Наші виставки

           Вони відзначені Нобелівською премією 


Но́белівська пре́мія в галузі літератури найпрестижніша міжнародна літературна премія у світі. Створена разом з чотирма іншими Нобелівськими преміями за заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, вручається з 1901 року.

Лауреати цієї премії – світова інтелектуальна еліта, і є гордістю  країни, до якої  належить її лауреат. За заповітом шведського підприємця, винахідника динаміта, Альфреда Нобеля весь свій статок (31, млн. шведських крон) він призначив на фінансування премії.

За заповітом, премія з літератури присуджується людині, що створила «найбільш видатні роботи в напрямку ідеалізму»

  • Генріх Сенкевич 1905 -    за видатні заслуги у сфері епосу.
  • Редьярд Кіплінг 1907   - за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей та видатний талант оповідача.
  • Луїджі Піранделло 1934 - за творчу сміливість і винахідливість у відродженні драматургічного й сценічного мистецтва.
  • Герман Гессе  1946 - за сміливість і проникливість у його творах, які є прикладом класичних гуманістичних ідеалів та високого художнього стилю.
  • Франсуа Моріак 1952 - за глибоке духовне прозріння й художню силу, з якою він у своїх романах зобразив драму людського життя.
  • Вінстон Черчіль 1953 – за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності.

  • Альбер Камю 1957 – за його важливі літературні роботи, які чітко й серйозно висвітлюють проблеми людської совісті в наш час.
  • Сен-Жон Перес 1960 – за  силу, з якою він простежив тему долі людини крізь долю її країни.
  • Жан – Поль Сартр 1964 – за його багату на ідеї й наповнену духом свободи творчість, що має надзвичайний вплив на наш час.
  • Семюель Беккет  1969  за твори, в яких трагізм сучасної людини стає її тріумфом.
  • Генріх Белль 1972 – за творчість, у якій поєднано широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури.
  • Гюнтер Грасс 1999 – за його пустотливі чорні байки, які змальовують забуте обличчя історії.                                  

  • Патрік Модіано 2014 – за  мистецтво пам'яті, з яким він розкриває найбільш невловне в людській долі й показує життя в окупації.

Книжки цих видатних письменників, без яких неможливо уявити ментальну історію Європи, ви можете знайти на полицях бібліотеки імені Михайла Слабошпицького.


 «Те, що не підвладне часу»

18 квітня – Міжнародний день пам’яток історії та культури.

Таке рішення було прийнято Центром культурної спадщини ЮНЕСКО у 1983 році.

У Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об’єктів:

  •  Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами,
  • Києво-Печерська Лавра ;
  • Ансамбль історичного центру Львова ;
  • Геодезична дуга Струве ;
  • Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси;
  • Резиденція митрополитів Буковини і Далмації;
  • Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України;
  • Стародавнє місто Херсонес Таврійський

Наша країна має багату, створювану віками культуру.  В кожному регіон України є свої історичні і культурні особливості і це робить нашу загальноукраїнську культуру унікальною і прекрасною. З найдавніших часів її архітектурні та культурні перлини знищувались численними ворогами. Старовинні палаци і дерев’яні церкви, будинки і пам’ятники визначних архітекторів минулих і нинішніх часів – це те минуле, без якого немає майбутнього.

В бібліотеці є численна кількість змістовних, яскравих видань про старовинні храми, та дерев’яні церкви, маєтки видатних політичних і культурних діячів. Завітайте до бібліотеки, помилуйтесь неповторними ландшафтними шедеврами Софіївки і Олександрії, погортайте поліграфічне диво–альбоми, присвячені нашим древнім і завжди прекрасним містам в будь-якому куточку нашої країни.


         

«Вони святкують свій ювілей»

Книги-ювіляри 2024 року

Вони були написані багато років тому, отже можуть перенести читача в давно забуті події і життєві перипетії. І саме ювілей книжки є відмінним приводом познайомитися, або перечитати ті твори, які є класикою української літератури. Ці твори вивчають в школі, але свідомо вже перечитують в дорослому віці, щоб осягнути всю історичну спадщину.

   Отже, в 2024 році ювілей відзначають такі книжки талановитих українських письменників:

205 років драмі «Наталка Полтавка» І. Котляревського -  перша драма нової української літератури.

135 років трагікомедії  «Сто тисяч» І. Карпенко-Карого - порушення рівноваги між матеріальним і духовним.

130 років повісті «Людина» О. Кобилянської. Поява цієї повісті започаткувала етап психологічної української прози.  

100 років повісті «Санаторійна зона» М. Хвильового  - автор ніби передбачав наближення репресій та зумів це описати так, що його твір залишається актуальним навіть зараз.

100 років виповнюється драмі «97» Миколи Куліша  - це перша частина трилогії про українське село 1919-1930 років, яка є трагічним літописом його загибелі.

100 років роману «Сонячна машина» В. Винниченко. Це перший український науково-фантастичний та утопічний роман

95 років драмі «Мина Мазайло» М. Куліша. Ця книга про непокірних та сміливих людей, які не побоялися вступити у сутичку не тільки з дикою природою, а й з самим життям.

80 років поемі «Ярослав Мудрий» І. Кочерги Історичний опис про  Князя Ярослава і середньовічний Київ.

70 років кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» - це перша кіноповість в українській літературі; автобіографічна кіноповість – спогади письменника про своє дитинство на Чернігівщині.

70 років роману «Тигролови» І. Багряного - зображення трагічної долі особистості в тоталітарному суспільстві.

60 років повісті «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха. Розповідь про життя українського села у першу половину ХХ століття.

45 років роману в віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко - доля української дівчинки-поетеси на тлі історичних подій середини XVII століття.

 Всі ці чудові книжки ви можете прочитати в нашій бібліотеці.


 

Не бійтесь зазирнути в неможливе

До Дня наукової фантастики

Чому ж так захоплює наукова фантастика? Чому цей жанр не залишає читача байдужим до прочитаного? А от чому. Коли ви читаєте саме наукову фантастику, то поринаєте у світ досліджень і неймовірних відкриттів, які на перший погляд видаються зовсім нереальними, фантастичними. Головна умова, це вчитатись в написане і фантазувати. А вже наша багата уява здатна прийняти всі ті винаходи.

