Наші виставки

Письменники іменинники

Прозаїки і поети залишили і залишають яскравий слід в історії літератури. Ми читаємо і перечитуємо їхні великі твори – бестселери. Бібліотека кожного року сповіщає про дні народження і ювілеї письменників та їхніх творів. Адже кожний літературний твір відкриває для читача цілий світ. 

У лютому ювілеї і Дні народження відзначають такі всесвітньовідомі письменники: Є.Гребінка, Леся Українка, В.Підмогильний, Є.Маланюк, В.Малик, О.Турянський, О.Печорна, Чак Поланік, С.Шелдон, Т.Мор, В.Гюго та інші. Вони, направду, подарували світові цікаві твори.

В лютому виповнюється 210 років з дня народження Євгена Гребінки. Він прожив лише 36 років, але майже половину життя займався літературною діяльністю.  25 лютого народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.

В лютому народився борець за незалежність україни Улас Самчук. Спадщина письменника велика і різноманітна. Його твори не лише про рідну Волинь, Закарпаття, а й про Велику Україну, українську еміграцію. Його називають «літописцем українського простору».    2 лютого – на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина) народився Валер’ян Підмогильний, письменник, талановитий прозаїк доби Розстріляного відродження. Свої перші пригодницькі твори видавав під псевдонімом Лорд Лістер.


В цьому місяці святкує свій День народження чернігівська письменниця Олена Печорна – сучасна українська письменниця, бібліотекарка, авторка книжок-бестселерів. У 2012 році була включена до ТОП-20 «Фокус» найкращих літераторів сучасності.

Також в лютому приймає привітання письменниця, журналістка – Людмила Чечель. Вона є Членом Національної спілки журналістів і почесним членом Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина».


Чарльз (Чак) Поланік (Палагнюк) – американський сатирик, письменник-фантаст, вільний журналіст. Поланік має українське коріння. Найвідоміший роман «Бійцівський клуб».

В лютому далекого 1882 року народився Джеймс Джойс - ірландський письменник, якого вважають одним з найвпливовіших письменників двадцятого століття. Він здобув загальне визнання перш за все завдяки своєму монументальному романові «Улісс».

Ентоні Берджес   — англійський письменник, композитор і критик. Романи Ентоні Берджеса відрізняються сюрреалістичним уявою і чорним гумором. Він є одним з найобдарованіших стилістів і експериментаторів в англійській прозі. Найвідомішою роботою Ентоні Берджеса є «Заводний апельсин» (1962), написана в уявному підлітковому слензі.

Детальну інформацію ви отримаєте в бібліотеці.

 


До вашої уваги викладка книг письменників іменинників січня


Цього місяця святкують свій День народження Надія Гуменюк, Олександр Ірванець, Жанна Куява, Зінаїда Луценко, Остап Соколюк та інші відомі українські і зарубіжні письменники.


 А також виповнюється 232 роки від дня народження П.Гулак-Артемовському – письменнику, байкарю, перекладачу. 


87 років з дня народження одного із найяскравіших представників шістдесятництва – Василя Симоненка. «Зі смертю поета пробуджувалася національна свідомість багатьох сучасників. Парадоксально, але Симоненкова смерть народжувала  віру в завтрашнє України», –  говорить Євген Сверстюк 


146 років від дня народження Джеку Лондону. Джек Лондон письменник, громадський діяч, соціаліст. Широко відомий у багатьох країнах світу як автор пригодницьких оповідань і романів. Найвідоміші твори — «Біле Ікло», «Поклик предків» та «Любов до життя». Лондон також був новатором у жанрі, який пізніше розвинувся та став відомим як наукова фантастика.

90 років від дня народження італійського письменника, філософа, лінгвіста, літературного критика Умберто Еко. Сучасним читачам автор найбільш відомий як творець складних і заплутаних детективних творів, в яких в химерній формі об'єдналися історична достовірність, фантазія письменника і численні загадки і виверти для самих уважних і ерудованих.

