середа, 28 квітня 2021 р.

 Яйце – початок всього

Пасха – свято перемоги життя над смертю, самопожертви над зрадництвом, добра над злом, надії над безвихіддю. Свято, яке освічує душі. Головний символ Пасхи – яйце, як символ крові Христа і Воскресіння. На іконах Марія Магдалина зображується з гілкою оливи та яйцем. Легенда розповідає як вона подарувала імператору яйце зі словами «Я бачила Христа. Він воскрес!».

 

З того часу Християни дарують один одному пасхальне яйце в день світлого Воскресіння з вірою і надією на найкраще майбутнє.

Яйце – улюблений образ в творчості художників різних країн і різних часів. Майстри пензля своїми засобами висловлюють свої високі світлі почуття до Великого свята духовної весни, коли уходять страхи, біль, народжується нова надія, нове життя.

Наприклад. Для видатного художника Сальватора Далі образ яйця (як зародження, початок життя) пов’язано з тим, що старший брат помер в дитинстві і Сальватору дали його ім’я… Всесвітньо відомий будинок художника в м. Фігарасі. На даху театру-музею встановлені величезні яйця. В будинку знаходиться велика колекція творінь видатного майстра. Образ яйця можна побачити на його полотнах.

До зображення цього значущого загальнолюдського символу природи, життя, родючості, прообразу Всесвіту для віруючих різних релігій зверталися, наприклад, іспанець Веласкес, французи К.Моне і Ж-Б Грез, росіяни Петров-Водкін і Н.Кошелев, В.Васнецов і В.Кустодієв, сербський сучасний художник Д.Вукович, також А.Маковський, Т.Філь, українці Л.Даценко, Ю.Мацик, Н.Пимоненко, П.Риженко, Д.Тафійчук.


 






субота, 24 квітня 2021 р.

 

Микола Боголюбов. Непересічна постать, велич науки.

 

При знайомстві з біографією видатного вченого вражає його нечуване обдарування, геніальні здібності, працездатність, цілеспрямованість.

Вже в дитячі роки Микола виявив великий інтерес вивчати все нове. З п’яті років він почав вивчати іноземні мови. Батько, професор філології Київського університету, був високоосвіченою людиною, знав всі європейські мови. Він уважно керував навчанням і освітою своїх синів, які отримали ґрунтовні знання з історії, філософії, лінгвістики, літератури… В гімназії хлопець виявив нахили до математичних наук. Тригонометрію, вищу математику, фізику він вивчив самотужки без підручників. З 14 років навчався на науковому семінарі видатного вченого-математика академіка Київського університету М.Крилова. В 15 років Боголюбов написав свою першу наукову працю. Спеціальним рішенням РНК УРСР, як виняток, без диплома про вищу освіту, його зараховують до аспірантури. Через 3 роки молодий вчений захищає кандидатську дисертацію. Ступень доктора математики Боголюбову присуджують теж без захисту дисертації. В 1925 році вчений отримує премію Болонської академії наук за доповідь на міжнародному конгресі. Дослідження, наукові праці Боголюбова в багатьох розділах фізичної, механічно-математичної наук мали велике прикладне значення в радіотехніці, в питаннях статичної і динамічної стійкості синхронних машин, поздовжньої стійкості літаків, прикладної механіки. Наукові дослідження вченого завжди мали фундаментальне значення і результати. Боголюбов вніс вклад в створення теорії надпровідності і надтекучості. Працював в ядерній галузі - брав участь в атомному проекті – створенні водної бомби. Вчені за кордоном вважали, що Боголюбов - це збірне ім’я, псевдонім, за яким заховано декілька імен фізиків і математиків. Вони були здивовані відкриттями, досягненнями одним вченим в різних сферах науки.

Боголюбов був членом іноземних академій, наукових закладів. Був активним учасником міжнародного руху вчених за мир. Він був організатором двох наукових шкіл: нелінійної механіки та теоретичної фізики.

Ім’я Боголюбова ставлять в один ряд з такими корифеями науки як Павлов, Вернадський. В науковому світі вчений був зразком і авторитетом не тільки в науковому сенсі, але і в моральному.

Боголюбов був засновником (в 1966 році) і першим директором Інституту теоретичної фізики НАН України. Він сам обрав майданчик для будівництва, займався всім оздобленням. Для оформлення фасадів, інтер’єрів він запросив художників І.Марчука і М.Стороженка, які створили унікальні простори на кожному поверсі корпусів.

В 2009 році на фасаді Червоного корпусу Київського університету ім. Т.Шевченка була відкрита меморіальна дошка геніальному вченому – академіку М.М.Боголюбову на честь 100-ліття з дня його народження.