До вашої уваги науково-фантастичні книжки з фонду бібліотеки, які варто прочитати. Адже так багато всього, що звичне нашому оку спочатку було описане у романах, пізніше показане у фільмах, а вже згодом реалізоване на практиці і ми цим користуємось. Не дарма наукова фантастика стає рушієм прогресу і надихає винахідників на нові винаходи. Тож читайте книжки і відкривайте для себе щось нове, цікаве і непізнане.



Фаворити наших користувачів

Вже добігає кінця цей непростий рік.  2023 рік був роком витривалості, роком стійкості і мужності, роком, який дає надію на нашу Перемогу. І наші захисники наближають цей день.

Ми, бібліотеки, є тим культурним осередком, який допомагає подолати темряву. Адже книги, це джерело знань, це мудрі поради, це дозвілля. Вони дарують світло, яке освічує нашу душу, промовляють до нас і змушують нас мріяти. 

Цінуйте хороші книги і читайте їх із задоволенням і користю. А сьогодні ми підводимо підсумки, що читали і які книжки найбільше замовляли наші користувачі протягом року.

Розпочинаємо з книг з психології. Вони допомагають дізнатися більше про внутрішній світ, почуття, світогляд та мотивацію кожного, а також знайти свій шлях. Саме вони потрібні для усвідомлення себе в соціумі. А ще ці книги дуже прості у сприйнятті.

  • К.Тіппінг «Радикальне прощення» 
  • Е.Егер «Дар» 
  • Д.Грей «Чоловіки з Марса, жінки з Венери» 
  • Р.Норвуд «Жінки, які кохають до нестями» 
  • Г.Грант-Галворсон «Успішні. Як ми досягаємо мети» 
  • І.Ялом «Ліки від кохання»


Знання історії України є нашою зброєю. І тому дуже важливо знати справжню історію становлення українського народу, а не спотворену «старшим братом». До вашої уваги книжки про минуле та сьогодення, які розповідають нам, як впродовж усієї своєї історії українці боролися за власну незалежність, а ще ці книжки допоможуть позбавитися нав’язаних нам міфів та не мати ілюзій щодо подальших взаємовідносин з країною-агресором.

  • Д.Казанський, М.Воротинцева «Як Україна втрачала Донбас» 
  • О.Михед «Я змішаю твою кров із вугіллям» 
  • «Країна жіночого роду» укладач В.Кіпіані 
  • Історія України від діда Свирида 
  • "Подолати минуле. Глобальна історія України" Я. Грицак
  • С. Плохій «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності»

Сучасна українська література якісна, самобутня і  має захоплюючі сюжети. Дана література пронизує нас до глибини душі,  наповнює естетичною насолодою, спонукає до роздумів та розширює знання, сприяє розвитку фантазії і збагачує словниковий запас. Українські автори роблять і продовжують робити значний внесок у світ літератури.

  •  М.Хомич "Задум Бога", "Чорний місяць" 
  • А.Кокотюха "Врятувати березень" 
  • А.Сем’янків "Танці з кістками" 
  • М.Кідрук "Де немає Бога", "Колонія" 
  • В.Добрянський "Скринька для гетьмана", "Трибунал апостолів"
  • І.Павлюк "Білий попіл", "Танець недоумка"
  • І.Власенко "Синдром зародка" 
  • А.Левкова "За Перекопом є земля"

А які романи іноземних письменників читали наші користувачі цього року? Книжки дуже різножанрові: детективи, романи про пригоди, романтична проза. Але поєднує всі ці книжки те, що коли вас так полонить захоплюючий сюжет з неймовірними подіями, то ви вже не можете відірватися від книжки і заснути. А ще ж дуже хочеться дізнатися, що ж станеться з головними героями.

Шаленою популярністю користувалися книжки таких письменників: П.Гоукінз, А.Крісті, Е.М.Ремарк, Д.Арчер, С.Джіо, Ж.Діккер, Ф.Бакман, К.Гувер.

А також ми не забуваємо про найменших наших читачів. Книжки Інни Курило про котика Кексика – вони поза конкуренцією. Новинки від Зоряни Живки «Мрія» і «Пес Патрон» - не можливо не читати, адже це особливі історії, які розповідають дітям про війну. Також юні читачі полюбляють читати історичні романи В.Рутківського та С.Дерманського. А ще серед фаворитів є казка про Єву та химерні мандри, яку написала А.Григорович. Та іншими книжками зачитувалися діти.

Ці всі книжки варті вашої уваги.  



28 вересня відзначається Всесвітній 

день моря.

 

Близько 70% планети покрито водою. Мета цього дня – привернути увагу людства до того, якої непоправної шкоди морям і океанам завдають забруднення водойм,  проблем збереження природних і рекреаційних ресурсів морів для майбутніх поколінь. Триваюча в нас війна: активність підводних човнів, вибухи та мінування нищать та отруюють життя не тільки морським мешканцям, а й тим, хто нерозривними нитками долі пов’язаний з морським узбережжям. Не тільки мешканцям приморських міст завдає нестерпного фізичного і душевного болю часткова окупація берегів Чорного та Азовського морів.   Ми переконані, що всі збитки, нанесені державою-агресором, будуть компенсовані, але хто визначить ціну втратам людського життя, хто поверне скалічені тіла і душі?!  Наше море поглине ще не один «руський воєнний корабль» і лагідною хвилею ляже до ніг своїм захисникам. З найдавніших часі люди присвячували морю пісні, вірші і романи.


Заходьте в нашу бібліотеку, ознайомтеся з літературою, яку ми підібрали з нагоди цього свята.


Безмежна вірність, любов і відданість

До Міжнародного дня собак.

Собака – це самий вірний і відданий друг людини. Вони живуть з нами пліч-о-пліч вже багато тисяч років. Ми піклуємося про них, а вони люблять нас. Собаки – єдині тварини, які можуть розпізнавати наші емоції. Їм достатньо одного погляду, щоб зрозуміти, радієте ви або сумуєте. Вони здатні навіть співпереживати людям, а особливо приносити радість і захищати своїх господарів. Собак потрібно любити і цінувати, просто радіти тому, що вони в нас є, знати, що хтось тебе чекає вдома, сумує за тобою і по-справжньому любить. Існує безліч порід собак. Кожен знаходить собі її по душі, бо собаки роблять наше життя кращим. А службові – рятують життя людини, затримуючи злочинців і виконують пошукові операції. 

