«Сучасне кіно: від історичних епосів

 до напружених детективів»

Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно — національне професійне свято працівників кінематографії. Історія українського кінематографа охоплює понад століття — від перших зйомок у Харкові до здобуття нагород на провідних світових кінофестивалях. Після розпаду СРСР кіноіндустрія переживала глибоку кризу через брак фінансування, проте вона вистояла і почали з'являтися окремі яскраві авторові роботи, наприклад фільми Кіри Муратової.

На тлі зламових подій сучасної історії - Революції Гідності, війни з 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року, сформувалося сучасне відродження українського кінематографа. Це було не просто збільшення кількості знятих фільмів, а глибинна трансформація всієї індустрії.

Що таке екранізація? Це завжди запрошення до діалогу між автором книжки та режисером. Перегляд таких стрічок не лише надихає, а й часто змушує знову відкрити книжку та перечитати першоджерело.

Сьогодні пропонуємо до вашої уваги романи українських письменників, які було екранізовано з XIX століття і до сьогодення. То що ж для нас екранізація сучасних українських романів? Це не просто перенесення сюжету на екран, а спроба осмислити нашу ідентичність, історію та травми через візуальне мистецтво. Кожна з цих історій пропонує свій унікальний жанр: від родинної саги до соціального істерну.

Всі ви знаєте, що українська література має розкішну галерею текстів, які пройшли шлях від книжкових сторінок до великого кіноекрана. Всі вони переосмислюють наші сенси, роблячи історію та культуру близькими й зрозумілими.

Можна, наприклад, перечитати роман І.Франка «Захар Беркут», а також переглянути масштабний екшн-епос спільного українсько-американського виробництва. Історія карпатської громади, яка протистоїть монгольській навалі, отримала динамічне голлівудське прочитання із залученням міжнародного акторського складу.

 

Атмосферний Станиславів початку XX століття, де межа між любов'ю, залежністю та ілюзією надто тонка. Фільм, який зачаровує естетикою, вишуканими костюмами та візуальною поетикою – «Віддана», ще він точно передає магічний реалізм роману С.Андрухович «Фелікс Австрія».

«Залишенець. Чорний Ворон» Василя Шкляра - історія про боротьбу холодноярських повстанців проти більшовицької окупації у 1920-х роках. Драма про вибір, ціну свободи та безкомпромісну відданість своїй землі, яка залишається болісно актуальною.

«Заборонений» Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова - біографічний роман про останні роки життя дисидента й поета Василя Стуса, його боротьбу з тоталітарною системою та загадкову смерть у таборі особливого режиму.

«Довбуш» Василя Карп'юка - нове художнє переосмислення постаті Олекси Довбуша, ватажка опришків, яке поєднує фольклорні перекази, історичні факти та психологічну глибину героїв.

«Ворошиловград» (Дике поле) Сергія Жадана — істерн про повернення до рідного Донбасу, захист власного простору та боротьбу з рейдерством. Фільм передає особливу поетику Жадана, дух свободи та вірності своєму корінню.

Ірен Роздобудько — одна з найуспішніших українських авторок, чиї прозові твори регулярно привертають увагу кінематографістів завдяки виразному психологізму, тонкому відчуттю драматизму та готовим сценаристичним розворотам. Ось, наприклад, «Ґудзик» - психологічна драма про юнацьке перше кохання, фатальні помилки та непередбачувані переплетіння доль. Головний герой закохується в жінку, але після короткого роману вона зникає. Через роки доля зводить його з її донькою. «Зів’ялі квіти викидають» - драма про двох видатних акторок минулого, які на схилі літ опиняються в будинку для самотніх акторів. На тлі минулої слави, суперництва та взаємних образ вони намагаються знайти примирення з життям і собою. Та ще більше її романів екранізовано.

Детальніше ви можете познайомитися в бібліотеці. У нашому фонді є велика кількість екранізованих українських романів від класики до сучасності.

 

«Тональність таланту: поетичні й прозові світи

Валентини Коваленко»

Сьогодні, 9 вересня, свій день народження святкує Валентина Коваленко — яскрава постать українського художнього слова, поетеса, прозаїк. Літературознавця, педагогиня, політична діячка, членкиня Національної спілки письменників України.

Вона є авторкою понад двох десятків поетичних, прозових та критико-літературознавчих книг. Її творчість глибоко вкорінена в українські традиції, відчуття рідної землі та тонкий психологізм людських взаємин. Поезія та проза вражають щирістю, філософською глибиною та витонченим словописом. Авторка зачарована природою, яка дарує людині свої скарби і надихає своєю магічною силою. Вагомі праці пані Валентини, присвячені дослідженню української літератури та творчості митців Шевченкового краю.