Детальну інформацію можна отримати в бібліотеці.




Грудневі ворожіння

«Введенські морози зими не роблять», але все ж земля вкривається снігом. І саме на Катерини час «ховатися під перину». А ще у народі побутує прислів’я: «Введення прийде, свят наведе». І справді, грудень, що закінчує традиційний річний цикл, наповнений святами містичного характеру: ворожіннями, магією та ін. Ці свята багаті обрядовою символікою, ритуальними діями і міфологічними сюжетами.


 7 грудня святкується День Святої Катерини. Це молодіжне свято у народному календарі українців. Її вважають опікункою дівочої долі.

Напередодні цього дня, ввечері розпочиналися дівочі гадання про майбутню долю: зрізали гілки вишні чи сливи і ставили їх у воду. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, це обіцяло скорий шлюб. 

У такий же спосіб іноді ворожили про здоров’я або смерть членів родини в наступному році. Для цього у воду ставили гілочки за кількістю членів сім’ї, позначаючи їх кольоровими нитками. Чия гілка розквітне – той довго житиме, чия всохне – захворіє або помре. Хлопці на Катерини постяться, щоб мати добрих дружин. В кожному регіоні України свої звичаї. У центральних регіонах та на Слобожанщині дівчата вранці збиралися в хаті і варили пшоняну кашу. Коли смеркало, гуртом несли горщик з кашею до воріт, ставили на стовпі, стукали макогоном у ворота і гукали: «Доле, доле, йди до мене кашу їсти!». На Сумщині закликали так: «Суджений і не суджений, іди до мене каші їсти». Опісля відносили кашу до хати, а самі бігли ворожити: рахували кілки на тину – «вдівець, молодець, вдівець, молодець…», і так аж до кінця тину, з надією, що останній випаде на «молодець». Повороживши, дівчата вечеряли разом з хлопцями. Спочатку їли обрядову кашу, а потім усе, що наготували. Починаються розваги. Танцювати не можна – піст, але й без танців весело – сміх, співи…


З приходом Катерини чекали лютих морозів. А дівчата, опісля Катерини, чекали на День Святого Андрія Первозванного (13 грудня). Святого вважають покровителем молоді, який сприяє щасливим шлюбам.

Народні прислів’я та прикмети, пов’язані з днем Катерини:

На святу Катерину ховайся під перину

Катерина по воді, то Різдво по льоді

Як на Катерини холодно, то буде голодно

Це заборонено робити в День Катерини:

Не можна топити піч і розпалювати багаття, інакше може "життя задимитися".

Заборонено їсти м'ясні та молочні страви, адже ще триває Різдвяний піст..

Під забороною важка робота, рукоділля, ремонт.



Святу Катерину просять про щасливий шлюб, успішні пологи, зачаття дитини. Жінки просять у неї жіночого щастя. Також їй моляться про ясність розуму, оскільки свята Катерина була відома гострим розумом.






 24 листопада - Свято Богині Долі

Доля – символ Вищої сили, Бога; щастя; таланту; водночас – лиха, горя, біди, нужди, злиднів; неминучості, невідворотності.


Свято Долі серед численних свят, які святкували наші далекі предки, є маловідомим і святкується сьогодні лише громадами рідновірів. Доля в міфології різних народів є символом Найвищої та незбагненної Сили, котра впливає на людину протягом усього її життя.

«У кожного своя Доля

І свій шлях широкий» Т.Шевченко

Народ вірить, що Доля буває лиха і добра. Лиха доля часом зветься Недолею. Іноді долю в Україні називають талантом. У кожної людини свій талант.


Українці вірили, що майбутнє людини визначається під час її народження. Одним дається добре життя-доля, іншим – важке. Щасливу долю не можна купити ні за які гроші, а гірку – нікому не можна віддати чи подарувати.