Пропонуємо Вам познайомитися і перечитати вже відомі книги про вірних друзів – собак. В бібліотечному фонді є багато романів про собак, а який Ви хочете прочитати? 

Ми пропонуємо книжки, де описані реальні події із надзвичайного життя надзвичайних собак, які лише своєю появою вже вселяли в людину віру. Велике серце цих собак їх відвага і вірність, допомогли головним героям в найскрутніші часи. Ці історії нікого не залишать байдужими.

«Собаки розмовляють, але тільки з тими, хто вміє слухати» -  Орхан Памук



Твори – ювіляри

У книг, як і у людей, свої особливі долі. Одні спалахують миттєво і так же миттєво згасають, через декілька років ні про них, ні про авторів ніхто і не згадає. Книги, які ми пропонуємо на виставці до уваги нашим читачам,  пройшли випробування часом і відстанню. В них відображено те, що є найголовнішим – любов і повага до людей, їх мрій, почуттів, пояснення їх вчинків, поразок і перемог.  На виставці представлені твори українських класиків: І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Гулака -Артемовського, І. Нечуя–Левицького, М. Старицького, І .Франка, Л. Українки, М. Хвильового та О. Гончара.

Ми пропонуємо ознайомитись також з творами – ювілярами зарубіжних авторів. Тут є злодії і праведники, екзотичні  країни і надзвичайні події. Головне в цих книгах – вони не втрачають своєї актуальності у всі часи і завжди користуються читацьким попитом.  Завітайте до нас у бібліотеку, долучайтесь до літературної історії.



Полум’яний патріот України

Пантелеймон Куліш фундатор української національної самосвідомості і нової літератури, могутній письменник-мислитель, несхитний борець за збереження  і розвиток самобутності українського народу, його прадідівських звичаїв і традицій, за нове красне письменство.

Ще з дитинства він відчув красу народного мистецтва, це завдяки матері, яка розмовляла тільки українською мовою і знала багато українських приказок, пісень і гарно співала. А от Уляна Мужиловська, пані із сусіднього хутора, вважала Панька здібним хлопцем і наполягала, щоб його після закінчення Новгород-Сіверського повітового училища віддали до тамтешньої гімназії. І саме там Пантелеймон написав свій перший літературний твір «Циган». У 40-х роках Куліш багато мандрував по Україні, записував пісні, думи і перекази, легенди і казки, повір’я, вивчав характерні особливості народного побуту. В 1847 році Пантелеймона було заарештовано по підозрі в участі Кирило-Мефодіївському братстві. Відправили його в Тулу. Там займався самоосвітою – багато читав, вивчав історію та іноземні мови. Коли йому було дозволено повернутися додому, а заборону писати і друкуватися не скасували, то Куліш почав публікуватися під псевдонімом. А вже з 1856-го Кулішеві повернули право друку. Він видав історичний роман «Чорна рада» і багато інших творів.

Все своє свідоме життя він жертовно поклав на вівтар рідного поневолення народу задля його культурного зростання. Зберіг своє творче і людське «Я», вірність самому собі, незалежність мислення. Пантелеймон Куліш був наділений багатогранним письменницьким талантом – проза, поезія, драма, переспіви, переклади і літературна критика.


В історію української літератури Куліш увійшов як автор першого українського роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року». В цьому романі він використав фольклорний матеріал, архівні документи й літописи. В романі присутні історичні та вигадані особи. Тут правдиво відтворено соціальні суперечності на Україні після переможної визвольної війни і здобуття автономії: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами й козаками, козаками й селянами… Одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада», в якій взяли участь народні низи – «чернь».

 

В творчому доробку письменника є багато різножанрових оповідань. Наприклад, «Орися» - романтична ідилія – ідеал української дівчини. У центрі цього твору ідея оновлення людського роду, зміна поколінь, незнищеність української народності, поетизація козацько-старшинського побуту.

 

Визначним є внесок Куліша в розвиток української ліричної поезії. Поетична збірка «Досвітки» - тема боротьби українського народу проти чужоземного поневолення і феодального гноблення.

… Ой давно була –

В непам’ять пішла –

Нещаслива година,

Що козацькою

Кров’ю святою

Червоніла Вкраїна.

«Хуторна поезія» - у ній переважають суспільно-політичні та естетичні маніфести.

Народе без пуття, без честі і поваги,

Без правди у завітах предків диких,

Ти, що постав з безумної одваги

Гірких п’яниць та розбишак великих!

Єдиний скарб у тебе – рідна мова,

Заклятий для сусідського хижацтва:

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

Вершиною поетичної творчості Куліша стала збірка «Дзвін», у якій автор продовжив свій віршований памфлет, розробляючи політичний і сатиричний стилі української лірики. Окрасою української поезії стала любовна лірика «Дзвону»

Летіло дві душі на крилах уповання,

На крилах віри в жизнь всемирного добра…

Упившись нектаром святого закохання,

Ся пара чистих душ вінок із роз несла.

У 80-90х роках Куліш працював над великими за обсягом ліро-епічними поемами. У творах «Магомет і Хадиза» та «Маруся Богуславка» відбилося його зацікавлення мусульманським світом – арабським і турецьким. У поемі «Куліш у пеклі» автор майстерно використав бродячий мотив мандрів у пекло, розповідає про науково-політичні розходження і побутові конфлікти з письменниками та вченими. Це своєрідні мемуари.


Найвищим здобутком Куліша-драматурга стала «Драмована трилогія». В її центрі – національна та соціальна доля України, її складні взаємини з росією, Польщею і Туреччиною.

У кінці 1850-х Куліш створив абетку. Її називають – Кулішівка. Ця нова система українського правопису стала основою для орфографії, якою користуємося ми з вами сьогодні. Серед головних нововведень була відмова від літери «єри» (ы) та появи літери ґ для позначення якої використовувалася латинська g.  


Численні переспіви та переклади Куліша переконливо доводили, що українською мовою можна успішно відтворювати світову класику, прищеплювати рідній літературі інонаціональні художні форми. Куліш був надзвичайно вимогливим, дотепним і дошкульним критиком, боровся за високий художній рівень української літератури, виступав проти її засмічення і знецінення публікаціями бездарних творів.

