неділю, 28 травня 2017 р.

«Рідна мова – серце народу. Вона невмируща. Святий її квіт» -
тематичний перегляд до Дня Слов’янської писемності та культури розповідає про розвиток національної мови від усного її використання до найдрівнішої “Велесової книги”. Неможливо не згадати Нестора Літописця і його літопис. З появою друкарства відкрились нові, небачені до того можливості. Слово стало не тільки почутим, але й побаченим. Мова становить величезну культурну цінність, що створювалась протягом століть багатьма поколіннями українського народу. Літературно-писемна мова є могутнім знаряддям духовної і матеріальної культури людського суспільства. Без неї неможливо уявити успіхів людства у розвитку літератури, науки, техніки, мистецтва.
“... Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.
Закоханим — ти лагідна, як мати, а недругам — як постріл із гармати.
Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі.”
Д.Луценко





Використана література:
«Апостол», Київ, Фенікс, 2016;
«Велесова книга: духовний заповіт предків», Київ, Велес, 2004;
Огієнко І. «Історія української літературної мови», Київ, 2004;
Русанівський В. «Історія української літературної мови», Київ, «АртЕк», 2002;
Кралюк П., Хаврук Я. «Князі Острозькі», Харків, Фоліо, 2012;
Мицик Ю. «Св.Петро Могила», Харків, «Бібколектор», 2015;
Огієнко І. «Історія українського друкарства», Київ, «Либідь», 1994;
Тимошик М. «Історція видавничої справи», Київ, 2003;
Огієнко І. «Українська культура», Київ, Фірма «Довіра», 1992;
«Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту», Київ, 2006;
Олійник О. «Світ українського слова», Київ, «Хрещатик», 1994;
Тимошик М. «Її величність – книга», Київ, 1999;
Пономарів О. «Культура слова», Київ, Либідь, 2002;
Кацавець Р. «Золоте джерельце», Київ, 2008;
Єгорова Т. «Практичний курс української мови», Київ, 2007;



Немає коментарів:

Дописати коментар