 В цьому ж році у селі Велика Круча Полтавської області був встановлений пам’ятний знак на честь  видатного  математика. Національна Академія України заснувала Премію НАН України імені М.М.Боголюбова. На честь вченого названа мала планета.

 

«Непересічна постать, велич науки. Його величезний внесок в науку неможливо переоцінити» - вважає директор Інституту, учень Боголюбова, академік А.Г.Загородній.

 

середа, 21 квітня 2021 р.

 

ВЕЛИЧНА СВЯТИНЯ ВИСОЧІЄ НАД ДНІПРОМ

Собор Успіння Богородиці - головна церква – це найсвятіша  в Печерській лаврі, славетного українського монастиря. Це диво, яке створили талановиті людські руки, чисті серця, свята віра. Він вважається новою сторінкою в давньоукраїнській архітектурі,  взірцем нового типу монастирських храмів. Зовні стіни оздоблені витонченим ліпленням і малярством – іконами святих. Собор великий, щедро прикрашений мозаїкою, настінними розписами. Величний іконостас з п’ятьма рядами ікон  висотою 22 метра  був встановлений  на кошти гетьмана І.Скоропадського. На стінах  собору виникла неповторна галерея портретів українських князів, гетьманів, митрополитів, серед  них Б.Хмельницького, І. Мазепи… Називали храм   до неба подібним. Образ церкви не раз копіювали в інших містах.

Це сталося в 1073 році. До печерських ченців прийшли майстри - греки з далекого Царгорода, яким явилася Божа Мати і звеліла йти на Русь в Київ будувати церкву. Вони привезли з собою мощі святих праведників і чудотворну ікону. Коли вони побудували собор  прийшли грецькі  митці для  його розпису.

Майстри   злякалися великих розмірів будівлі і вночі втекли геть. Але все ж вранці повернулися виконати Божу волю. Вони не раз  були вражені чудесами, які відбувалися  під час їхньої  роботи. Грецькі митці  постриглися в ченці  і залишилися в монастирі. Сьогодні їхні нетлені мощі лежать в печерах…

Зводили храм дуже швидко навіть за сучасними мірками і завершили за три роки.

В історії  церкви були сумні і трагічні сторінки:  був розібраний чудовий іконостас, розграбовані скарби, втрачені святі мощі, повне знищення будівлі від вибуху під час війни.

Але сьогодні святиня українського духу і віри відбудована заново і велично височіє над Дніпром. Освячення Успенського після реконструкції відбулося в день Незалежності України 24 серпня 2000 року.



Про собор можна прочитати:  

  • збірка оповідань «Києво - Печерський Патерик»; 
  • ілюстроване видання «Наші церкви: історія, див, легенди»  З.Мензатюк;
  • «100 найвідоміших шедеврів України»;
  • «Україна духовна» В.Назарчук; 
  • «Історія української православної церкві» Д. Гордієнко;
  • монографія  «Києво – Печерська лавра – пам’ятка історії та культури України».




понеділок, 19 квітня 2021 р.

 

ТБІЛІСІ- КНИЖКОВА СТОЛИЦЯ 2021:

«ВАША НАСТУПНА КНИГА - ЦЕ…?»


23 квітня в Міжнародний день книги і авторського права ЮНЕСКО передасть права книжковій столиці року місту ТБІЛІСІ.


Проект Всесвітня книжкова столиця (ВКС) здійснюється  під егідою ЮНЕСКО. В 2001  році була прийнята Резолюція організації  про створення ВКС. 


Представники ЮНЕСКО, Міжнародна асоціація видавців, Міжнародна організація книговидавців, Міжнародна федерація бібліотечної асоціації ІФЛА – входять до комітету, який обирає кожного року ВКС. З 2004 року столицю обирають з урахуванням громадського  голосування. Проект фінансує культурні програми, видавничу діяльність, залучення до участі в заходах наукових і літературних спільнот. Першою столицею в 2001 році комітет ЮНЕСКО обрав Мадрид. 


В цьому році – це столиця Грузії – місто Тбілісі. Річна програма буде проходити під гаслом: «Гаразд. Тож ваша наступна книжка – це…?». Увага буде приділятися новим технологіям та інноваціям, як інструменту залучення молоді до читання. Плануються заходи для розвитку бібліотек,  книжкові фестивалі для дітей, спеціальна програма для тих, читачів, які мають обмежений доступ до книжок, сучасний  цифровий проект із гейміфікації книг та відбудова першого грузинського видавництва. Основна мета заходів року – популяризація читання та збільшення доступності до книг читачів усіх соціальних прошарків.

