмом. добре вистилізуваним рядком; Коновальчук Тамари -  «Дорога до себе» . Авторку  надихає на творчість віра, любов до рідної Черкаської землі, традиції народу, відчуття краси української мови.

Поетичні рядки збірки віршів «Дивлюсь на світ безмежний» Михайла Ковалка -  прозорі, прості і зрозумілі, наближені до живого народного мовлення, це органічна українська мова, самобутні метафори та епітети; Книга  «Дорога до храму»  Ніни Костюк , вірші якої відзначаються високим патріотизмом, любов’ю до свого краю, рідної мови. У віршах збірки    лауреата Шевченківський премії Петра Медянки – українського поета з далекого села на Закарпатті «Марамороський розлом»  -  суверенність, закритість єдиної культури і мови порушується, перетин мов утворює нові інтеграційні взаємини культурних текстів. Поезія Медянки - принципово нова комбінація виражальних засобів віршування; Віолетта Дворецька в своєму вірші наголошує: «Для мене ж – творчості основа співуче українське слово».І  закликає любити рідну мову« це – джерело духовного відродження суспільства, звучить вона – і твориться в душі священне дійство…». Поетичні збірки  виставки  « ілюстровані» мистецькими творами сучасних українських художників.

Використана література:

-          Ю.Коломієць « Незбориме слово», Київ – 2013;

-          - Т. Коновальчук « Дорога до себе», « Просвіта», Київ 2007;

-          -В.Дворецька « Моя Україна», Вибране, Ніжин « Аспект – Поліграф», 2006;

-          Є.Колодійчук « Роса на серці»,Комп’ютерпрес, Київ – 2011

-          -В.Козак « Барвінок на три голоси», « Преса України», Київ,2013;

-          «Там за гаєм, гаєм…», Київ-2000;

-          Ю.Коломієць « Біль за Україну», Київ 02003;

«Українській мові він присвятив своє життя»

He devoted his life to the Ukrainian language

Книжково-ілюстративна виставка до Дня рідної мови присвячена професору Івану Огієнку. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. Свій природжений хист вченого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча він однаковою мірою виявляв і як редактор та видавець, і як ректор та міністр, і як православний митрополит та перекладач, і як поет та філософ. Він чесно і сповна служив українській справі, до останніх днів свого довгого й важкого життя не полишав подвижницького чину на ниві відродження нації, захисту, а згодом утвердження та розвитку рідної мови, культури в цілому. Важко оцінити глибину і велич того, що зробила ця людина для України. Ім’я Огієнка по праву стоїть в одному ряду з такими національними велетами, як Франко, М.Грушевський, І.Могила, І.Мазепа. В 1918 році він організовує український університет у Кам’янці-Подільському, стає його першим ректором. У 30-ті роки Огієнко видає і редагує часописи «Рідна мова» і «Наша культура», протягом восьми років перекладає всю Біблію, багато зробив на полі українознавства: у історії літератури, мові, церкви, культурі. У всіх галузях українознавства його цікавила основна тема - історичний розвиток української мови. Будучи подвижником на ниві української культури, мовознавства, історії церкви, канонічного права, давньої української літератури, славістики, краєзнавства, народної освіти Огієнко був натхненним пропагандистом культури української мови. Він є автором «Огляду українського язикознавства», «Українська граматична література» і «Українська граматична термінологія», «Двійне число в українській мові», «Наглядна таблиця українського правопису», «Рідне слово. Початкова граматика української літературної мови». Він був каменярем, що проложував шлях для створення однієї літературної мови. Багато уваги професор і митрополит приділяв українській патріотиці – життям видатних постатей української церкви, історії, літератури. Писав літературні поетичні і прозові твори релігійно-філософського характеру. Епіграфом до діяльності великого просвітителя можуть бути ці слова: «Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб… В мові - ступень нашої свідомості, … наша стара й нова культура». Виставка представляє матеріали про життя та діяльність видатного вченого, його наукові твори з фонду бібліотеки.