«Ой скажи, дай пораду,

Як прожити без долі?» Леся Українка

Але якщо хтось гідно долає життєві труднощі, то його доля стає кращою. Щаслива доля має вигляд чепурної, приємної жінки, а лиха – заспаної, неакуратної. Інколи доля подібна до двійника людини, дівчини, діда, баби. Вона буває жіноча й чоловіча і показується в образі парубка й дівчини. Доля супроводжує кожного аж до смерті.

В цей день, 24 листопада, дівчата ворожать про подружжя. Вранці, до схід сонця вони йшли до своїх криниць, щоб набрати незбираної води і подивитися на свою вроду у тихій, спокійній воді. Спішили прийти першими, бо ж якщо вода хитатиметься після того, як хтось її порушить, і обличчя дівчини покажеться спотвореним, як у кривому дзеркалі, Доля до неї не буде прихильною. Молилися, задобрювали свіжоспеченим хлібом, просили у неї добра і щастя. Потім ставили в свіжопринесену воду таємно відломані гілочки вишні з свого, а то й з сусідського саду. Якщо до Різдва Божича вишня зацвіте, то це означає, що Доля дає добрий знак, буде щасливе подружжя, багато дітей, гарне здоров’я, в родині пануватиме щастя й добробут. Жінки, як правило, ворожать про майбутній добробут родини, народження чи здоров’я дітей та чоловіка. Вагітні жінки молять Богиню про добрі пологи. Обрядодій, магічних ритуалів, ворожінь було безліч. Всі вони пов’язані з природою, одруженням, магією проведіння та ворожби, пошанування Богині Долі, Рожаниць, пам’яті Предків.

Про Долю написано багато оповідей, пісень, виразів, віршів, приказок. Значне місце займають ліричні протяжні пісні про тяжку долю жінки в патріархальній селянській сім’ї. Народні пісні про жіночу долю розказують про важкі умови життя, соціальну нерівність, гірку долю, лиху свекруху та інші.

«— Ой я не сплю, тільки так лежу,

Про своє життя думку думаю.

 

В кого дочок сім, то є доля всім,

Я в батька одна, доленька жадна.» (Біла береза)  

Хай бережуть Вас рідні Берегині.





«Близьке спілкування з тваринами творить чудеса з нашим ментальним здоров’ям»

Пропонуємо до прочитання різноманітні книги про друзів наших менших. Тварини вміють любити за ласку і турботу, вони розуміють, коли люди хочуть робити їм добро. Але люди іноді недооцінюють домашніх тварин. А дарма, адже саме вони роблять нас добрішими та людянішими. Притаманні тваринам готовність до самопожертви та почуття обов’язку роблять їх відданими та вірними друзями. Відомо багато історій, коли тварини допомагали і рятували своїх друзів – людей. Пам’ятайте, коти і собаки дуже розумні. І про це наша виставка «Мудрі, добрі історії про тварин» до Дня захисту тварин.



Джеймс Бовен розповідає про свого мудрого вуличного кота Боба, який допоміг йому змінити своє життя. «Боб повернув мені віру в себе і в довколишній світ» - пише автор. Про свою історію, яка зворушила серця мільйонів людей розповідає кіт-мандрівник Каспер. Він гуляв з ранку до вечора – і гуляв не пішки… «Каспер, кот-путешественник» С.Финден. 

А про собаку з обмеженими можливостями, про собаку-інваліда, про мохнатого чарівника, цілителя тіла і душі розповідає Лиза Дж.Эдвардс «Пес по имени Бу». А роман «Дорога домой» Кристоса Ияннопулоса написаний на основі реальних подій, це весела, захоплива і повна романтики історія незвичайної подорожі кімнатної собаки Боні. 

Також пропонуємо прочитати дивовижну історію про справжню дружбу і вірність; про вірного друга, який подарував надію прикутому до інвалідного візка Джеймса стати опорою і гордістю для своїх дітей; про чотирилапого захисника, який неочікувано з’явився і вже ніколи не залишав восьмирічного хлопчика одного в пошуках його батьків. 