Всесвітній день книги святкують в 190 країнах. Мета всіх заходів – визнати чарівну силу і могутність книги. Вона  зв’язує  минуле і майбутнє, покоління і різні культури. Карантин – час прочитати нові і старі улюблені книжки. Вважається, що читання – найкращі ліки від стресу. 

Книга була, книга – буде!

 

 

середа, 14 квітня 2021 р.

 

ЕКОПРОСВІТНИЦТВО - НАШЕ ПОКЛИКАННЯ!

Екологічні організації України

Інфоцентр  по зміні клімату «Кліматінфо».

Активні молоді люди об’єдналися разом з метою інформації про загрозу глобальних кліматичних змін і попередження цих змін і наслідків. Ця організація є учасницею Міжнародного екоруху «350.оrg”,  яке постійно ініціює практичні та інформаційні екопроекти по всій Україні. Кліматичний рух – це об’єднання екоактивистів, які розповідають про зелені технології, результати нових досліджень. Організація проводить різні тренінги, лекції, конференції по темі зміни клімату. До діяльності організації може приєднатися кожен небайдужий.

Український екологічний клуб «Зелена Хвиля».

Був створений випускниками Києво -Могилянської академії. Учасників клубу хвилюють три теми: змінення клімату на планеті, збереження біорізноманіття та екологічна відповідальність бізнесу. Це платформа для небайдужих людей. Гасло організації  – «Розвивайся, зберігаючи природу!». Клуб займається екоосвітою різних верст населення, реалізує різні проекти, проводить тренінги, екошколи, конференції. Розроблена екостежка «Журавлинка» в Міжрічинському ландшафтному парку.


«Зробимо Україну чистою» - громадська ініціатива стартувала в 2009 році. В 2011році в акції «ЗУЧ!» прийняло участь 22 тис.людей по всій країні. Учасники організації впевнені, якщо людина хоча б раз прибирала свій двір, міський парк вже ніколи не буде смітити … Члени громадського об’єднання «ЗУЧ» не тільки збирають сміття, вони його сортують і здають  для  переробки. Вони вчать людей сортувати бітове сміття вдома, здавати старі батарейки, скло, папір… Це добра справа для всіх людей, країни, здоров’я людей і природи.

Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» створена молодими мамами, яких турбує вплив наслідків аварії на ЧАЄС на здоров’я їх дітей. Напрямок діяльності – екологизація і екологічна демократія, хімічна небезпека, якість питної води і доступність санітарії. Голова організації впевнена, що негативний вплив забрудненого довкілля на здоров’я людей має стати головним аргументом на користь інтеграції екологічних інтересів у політику, управління, ведення бізнесу господарювання.

В діяльності за збереження природи необхідно об’єднання громадських організацій, органів  влади всіх рівнів, бізнесу медіа і всім  небайдужим…

Приєднуйся і ТИ!


День довкілля  в календарі повинен нагадати всім нам, хто живе на цій планеті про вкрай необхідне дбайливе ставлення до природи, яка є нашим середовищем існування, дає людям, всьому живому повітря, воду, продукти харчування, різні ресурси, а ще здоров’я фізичне і духовне, насолоду, радість, яскраві барви життя, які неможливо виміряти чи оцінити…

Це привід серйозно замислитися кожному, що він може зробити для збереження довкілля для наших нащадків, тому що земляни увійшли в "еру руйнування свого навколишнього середовища". 




 

Глушков – «Піонер комп’ютерної техніки»

Цього звання вчений удостоєний як невтомний творець і палкий пропагандист кібернетики як науки.

З дитинства хлопець захоплювався книжками з радіотехніки і математики. В шкільному віці читав підручники для студентів вузів.  В 13 років  сам конструював різні прилади, цікаві «іграшки»: радіоприймач, радіопристрій для дійстанційного керування. Після війни закінчив політехнічний інститут, механіко-математичний факультет університету. З 1957 року Глушков –  директор Обчислювального центру АН УРСР, який став Інститутом кібернетики (в подальшому названий  його ім’ям). У своїй докторській дисертації молодий вчений розв’язав одну з найскладніших алгебраїчних задач – п’яту проблему Д.Гільберта. В.М. Глушков – фундатор наукової школи кібернетики. В 1964 році він створив  теорію цифрових автоматів і теорію автоматичного проектування комп’ютерів. Вчений започаткував українську школу з проблем штучного інтелекту й розпізнання образів. Під його керівництвом створено і впроваджено у практику математичне забезпечення ЕОМ «Київ», проект ЕОМ «Україна», серію ЕОМ «Мир», «Київ -70» - для керування іонним променем, проект загальнодержавної автоматизованої системи збору  й оброблення інформації…

Цією технікою користувалися представники різних спеціальностей. Відкриттями і розробками вченого і інституту кібернетики  АН УРСР використовувались  на заводах, електростанціях, різних виробничих комплексах. Кібернетика – це і автопілот, і міжпланетні автоматичні станції, «розумні»  машини, які перекладають  з однієї мови на іншу, розшифровують стародавні рукописи...