До вашої уваги книжки про письменника з фонду бібліотеки:

У цьому томі "Хроніки-2000" надруковано призабуті праці П. Куліша, малодоступні публікації видатних кулішевознавців і дослідження сучасних істориків та літературознавців.


Книжка містить три унікальні твори Пантелеймона Куліша (1819-1897), які він створив у різні періоди свого життя і в яких постає визначним історіософом, автобіографом, філософом, народознавцем, педагогом, культурологом, релі-гієзнавцем, публіцистом, поетом, драматургом. Першодруки цих творів побачили світ у 40-х, 60-х, 70-х роках XIX століт..: і й два з них (історіософський і філософсько-публіцистично-поетичний) одразу було конфісковано й знищено (збереглося лише по кілька примірників). Це видання повертає раритети великого українського творця й мислителя в національний культурний простір.

Синтетичне дослідження про інтимне життя українського письменника Пантелеймона Куліша (1819-1897): історію одруження та подружні взаємини з Олександрою Білозерською (Ганною Барвінок), позашлюбні романи з Лесею Милорадовичівною, Марком Вовчком, Ганною фон Рентель, Параскою Глібовою та ін. Вміщено й окремі розвідки про Ганну Барвінок як письменницьке твориво Куліша та про відображення його любовних мріянь і досвіду у власній творчості.


 

Письменники іменинники

Прозаїки і поети залишили і залишають яскравий слід в історії літератури. Ми читаємо і перечитуємо їхні великі твори – бестселери. Бібліотека кожного року сповіщає про дні народження і ювілеї письменників та їхніх творів. Адже кожний літературний твір відкриває для читача цілий світ. 

У лютому ювілеї і Дні народження відзначають такі всесвітньовідомі письменники: Є.Гребінка, Леся Українка, В.Підмогильний, Є.Маланюк, В.Малик, О.Турянський, О.Печорна, Чак Поланік, С.Шелдон, Т.Мор, В.Гюго та інші. Вони, направду, подарували світові цікаві твори.

В лютому виповнюється 210 років з дня народження Євгена Гребінки. Він прожив лише 36 років, але майже половину життя займався літературною діяльністю.  25 лютого народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.

В лютому народився борець за незалежність україни Улас Самчук. Спадщина письменника велика і різноманітна. Його твори не лише про рідну Волинь, Закарпаття, а й про Велику Україну, українську еміграцію. Його називають «літописцем українського простору».    2 лютого – на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина) народився Валер’ян Підмогильний, письменник, талановитий прозаїк доби Розстріляного відродження. Свої перші пригодницькі твори видавав під псевдонімом Лорд Лістер.


В цьому місяці святкує свій День народження чернігівська письменниця Олена Печорна – сучасна українська письменниця, бібліотекарка, авторка книжок-бестселерів. У 2012 році була включена до ТОП-20 «Фокус» найкращих літераторів сучасності.

Також в лютому приймає привітання письменниця, журналістка – Людмила Чечель. Вона є Членом Національної спілки журналістів і почесним членом Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина».


Чарльз (Чак) Поланік (Палагнюк) – американський сатирик, письменник-фантаст, вільний журналіст. Поланік має українське коріння. Найвідоміший роман «Бійцівський клуб».

В лютому далекого 1882 року народився Джеймс Джойс - ірландський письменник, якого вважають одним з найвпливовіших письменників двадцятого століття. Він здобув загальне визнання перш за все завдяки своєму монументальному романові «Улісс».

Ентоні Берджес   — англійський письменник, композитор і критик. Романи Ентоні Берджеса відрізняються сюрреалістичним уявою і чорним гумором. Він є одним з найобдарованіших стилістів і експериментаторів в англійській прозі. Найвідомішою роботою Ентоні Берджеса є «Заводний апельсин» (1962), написана в уявному підлітковому слензі.

Детальну інформацію ви отримаєте в бібліотеці.

 


До вашої уваги викладка книг письменників іменинників січня


Цього місяця святкують свій День народження Надія Гуменюк, Олександр Ірванець, Жанна Куява, Зінаїда Луценко, Остап Соколюк та інші відомі українські і зарубіжні письменники.


 А також виповнюється 232 роки від дня народження П.Гулак-Артемовському – письменнику, байкарю, перекладачу. 


87 років з дня народження одного із найяскравіших представників шістдесятництва – Василя Симоненка. «Зі смертю поета пробуджувалася національна свідомість багатьох сучасників. Парадоксально, але Симоненкова смерть народжувала  віру в завтрашнє України», –  говорить Євген Сверстюк 


146 років від дня народження Джеку Лондону. Джек Лондон письменник, громадський діяч, соціаліст. Широко відомий у багатьох країнах світу як автор пригодницьких оповідань і романів. Найвідоміші твори — «Біле Ікло», «Поклик предків» та «Любов до життя». Лондон також був новатором у жанрі, який пізніше розвинувся та став відомим як наукова фантастика.

90 років від дня народження італійського письменника, філософа, лінгвіста, літературного критика Умберто Еко. Сучасним читачам автор найбільш відомий як творець складних і заплутаних детективних творів, в яких в химерній формі об'єдналися історична достовірність, фантазія письменника і численні загадки і виверти для самих уважних і ерудованих.

Детальну інформацію можна отримати в бібліотеці.




Грудневі ворожіння

«Введенські морози зими не роблять», але все ж земля вкривається снігом. І саме на Катерини час «ховатися під перину». А ще у народі побутує прислів’я: «Введення прийде, свят наведе». І справді, грудень, що закінчує традиційний річний цикл, наповнений святами містичного характеру: ворожіннями, магією та ін. Ці свята багаті обрядовою символікою, ритуальними діями і міфологічними сюжетами.


 7 грудня святкується День Святої Катерини. Це молодіжне свято у народному календарі українців. Її вважають опікункою дівочої долі.

Напередодні цього дня, ввечері розпочиналися дівочі гадання про майбутню долю: зрізали гілки вишні чи сливи і ставили їх у воду. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, це обіцяло скорий шлюб. 