І багато інших книжок про домашніх улюбленців є у фонді бібліотеки. А також є романи про вовків. Вони також неодноразово ставали на захист людини.


Детальну інформацію про книги можна отримати у бібліотеці. 




Василь Шкляр «Читача сприймаю як свого співавтора»


Василь Шкляр – один з найвідоміших, читаних і «містичних» українських письменників, «батько українського бестселеру». Письменник – лауреат багатьох престижних літературних премій.17 квітня 2011 року у Холодному Яру Василеві  Шкляру вперше в історії України  вручили народну Шевченківську премію. «Присудження цієї відзнаки ще й було ознакою визначення Холодноярських героїв, - дізнавався письменник.  Свій роман «Ключ» письменник вважає переломним переходом в новий  творчий етап. Дійшов до «Чорного ворона» – книги свого життя. Яку давно мріяв  і планував написати.  Працював над нею 13 років. Автор щасливий, що роман має такий читацький успіх.

Найкращою премію для себе письменник вважає прихильність  читачів,  сприймає їх  як своїх співавторів.




Вічне місто на дніпровських пагорбах

До Дня Києва презентуємо літературу про Київ і киян. У фонді бібліотеки є велика кількість книжок з історії Києва, читаючи які, Ви ніби віртуально мандруєте стародавнім і сучасним Києвом. Пропонуємо книжку спогадів «Щоб жити. Розуміючи Київ» - історії з перших вуст про життя киян очима простих мешканців. Ці оповіді передають атмосферу Києва різних років – від довоєнних 30-х до пострадянських 90-х. Роман Марселя Тірі «Проїздом у Києві» - це розповідь бельгійського солдата про трагічні зимові події 1917-1918рр., коли Київ був захоплений більшовиками під командуванням Муравйова. Нам потрібно знати свою історію, щоб цього більше не повторилося і будувати щасливе майбутнє для українців.





«Ніхто не заперечить тієї істини, що Київ – одне з найкращих міст на землі. В книзі його життя безліч сторінок, заповнених історичною правдою, казковими легендами, різьбярством сучасності» - так розпочинається книжка Надії Пукас «Каштанів київських листочки», яка ввібрала у себе 8 оповідань і повість, де життєві ескізи до картини життя столиці і її мешканців.


В збірці оповідань В.Бушанського - «Закоханий лимон» місце дії Київ. Киянка Тетяна Белімова, в своїх романах по-особливому змальовує рідне місто. В романі «Вільний світ» - оповідає про дві звичайні українські родини: одну – з Труханового острова в Києві; друга – з мальовничого села на Черкащині. Це зворушливий і ліричний твір, це роман-пам’ять. «Київ-ua» - сімейна драма, яка закликає замислитися над причинами вічного протистояння Чоловіка і Жінки і над потребою порозуміння між ними. 

 

А у Міли Іванцової, всі романи про киян, київські вулички, кав’ярні, київські перипетії і головне – всі вони написанні з любов’ю, і їх зміст є терапевтичним для кожного читача. Максим Кідрук в колективній збірці «27 регіонів України» пропонує дізнатися про київську музу одного молодого прозаїка-початківця, який благав прислати йому музу, навіть не усвідомлюючи, на що наривається, адже Муза – то вельми норовлива і баламутна почвара. А Микола Хомич майстерно проведе Вас історичними місцями Києва – роман «Загадка гробниці». Під час розслідування загадок минулого герої роману знімають історичні завіси, за якими століттями ховалися політичні технології, направлені на стримування національної самосвідомості українців. Роман О.Ільченка «Місто з химерами» занурить у життя Києва початку ХХст. Познайомить із загадковим життям відомого будівничого В.Городецького. 