Валентина Михайлівна є лауреаткою багатьох престижних літературних премій, зокрема імені Василя Симоненка, імені М. Старицького, імені М. Масла, «Благовіст», імені Т. Осьмачки, імені Олекси Кобця, імені Д. Нитченка, імені Д. Кононенка.

Лауреатка Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Дробного у 2024 році в номінації «Поезія» — за поетичну збірку «Вишіптування мокшанської бешихи».

Про творчість: 

«Вишіптування мокшанської бешихи» — це збірка про повномасштабну війну, біль українського народу та метафоричне «вигнання» російської агресії. Ще одна збірка воєнної лірики – «Із окопу грудей», де авторка майстерно використовує заклики, молитви, фольклорні мотиви та звернення до козацьких генів і сили предків.  За цю глибоку мілітарну поезію пані Валентина була удостоєна Всеукраїнської літературної премії імені Данила Кононенка.

«Приворот-зілля. Зібране» - особливість цієї збірки в тому, що вона пробуджує жагу до життя, зворушує зачаєні душевні поривання.

Збірка прози «Втеча» — це глибоко психологічна книга, присвячена темі дитинства, дорослішання та соціальних викликів підліткового віку. Книга адресована як підліткам, так і дорослим. Її головний посил — спонукати суспільство бути уважнішим до переживань дітей, які живуть поруч, щоб у світі поменшало болю, а на зміну йому прийшло милосердя й любов. За цей художній доробок у 2022 році письменниця була удостоєна престижної літературної премії імені Олекси Кобця.

«Русалко з Куцівських ярів» — це унікальна книга, яка є глибокою біографічно-есеїстичною студією, присвяченою постаті видатного українського письменника, поета-символіста й патріота Теодосія (Тодося) Осьмачки. Ця праця є вагомим внеском в українське літературознавство, оскільки вона руйнує чимало міфів навколо постаті Осьмачки й допомагає читачеві духовно «дорости» до розуміння його складної та геніальної творчості.

Видання було приурочене до 125-річчя від дня народження поета, а у 2021 році за це дослідження Валентина Коваленко стала лауреаткою Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки.

 

Мелодія українського слова у творчості Наталки Поклад

Сьогодні, 3 вересня, святкує свій День народження українська поетеса, дитяча письменниця, публіцистка та філологиня – Наталка Поклад. Вона є лауреаткою багатьох відзнак та літературних премій, входила до першого правління Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка та була серед тих, хто відроджував в Україні Союз українок.

Творчість Наталки Поклад вирізняється особливою ліричністю, глибоким зв'язком із фольклором та витонченим відчуттям рідного слова. Писати вірші почала ще в шкільні роки, а перша поетична збірка «Акценти» побачила світ лише у 1986 році, коли авторці було вже за тридцять.

У творчому доробку пані Наталії є чимало чудових книжок для дітей. Ці вірші вирізняються легкою римою, мелодійністю та повчальним, але ніжним підходом.

Чим горобчики гордяться?

Тим, що кішки не бояться.

Кішка: «НЯВ!» - Горобчик ПУРХ!

От і весь козацький дух.  (Сміливці)

Творчість письменниці наповнена подільським фольклором та традиціями. Вона досліджує українські звичаї, народознавство та мовні тонкощі, що відображається не лише в її поезії, а й у публіцистиці та навчальних посібниках. Наталка Поклад активно виступає на захист української мови, присвячує їй багато віршів та етюдів, вважаючи мову головним кодом національної самоідентифікації.

Земля ця прекрасна — як Божа невіста.

І знак її — свастя.

Кажи: УКРАЇНА. Кажи: УКРАЇНСЬКА, —

Їй сили додасться.

Ти чув її мову? Ти чув її пісню?

Всі змаги — не всує...

Кажи: УКРАЇНА. Кажи: УКРАЇНСЬКА, —

Нехай — торжествує!.. (Земля ця прекрасна...)

Завдяки виразному ритму та високій ліричності чимало її віршів були покладені на музику українськими композиторами та стали піснями для дорослих і дітей.

Вітаємо видатну українську поетесу, дитячу письменницю та берегиню рідного слова Наталку Поклад з Днем народження! Міцного здоров’я, довголіття, родинного затишку та незгасного творчого вогню! Нехай кожна мить надихає на нові чудові книжки, вірші та казкові історії для українських дітей.

А в бібліотеці в можете витягнути «листівку-пророцтво» на  день з вибраних рядків поезій Наталки Поклад.