У такий же спосіб іноді ворожили про здоров’я або смерть членів родини в наступному році. Для цього у воду ставили гілочки за кількістю членів сім’ї, позначаючи їх кольоровими нитками. Чия гілка розквітне – той довго житиме, чия всохне – захворіє або помре. Хлопці на Катерини постяться, щоб мати добрих дружин. В кожному регіоні України свої звичаї. У центральних регіонах та на Слобожанщині дівчата вранці збиралися в хаті і варили пшоняну кашу. Коли смеркало, гуртом несли горщик з кашею до воріт, ставили на стовпі, стукали макогоном у ворота і гукали: «Доле, доле, йди до мене кашу їсти!». На Сумщині закликали так: «Суджений і не суджений, іди до мене каші їсти». Опісля відносили кашу до хати, а самі бігли ворожити: рахували кілки на тину – «вдівець, молодець, вдівець, молодець…», і так аж до кінця тину, з надією, що останній випаде на «молодець». Повороживши, дівчата вечеряли разом з хлопцями. Спочатку їли обрядову кашу, а потім усе, що наготували. Починаються розваги. Танцювати не можна – піст, але й без танців весело – сміх, співи…


З приходом Катерини чекали лютих морозів. А дівчата, опісля Катерини, чекали на День Святого Андрія Первозванного (13 грудня). Святого вважають покровителем молоді, який сприяє щасливим шлюбам.

Народні прислів’я та прикмети, пов’язані з днем Катерини:

На святу Катерину ховайся під перину

Катерина по воді, то Різдво по льоді

Як на Катерини холодно, то буде голодно

Це заборонено робити в День Катерини:

Не можна топити піч і розпалювати багаття, інакше може "життя задимитися".

Заборонено їсти м'ясні та молочні страви, адже ще триває Різдвяний піст..

Під забороною важка робота, рукоділля, ремонт.



Святу Катерину просять про щасливий шлюб, успішні пологи, зачаття дитини. Жінки просять у неї жіночого щастя. Також їй моляться про ясність розуму, оскільки свята Катерина була відома гострим розумом.






 24 листопада - Свято Богині Долі

Доля – символ Вищої сили, Бога; щастя; таланту; водночас – лиха, горя, біди, нужди, злиднів; неминучості, невідворотності.


Свято Долі серед численних свят, які святкували наші далекі предки, є маловідомим і святкується сьогодні лише громадами рідновірів. Доля в міфології різних народів є символом Найвищої та незбагненної Сили, котра впливає на людину протягом усього її життя.

«У кожного своя Доля

І свій шлях широкий» Т.Шевченко

Народ вірить, що Доля буває лиха і добра. Лиха доля часом зветься Недолею. Іноді долю в Україні називають талантом. У кожної людини свій талант.


Українці вірили, що майбутнє людини визначається під час її народження. Одним дається добре життя-доля, іншим – важке. Щасливу долю не можна купити ні за які гроші, а гірку – нікому не можна віддати чи подарувати.

«Ой скажи, дай пораду,

Як прожити без долі?» Леся Українка

Але якщо хтось гідно долає життєві труднощі, то його доля стає кращою. Щаслива доля має вигляд чепурної, приємної жінки, а лиха – заспаної, неакуратної. Інколи доля подібна до двійника людини, дівчини, діда, баби. Вона буває жіноча й чоловіча і показується в образі парубка й дівчини. Доля супроводжує кожного аж до смерті.

В цей день, 24 листопада, дівчата ворожать про подружжя. Вранці, до схід сонця вони йшли до своїх криниць, щоб набрати незбираної води і подивитися на свою вроду у тихій, спокійній воді. Спішили прийти першими, бо ж якщо вода хитатиметься після того, як хтось її порушить, і обличчя дівчини покажеться спотвореним, як у кривому дзеркалі, Доля до неї не буде прихильною. Молилися, задобрювали свіжоспеченим хлібом, просили у неї добра і щастя. Потім ставили в свіжопринесену воду таємно відломані гілочки вишні з свого, а то й з сусідського саду. Якщо до Різдва Божича вишня зацвіте, то це означає, що Доля дає добрий знак, буде щасливе подружжя, багато дітей, гарне здоров’я, в родині пануватиме щастя й добробут. Жінки, як правило, ворожать про майбутній добробут родини, народження чи здоров’я дітей та чоловіка. Вагітні жінки молять Богиню про добрі пологи. Обрядодій, магічних ритуалів, ворожінь було безліч. Всі вони пов’язані з природою, одруженням, магією проведіння та ворожби, пошанування Богині Долі, Рожаниць, пам’яті Предків.

Про Долю написано багато оповідей, пісень, виразів, віршів, приказок. Значне місце займають ліричні протяжні пісні про тяжку долю жінки в патріархальній селянській сім’ї. Народні пісні про жіночу долю розказують про важкі умови життя, соціальну нерівність, гірку долю, лиху свекруху та інші.

«— Ой я не сплю, тільки так лежу,

Про своє життя думку думаю.

 

В кого дочок сім, то є доля всім,

Я в батька одна, доленька жадна.» (Біла береза)  

Хай бережуть Вас рідні Берегині.





«Близьке спілкування з тваринами творить чудеса з нашим ментальним здоров’ям»

Пропонуємо до прочитання різноманітні книги про друзів наших менших. Тварини вміють любити за ласку і турботу, вони розуміють, коли люди хочуть робити їм добро. Але люди іноді недооцінюють домашніх тварин. А дарма, адже саме вони роблять нас добрішими та людянішими. Притаманні тваринам готовність до самопожертви та почуття обов’язку роблять їх відданими та вірними друзями. Відомо багато історій, коли тварини допомагали і рятували своїх друзів – людей. Пам’ятайте, коти і собаки дуже розумні. І про це наша виставка «Мудрі, добрі історії про тварин» до Дня захисту тварин.



Джеймс Бовен розповідає про свого мудрого вуличного кота Боба, який допоміг йому змінити своє життя. «Боб повернув мені віру в себе і в довколишній світ» - пише автор. Про свою історію, яка зворушила серця мільйонів людей розповідає кіт-мандрівник Каспер. Він гуляв з ранку до вечора – і гуляв не пішки… «Каспер, кот-путешественник» С.Финден. 

А про собаку з обмеженими можливостями, про собаку-інваліда, про мохнатого чарівника, цілителя тіла і душі розповідає Лиза Дж.Эдвардс «Пес по имени Бу». А роман «Дорога домой» Кристоса Ияннопулоса написаний на основі реальних подій, це весела, захоплива і повна романтики історія незвичайної подорожі кімнатної собаки Боні. 