Про Куренівську трагедію – «Апокаліпсис по-київськи» Тимура Литовченка, фантастично-побутова повість, яку варто прочитати, адже це роман про київську катастрофу, яка заскочила киян зненацька. Але цього не мало статися…




Ще одна трагедія – аварія на ЧАЕС у 1986 році. Але книжка не про катастрофу. Через 30 років після аварії провідник-«сталкер» веде японських туристів до заповітної мети – покинутого Києва, який мріють побачити всі мандрівники на планеті, але наважуються лише одиниці. Ця книга – гарячий поцілунок літа в місті, яке ми могли втратити.

 

А от збірки оповідань та історій «Як тебе не любити…Коротка проза про сучасний Київ та киян» подарують направду багато теплоти і позитивних емоцій, адже вони вміщують в собі щиру любов до славетного міста. Київ постає у багатьох вимірах: тут і жіночі освідчення йому, як живій істоті, оспівування його принад, гіркі сповіді про розлуку з ним й екскурси в минувшину. Прогулянки містом дарують відчуття та розуміння спокою, та радості сучасного міста.  




Також місту-герою присвячено багато поетичних рядків:

Печерські пагорби – це вічності трибуни,

На них так лунко і людині, й солов’ю…

(Наталка Поклад «Це місто – наче Господа рука» - вірші про Київ)

                  Люблю тебе, люблю тебе

                 Єдиний мій на цілий світ!

                 Моє ти щастя золоте,

                 Надій моїх чарівний цвіт!

                               (М.Вірна «Київ»)

                                        І Дніпро, що вдалеч лине,

                                       Й Божі храми на горбі –

                                       Все з’єдналось воєдино,

                                       Рідний Києве, в тобі.

                                             (В.Крищенко «Київ і кияни»)

Київ, завжди був духовним осередком України, місцем найбільшої сили її народу. І тому, про нього писали, пишуть і будуть писати. В фонді бібліотеки, дуже багато книжок про славетне місто. Запрошуємо всіх до прочитання!    








« Історії успіху Великих»
Ці люди жили в різні роки та століття, в різних країнах та на різних континентах. Вони були представниками різних професій, політичних , естетичних та релігійних поглядів. Але об’єднує їх всіх одно – всі вони залишили по собі Слід в історії людства. Поки існує планета Земля,буде існувати і  цікавість до цих особистостей та їх досягнень, людство буде пам’ятати своїх геніальних та видатних представників, тому, що вони змінили  хід історії всього людства…

Наш перегляд знайомить користувачів з книгами фонду бібліотеки з серій « 100 великих людей» та «100 людей, які змінили хід історії». Книги дають цікаву та корисну інформацію - знайомлять читача з життям та діяльністю геніїв, переконує, що єдиного рецепту геніальності немає. Більшість видатних людей вважає, що їх досягнення і відкриття – це результат працелюбства та наполегливості у досягненні своєї мети.



І через роки він має що сказати
(Поетична мандрівка до 110-річчя Б.-Ігоря Антонича)


Найбільший та найоригінальніший поет Галичини першої половини ХХ століття Богдан Ігор Антонич, уродженець Лемківщини (село Новиця, 14 кілометрів від Горлиць, роки життя 1909-1937). Вже як студент Львівського університету проявив свій небуденний талант. Першу збірку поезій «Привітання життя» видав у 1931 році. За другу «Три перстені» (1934) одержав літературну нагороду товариства письменників і журналістів. У 1937 році виходить його третя книжка поезій «Книга лева», теж нагороджена літературним журі «Дзвонів». Після несподіваної та передчасної смерті поета на 28-у році життя, видано ще дві його збірки – «Зелена Євангелія» і «Ротонди». Уміщуючи ці дані у дуже цінній книжці «Тисяча років української культури» близький приятель Антонича Мирослав Семчишин дав оцінку його творчості: «Ідентифікувати Б. І. Антонича з якоюсь однією групою письменників – неможливо. Він був понадгруповий, а його поезії друкувались чи не у всіх літературних журналах тодішнього Львова. Його поезія понадідеологічна, понадпрограмова. Це був великий самородний талант, який зразу визнала західноукраїнська критика найбільшим після Франка поетом. В радянській Україні, де він удостоївся в 60-х роках двох видань його творів, теж визнали Антонича великим самородним талантом, називаючи його філософом життя і природи та майстром вишуканої форми.  Він був одним із тих перших, що у Західній Україні почав писати свої твори чудовою, чистою літературною мовою, над якою постійно і невтомно працював»