За цикл робіт з теоретичної кібернетики  В.М.Глушков був удостоєний високих  державних  нагород, почесних звань, премії ім. О.Крилова. Вчений є автором 500 наукових праць, 10 монографій. Читав лекції студентам в Америці, Японії, Великобританії, Мексиці та інших країнах. Тільки за 1969 рік вчений отримав понад ста запрошень прочитати свої лекції з питань кібернетики.




В 1982 році заснована премія імені Віктора Глушкова АН УРСР.



Постановою РМ України в 1982 році "Про увічнення пам'яті  академіка В.М Глушкова"  Інституту кібернетики АН УРСР присвоєно ім'я В.М.Глушкова, заснована стипендія  його імені для студентів Київського державного університету ім. Т.Шевченка,  встановлена меморіальна дошка на будинку по вул. Ярославів вал, де проживав вчений, прийнято рішення про надання новій вулиці міста Києва імені В.М.Глушкова.






вівторок, 13 квітня 2021 р.

Нова історія про Олексу Довбуша.

В серії «Український бестселер» в 2020 році вийшла книга прикарпатської письменниці Марії Дзюби «Писане серце». Це роман про Людину-Легенду великого розуму – Олексу Довбуша. Готуйтеся! Вас ця книга здивує, вразить, а також змусить замислитися.


Новий історичний роман про Гуцульщину багатий та різнобарвний яскравою та запашною гуцульською говіркою. Він передає магічну та неповторну красу екзотичного краю.

Свята Провідна неділя була погожою, повітря пахло розораною землицею і бриндушковим цвітом. Яскрава молода зелень листяних порід буйно виокремлювалася на фоні столітніх, гордо розкрилених смерек та ялиць. Ця весняна зелена рвійність таємничо провокувала напівскам’янілі від щоденних тривог та скрут серця на сміливість зазнати бодай сякої-такої але втіхи від життя, яке в усе міцніші цуглі брала панщина.


 Народний месник Олекса Довбуш у романі письменниці постає збірним образом кмітливих та непокірних «гуцульських стрільців». Зі сторінок твору відчувається сильний та мужній дух Довбуша, адже він є таємничою постаттю – легендарним ватажком опришків. 


Марія Дзюба зобразила опришків не страшними та загрозливими варварами чи «збуями», а набожними й сакрально закоріненими людьми. Кожен свій похід опришки починали з молитви та із запального аркана – священного гуцульського чоловічого танцю.

Цей гірський нарід, зодягнутий як будень, так свято в колоритну рукодільну одіж, за найменшої нагоди, готовий до жарту, співу, танцю – ніякі біди і гризоти не здатні були ввігнати в суцільну й непробудну гнітючість.




В цьому романі є все – і легенди, і реальність, і справжнє кохання. Через увесь роман проходить колоритна любовна лінія. Адже в Довбуша ніжна й трепетна душа, яка здригається від гучної гуцульської пісні, тривожиться від символічних знаків природи і з таким трепетом та пієтетом піклується про своїх побратимів, що це викликає повагу та захоплення.

…А потім – очі… Одні єдині чомусь запам’яталися. Такі великі і темні, як ніч, блискучі і проникливі. Вона ці очі побачила майже впритул і вони її не злякали. Навпаки, притягли на мить, як магнітом. Але… ці очі. Все таки вона й не уявляла собі такого ніколи, аби людські очі могли лиш за одну мить так черкнути поглядом в грудях, аж хотілося заковтнути вітер, злетіти понад Зелену Верховину і ширяти собі вільною орлицею…


В біографії Олекси Довбуша, легендарного отамана опришків, чимало “білих плям” – це авторці дозволило витворити суто свою авторську версію тогочасних подій, характеру боротьби, світогляду головних героїв. Діалоги подані діалектом. А ще є масні жарти, коломийки, співанки та специфічний гуцульський гумор.

Ой за гори високої хмари наступили,

А молоді вівчарики вівці погубили.

Ой що ж бо ви, вівчарики, за робітку мали?

Тоненькими волічками ніженьки всотали!...

 

"Як добре, що в природи є сонце, аби її втомлену і спустошену час від часу будити з як-найсуворіших холодів та байдужих зимових снів і надихати на рух, на життя, на повняву… Так має бути і з людьми, бо їм теж сонечко світить і гріє. Та не завжди люди, як природа, будяться вчасно, аби відігнати уже іншої природи холод зі своїх душ, який їх приходить сковувати і мучити. Холод людської природи."