Також пропонуємо прочитати дивовижну історію про справжню дружбу і вірність; про вірного друга, який подарував надію прикутому до інвалідного візка Джеймса стати опорою і гордістю для своїх дітей; про чотирилапого захисника, який неочікувано з’явився і вже ніколи не залишав восьмирічного хлопчика одного в пошуках його батьків. 

І багато інших книжок про домашніх улюбленців є у фонді бібліотеки. А також є романи про вовків. Вони також неодноразово ставали на захист людини.


Детальну інформацію про книги можна отримати у бібліотеці. 




Василь Шкляр «Читача сприймаю як свого співавтора»


Василь Шкляр – один з найвідоміших, читаних і «містичних» українських письменників, «батько українського бестселеру». Письменник – лауреат багатьох престижних літературних премій.17 квітня 2011 року у Холодному Яру Василеві  Шкляру вперше в історії України  вручили народну Шевченківську премію. «Присудження цієї відзнаки ще й було ознакою визначення Холодноярських героїв, - дізнавався письменник.  Свій роман «Ключ» письменник вважає переломним переходом в новий  творчий етап. Дійшов до «Чорного ворона» – книги свого життя. Яку давно мріяв  і планував написати.  Працював над нею 13 років. Автор щасливий, що роман має такий читацький успіх.

Найкращою премію для себе письменник вважає прихильність  читачів,  сприймає їх  як своїх співавторів.




Вічне місто на дніпровських пагорбах

До Дня Києва презентуємо літературу про Київ і киян. У фонді бібліотеки є велика кількість книжок з історії Києва, читаючи які, Ви ніби віртуально мандруєте стародавнім і сучасним Києвом. Пропонуємо книжку спогадів «Щоб жити. Розуміючи Київ» - історії з перших вуст про життя киян очима простих мешканців. Ці оповіді передають атмосферу Києва різних років – від довоєнних 30-х до пострадянських 90-х. Роман Марселя Тірі «Проїздом у Києві» - це розповідь бельгійського солдата про трагічні зимові події 1917-1918рр., коли Київ був захоплений більшовиками під командуванням Муравйова. Нам потрібно знати свою історію, щоб цього більше не повторилося і будувати щасливе майбутнє для українців.





«Ніхто не заперечить тієї істини, що Київ – одне з найкращих міст на землі. В книзі його життя безліч сторінок, заповнених історичною правдою, казковими легендами, різьбярством сучасності» - так розпочинається книжка Надії Пукас «Каштанів київських листочки», яка ввібрала у себе 8 оповідань і повість, де життєві ескізи до картини життя столиці і її мешканців.


В збірці оповідань В.Бушанського - «Закоханий лимон» місце дії Київ. Киянка Тетяна Белімова, в своїх романах по-особливому змальовує рідне місто. В романі «Вільний світ» - оповідає про дві звичайні українські родини: одну – з Труханового острова в Києві; друга – з мальовничого села на Черкащині. Це зворушливий і ліричний твір, це роман-пам’ять. «Київ-ua» - сімейна драма, яка закликає замислитися над причинами вічного протистояння Чоловіка і Жінки і над потребою порозуміння між ними. 

 

А у Міли Іванцової, всі романи про киян, київські вулички, кав’ярні, київські перипетії і головне – всі вони написанні з любов’ю, і їх зміст є терапевтичним для кожного читача. Максим Кідрук в колективній збірці «27 регіонів України» пропонує дізнатися про київську музу одного молодого прозаїка-початківця, який благав прислати йому музу, навіть не усвідомлюючи, на що наривається, адже Муза – то вельми норовлива і баламутна почвара. А Микола Хомич майстерно проведе Вас історичними місцями Києва – роман «Загадка гробниці». Під час розслідування загадок минулого герої роману знімають історичні завіси, за якими століттями ховалися політичні технології, направлені на стримування національної самосвідомості українців. Роман О.Ільченка «Місто з химерами» занурить у життя Києва початку ХХст. Познайомить із загадковим життям відомого будівничого В.Городецького. 





Про Куренівську трагедію – «Апокаліпсис по-київськи» Тимура Литовченка, фантастично-побутова повість, яку варто прочитати, адже це роман про київську катастрофу, яка заскочила киян зненацька. Але цього не мало статися…




Ще одна трагедія – аварія на ЧАЕС у 1986 році. Але книжка не про катастрофу. Через 30 років після аварії провідник-«сталкер» веде японських туристів до заповітної мети – покинутого Києва, який мріють побачити всі мандрівники на планеті, але наважуються лише одиниці. Ця книга – гарячий поцілунок літа в місті, яке ми могли втратити.

 

А от збірки оповідань та історій «Як тебе не любити…Коротка проза про сучасний Київ та киян» подарують направду багато теплоти і позитивних емоцій, адже вони вміщують в собі щиру любов до славетного міста. Київ постає у багатьох вимірах: тут і жіночі освідчення йому, як живій істоті, оспівування його принад, гіркі сповіді про розлуку з ним й екскурси в минувшину. Прогулянки містом дарують відчуття та розуміння спокою, та радості сучасного міста.  




Також місту-герою присвячено багато поетичних рядків:

Печерські пагорби – це вічності трибуни,

На них так лунко і людині, й солов’ю…

(Наталка Поклад «Це місто – наче Господа рука» - вірші про Київ)

                  Люблю тебе, люблю тебе

                 Єдиний мій на цілий світ!

                 Моє ти щастя золоте,

                 Надій моїх чарівний цвіт!

                               (М.Вірна «Київ»)

                                        І Дніпро, що вдалеч лине,

                                       Й Божі храми на горбі –

                                       Все з’єдналось воєдино,

                                       Рідний Києве, в тобі.

                                             (В.Крищенко «Київ і кияни»)

Київ, завжди був духовним осередком України, місцем найбільшої сили її народу. І тому, про нього писали, пишуть і будуть писати. В фонді бібліотеки, дуже багато книжок про славетне місто. Запрошуємо всіх до прочитання!    