Свічадо душі : пошуки власного Я в сучасній українській     літературі


Сучасна українська література побудована на фундаменті віко­вих традицій і водночас це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подо­лати «провінційність», «окремішність» нашої літератури. Філософія почуттів людини, спрямованої на визначення місця окремої людини в соціумі є одним з головних завдань письменників. Різні автори у різний спосіб намагаються донести до свого читача основну тезу – «Не помирай поки живеш…» Сила особистості – в її здатності до психологічного захисту і опору. Зрештою,все закінчується добре, та не всі мають терпіння дочекатися цього. Сучасні письменники намагаються торкнутися таємниці чужої душі, пізнати глибину людського єства, прихованого і заплутаного. На виставці представлені книги, автори яких не бояться торкатися складних тем сьогодення, запрошуючи читачів до вдумливого і зацікавленого читання.


    Використана література:
 Костенко Л. Записки українського самашедшего. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011.- 416с.;
 Брати Капранови. Щоденник моєї секретарки. – К.: Гамазин, 2016. – 400с.
 Кідрук М. Де немає Бога. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 480с.;
 Грабар С. Стан душі. – К.: Амадей, 2004. – 263 с.
  Шкляр В. Ностальгія. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»Б, 2014. – 256 с;
 Шкляр В. Тінь сови. – Харків : «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 304 с. ;
 Зеленська С. Сповідь священника. – К. : «Фенікс» , 2016. – 208 с. ;
 Дубинянська Я. Листи до полковника. – К. : Нора-Друк, 2007. – 432 с. ;
 Матіос М. Майже ніколи не навпаки : - Львів : ЛА «Піраміда», 2008. – 176 с.;
 Дудар Є. Профілактика совісті. – К. : «Ярославів Вал», 2003. – 350 с ;
Дочинець М. Дорога в небо – до людей. – Мукачево : « Карпатська вежа» , 2017. – 273 с.
 Винничук Ю.П. Танго смерті : - Харків: Фоліо, 2913. – 379 с.



Панас Мирний. Мудрий талант.


Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року. При хрещенні його нарекли Афанасієм. У 13 років він закінчив освіту в Гадяцькому повітовому училищі, а вже у 14 років став писарем у повітовому суді Гадяча. Йому вдалося одночасно побудувати блискучу державну кар’єру, та  реалізувати себе у письменництві. Свої твори П.Мирний складав ночами. Багато з них були записані в бухгалтерських книгах. На жаль, деякі твори залишилися недописаними, оскільки весь час забирала робота чиновника. П.Мирний ніколи не вигадував історії. Він писав тільки про те, що пережив сам, або про те, що йому розповіли. В романі «Повія» він списав образи з дівчат, яких особисто знав. Перші твори Рудченка під псевдонімом Панас Мирний видавалися у Львові. На походження його відомого прізвища вплинуло місто, де він народився – Миргород. У його метриці було написано відразу два прізвища: Мирний і в дужках - Рудченко. Практично до самої смерті, крім близьких йому людей, ніхто не знав про те, що Рудченко і Мирний – це одна людина. Він жодного разу не опублікував свого фото, бо не шукав людської слави. Тому, як високого чиновника  Рудченка, влада вшановує його високим орденом, а жандармерія розшукує «політично підозрілу особу» Панаса Мирного. Одноповерховий будинок письменника  на окраїні Полтави, де звучали голоси Л.Українки, О.Пчілки, М.Коцюбинського, В.Стефаника, Г.Хоткевича, де клавіш фортеп’яно торкалися пальці М.Лисенка та М.Заньковецької  вмів зберігати  таємниці…




Роман Іваничук. Його твори «піднімали українське небо».