« Історії успіху Великих»
Ці люди жили в різні роки та століття, в різних країнах та на різних континентах. Вони були представниками різних професій, політичних , естетичних та релігійних поглядів. Але об’єднує їх всіх одно – всі вони залишили по собі Слід в історії людства. Поки існує планета Земля,буде існувати і  цікавість до цих особистостей та їх досягнень, людство буде пам’ятати своїх геніальних та видатних представників, тому, що вони змінили  хід історії всього людства…

Наш перегляд знайомить користувачів з книгами фонду бібліотеки з серій « 100 великих людей» та «100 людей, які змінили хід історії». Книги дають цікаву та корисну інформацію - знайомлять читача з життям та діяльністю геніїв, переконує, що єдиного рецепту геніальності немає. Більшість видатних людей вважає, що їх досягнення і відкриття – це результат працелюбства та наполегливості у досягненні своєї мети.



І через роки він має що сказати
(Поетична мандрівка до 110-річчя Б.-Ігоря Антонича)


Найбільший та найоригінальніший поет Галичини першої половини ХХ століття Богдан Ігор Антонич, уродженець Лемківщини (село Новиця, 14 кілометрів від Горлиць, роки життя 1909-1937). Вже як студент Львівського університету проявив свій небуденний талант. Першу збірку поезій «Привітання життя» видав у 1931 році. За другу «Три перстені» (1934) одержав літературну нагороду товариства письменників і журналістів. У 1937 році виходить його третя книжка поезій «Книга лева», теж нагороджена літературним журі «Дзвонів». Після несподіваної та передчасної смерті поета на 28-у році життя, видано ще дві його збірки – «Зелена Євангелія» і «Ротонди». Уміщуючи ці дані у дуже цінній книжці «Тисяча років української культури» близький приятель Антонича Мирослав Семчишин дав оцінку його творчості: «Ідентифікувати Б. І. Антонича з якоюсь однією групою письменників – неможливо. Він був понадгруповий, а його поезії друкувались чи не у всіх літературних журналах тодішнього Львова. Його поезія понадідеологічна, понадпрограмова. Це був великий самородний талант, який зразу визнала західноукраїнська критика найбільшим після Франка поетом. В радянській Україні, де він удостоївся в 60-х роках двох видань його творів, теж визнали Антонича великим самородним талантом, називаючи його філософом життя і природи та майстром вишуканої форми.  Він був одним із тих перших, що у Західній Україні почав писати свої твори чудовою, чистою літературною мовою, над якою постійно і невтомно працював»



Свічадо душі : пошуки власного Я в сучасній українській     літературі


Сучасна українська література побудована на фундаменті віко­вих традицій і водночас це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подо­лати «провінційність», «окремішність» нашої літератури. Філософія почуттів людини, спрямованої на визначення місця окремої людини в соціумі є одним з головних завдань письменників. Різні автори у різний спосіб намагаються донести до свого читача основну тезу – «Не помирай поки живеш…» Сила особистості – в її здатності до психологічного захисту і опору. Зрештою,все закінчується добре, та не всі мають терпіння дочекатися цього. Сучасні письменники намагаються торкнутися таємниці чужої душі, пізнати глибину людського єства, прихованого і заплутаного. На виставці представлені книги, автори яких не бояться торкатися складних тем сьогодення, запрошуючи читачів до вдумливого і зацікавленого читання.


    Використана література:
 Костенко Л. Записки українського самашедшего. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011.- 416с.;
 Брати Капранови. Щоденник моєї секретарки. – К.: Гамазин, 2016. – 400с.
 Кідрук М. Де немає Бога. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 480с.;
 Грабар С. Стан душі. – К.: Амадей, 2004. – 263 с.
  Шкляр В. Ностальгія. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»Б, 2014. – 256 с;
 Шкляр В. Тінь сови. – Харків : «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 304 с. ;
 Зеленська С. Сповідь священника. – К. : «Фенікс» , 2016. – 208 с. ;
 Дубинянська Я. Листи до полковника. – К. : Нора-Друк, 2007. – 432 с. ;
 Матіос М. Майже ніколи не навпаки : - Львів : ЛА «Піраміда», 2008. – 176 с.;
 Дудар Є. Профілактика совісті. – К. : «Ярославів Вал», 2003. – 350 с ;
Дочинець М. Дорога в небо – до людей. – Мукачево : « Карпатська вежа» , 2017. – 273 с.
 Винничук Ю.П. Танго смерті : - Харків: Фоліо, 2913. – 379 с.



Панас Мирний. Мудрий талант.


Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року. При хрещенні його нарекли Афанасієм. У 13 років він закінчив освіту в Гадяцькому повітовому училищі, а вже у 14 років став писарем у повітовому суді Гадяча. Йому вдалося одночасно побудувати блискучу державну кар’єру, та  реалізувати себе у письменництві. Свої твори П.Мирний складав ночами. Багато з них були записані в бухгалтерських книгах. На жаль, деякі твори залишилися недописаними, оскільки весь час забирала робота чиновника. П.Мирний ніколи не вигадував історії. Він писав тільки про те, що пережив сам, або про те, що йому розповіли. В романі «Повія» він списав образи з дівчат, яких особисто знав. Перші твори Рудченка під псевдонімом Панас Мирний видавалися у Львові. На походження його відомого прізвища вплинуло місто, де він народився – Миргород. У його метриці було написано відразу два прізвища: Мирний і в дужках - Рудченко. Практично до самої смерті, крім близьких йому людей, ніхто не знав про те, що Рудченко і Мирний – це одна людина. Він жодного разу не опублікував свого фото, бо не шукав людської слави. Тому, як високого чиновника  Рудченка, влада вшановує його високим орденом, а жандармерія розшукує «політично підозрілу особу» Панаса Мирного. Одноповерховий будинок письменника  на окраїні Полтави, де звучали голоси Л.Українки, О.Пчілки, М.Коцюбинського, В.Стефаника, Г.Хоткевича, де клавіш фортеп’яно торкалися пальці М.Лисенка та М.Заньковецької  вмів зберігати  таємниці…




Роман Іваничук. Його твори «піднімали українське небо».

Виповнюється 90 років від дня народження  письменника – романіста - представника сучасного українського літературного олімпу – Роману Іваничуку.
Ще у молоді роки  першими  свої ми творами  він заявив про себе як непересічний майстер слова. Письменник великою мірою належить до шістдесятників, які змінили духовну атмосферу в Україні. Вже тоді він як пристрасний сучасник, мислитель і патріот свого народу, заглибив свій погляд і  присвятив свою творчість   найважливішим періодам історії України. За романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір» у 1985 році  Роман Іваничук  був удостоєний Державної премії з літератури імені Т.Шевченка за глибоке проникнення в тогочасну епоху. 

 

В 2009 році Указом Президента України за самовіддане служіння Україні, значний внесок в духовне відродження української держави, плідну літературну і громадську  діяльність письменнику присвоєно звання Героя України.


Книжково-ілюстративна виставка до 90-річчя до дня народження  видатного українського письменника  представляє інформацію про нього як особистість, про його творчість, як автора історичних романів, публіцистики. Представлені критичні  статті літературознавців, статті з газет,журналів, фотографії. Експозиція включає книжки письменника  фонду бібліотеки з 1969 до 2018 років видання.
Роман Іваничук був письменником –життєлюбом, літописцем не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. Літературознавець Д.Ільницький писав про Романа Іваничука: «… це купання в української мові, це дуже багата стилістика, можливість відчути пишність і багатство мови..». М.Слабошпицький  назвав письменника Колумбом  української історії.







До ювілею письменника у Львові на будинку по вулиці Пекарській , в якому він мешкав до 2016 року  відкрита меморіальна дошка.




«Книга – синонім мудрості й духовності»

У мові - наша давня й нова культура. Це душа й скарб нації, ознака її національного визнання. 
Книжкова виставка-огляд до Дня слов’янської писемності починається з витоків – першоджерел слов’янської культури: Біблії, Апостола, Патерика печерського, Хрестоматії  тисячоліття хрещення Руси- України, Повісті минулих літ, Велесової  книги, «Словом про Ігорів похід» І.Огієнка, знайомить глядача з скарбами української народної мудрості – перлинами української культури, усною народною  поетичною творчістю: «Закувала зозуленька», «Скарбниця народної мудрості», «Українська народна творчість» М. Лановик. З історією української літературної мови знайомлять книги В.Русанівського, І.Огієнка. Порівняльну історію слов’янських літератур, про слов’янський фольклор, слов’янську самосвідомість, зв’язки та традиції слов’янських культур можна прочитати в книзі – дослідженні Д.Чижевського. Цей розділ виставки також представляє словники: білорусько-український, польсько–український, українсько–болгарський, українсько-словацький, русско–чешский, лемківсько–польський з фонду бібліотеки.
Другий розділ огляду представляє нові надходження в бібліотеку сучасної української літератури: Д.Гнатко «Скеля червоного сонця», М.Ткачівської «тримайся за повітря», В.Лиса « В’язні зеленої дачі», Я.Дягтяренко «Ярино, вогнику мій»,В.Шкляра «Тінь сови», Ю.Ілюхи «Східний синдром», І.Власенко «Чужі скарби», А.Хома «Терези», Брати Капранови «Справа Сивого». В.Шкляра «Треба спитати у Бога», О.Захарченко «Роман Про Майдан» та книги – переклади із польської мови:«Рапорт Вітольда» - оповідь від першої особи Вітольда Пілецького- польського підпільника (переклад із польської Н.Сидяченко), книга «Сибір» В.Варніцкі ( переклад з польського оригіналу Є.Голибарда).

Бібліотека запрошує ознайомитися з виставкою та обрати для себе нову книжку сучасного українського автора.




Київ освячений словом

Пропонуємо ознайомитися з оновленою постійно діючою виставкою, де представлені твори українських письменників, які описують події в славетному місті Києві. Кожний твір висвітлює життя міста і містян в різні століття і саме вони, історичні романи, романи про кохання, ретроромани, розповідають про становлення, розвиток, культуру і просто красу величавого красеня. Пройдіться по вулицях  Києва, подивіться на таке рідне і відоме місто очима головних героїв і можливо звернете увагу на маленькі деталі, чи то дрібнички, які просто не помічали раніше. Дуже багато написано віршів про Київ. Поет розкриває свою душу і всю любов закарбовує на сторінках поетичних збірок.



Виставка щомісяця оновлюється і ви маєте можливість побачити яка велика кількість творів зберігає саме ту частину життя Києва в який час проживав чи і зараз мешкає автор.





«Книги – це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку, добуваєш дорогі перли.»
Книга міцно ввійшла в життя і побут людини. Вона є одним із важливих джерел культури народу. Книга є вірним другом і порадником, вона залучає до скарбів культури, до досягнень науки і техніки. Книги допомагають вивчати минуле, розуміти теперішнє, передбачати майбутнє, вони володіють потужною силою впливу і дії на свідомість і почуття, па розум і волю, на душу і серце людини. Особливо важлива роль книги у вихованні і навчанні молодого покоління: книжка збагачує духовний світ молоді, навчає її жити і працювати по – совісті. В наш час бібліотеки роблять значний внесок у розвиток суспільства, розквіт науки, культури, освіти. Вони є одним із найбільших надбань цивілізації. І тому кожна бібліотека пропонує все нові і якісні бібліотечні послуги, які задовольняють потреби та відповідають очікуванням сучасної людини. Перше завдання бібліотекарів – правильно і в повну розкрити фонд бібліотеки. А розкриття фонду розпочинається з виставок і  тематичних викладок, які дозволяють в повній мірі показати книжковий потенціал бібліотеки. Пропонуємо на ваш розсуд постійно діючі виставки:
«Київ освячений словом»
Викладка книг відкриває нам різноманітний погляд на Київ очима відомих українських письменників і поетів. Києву присвячено багато праць, популярних видань і збірок, художніх творів, бо в його історії, мабуть, найповніше відбивається доля самого народу.



В наш час помічено зростання інтересу до української книги, тому особливе місце займає виставка « Коронація слова: найкраща сучасна література».



Та «Українська література письменників ХХІ століття». Виставка розрахована на всіх тих, хто цікавиться сучасною літературою.



Поринути в історичні події на українських землях допоможуть літературно – художні твори того часу. Відомі автори знову і знову ведуть нас у глибини минувшини і, осмислюючи історичні факти і події, подають своє бачення історії наших предків та України в цілому. Ці книги зачаровують читачів далеким світом наших пращурів – невідомим і загадковим. « Українська історія: правда і вимисел.»



Викладка « Літературна подорож світом» ознайомить читачів з новинками серії «Карта світу», яка заснована у 2010 році.




«Відомі. Знамениті. Видатні.» постійно діюча виставка допоможе коротко, але змістовно познайомитися з відомими людьми, місцями та історичними подіями в історії людства.




Немає коментарів:

Дописати коментар