Виповнюється 90 років від дня народження  письменника – романіста - представника сучасного українського літературного олімпу – Роману Іваничуку.
Ще у молоді роки  першими  свої ми творами  він заявив про себе як непересічний майстер слова. Письменник великою мірою належить до шістдесятників, які змінили духовну атмосферу в Україні. Вже тоді він як пристрасний сучасник, мислитель і патріот свого народу, заглибив свій погляд і  присвятив свою творчість   найважливішим періодам історії України. За романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір» у 1985 році  Роман Іваничук  був удостоєний Державної премії з літератури імені Т.Шевченка за глибоке проникнення в тогочасну епоху. 

 

В 2009 році Указом Президента України за самовіддане служіння Україні, значний внесок в духовне відродження української держави, плідну літературну і громадську  діяльність письменнику присвоєно звання Героя України.


Книжково-ілюстративна виставка до 90-річчя до дня народження  видатного українського письменника  представляє інформацію про нього як особистість, про його творчість, як автора історичних романів, публіцистики. Представлені критичні  статті літературознавців, статті з газет,журналів, фотографії. Експозиція включає книжки письменника  фонду бібліотеки з 1969 до 2018 років видання.
Роман Іваничук був письменником –життєлюбом, літописцем не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. Літературознавець Д.Ільницький писав про Романа Іваничука: «… це купання в української мові, це дуже багата стилістика, можливість відчути пишність і багатство мови..». М.Слабошпицький  назвав письменника Колумбом  української історії.







До ювілею письменника у Львові на будинку по вулиці Пекарській , в якому він мешкав до 2016 року  відкрита меморіальна дошка.




«Книга – синонім мудрості й духовності»

У мові - наша давня й нова культура. Це душа й скарб нації, ознака її національного визнання. 
Книжкова виставка-огляд до Дня слов’янської писемності починається з витоків – першоджерел слов’янської культури: Біблії, Апостола, Патерика печерського, Хрестоматії  тисячоліття хрещення Руси- України, Повісті минулих літ, Велесової  книги, «Словом про Ігорів похід» І.Огієнка, знайомить глядача з скарбами української народної мудрості – перлинами української культури, усною народною  поетичною творчістю: «Закувала зозуленька», «Скарбниця народної мудрості», «Українська народна творчість» М. Лановик. З історією української літературної мови знайомлять книги В.Русанівського, І.Огієнка. Порівняльну історію слов’янських літератур, про слов’янський фольклор, слов’янську самосвідомість, зв’язки та традиції слов’янських культур можна прочитати в книзі – дослідженні Д.Чижевського. Цей розділ виставки також представляє словники: білорусько-український, польсько–український, українсько–болгарський, українсько-словацький, русско–чешский, лемківсько–польський з фонду бібліотеки.
Другий розділ огляду представляє нові надходження в бібліотеку сучасної української літератури: Д.Гнатко «Скеля червоного сонця», М.Ткачівської «тримайся за повітря», В.Лиса « В’язні зеленої дачі», Я.Дягтяренко «Ярино, вогнику мій»,В.Шкляра «Тінь сови», Ю.Ілюхи «Східний синдром», І.Власенко «Чужі скарби», А.Хома «Терези», Брати Капранови «Справа Сивого». В.Шкляра «Треба спитати у Бога», О.Захарченко «Роман Про Майдан» та книги – переклади із польської мови:«Рапорт Вітольда» - оповідь від першої особи Вітольда Пілецького- польського підпільника (переклад із польської Н.Сидяченко), книга «Сибір» В.Варніцкі ( переклад з польського оригіналу Є.Голибарда).

Бібліотека запрошує ознайомитися з виставкою та обрати для себе нову книжку сучасного українського автора.




Київ освячений словом

Пропонуємо ознайомитися з оновленою постійно діючою виставкою, де представлені твори українських письменників, які описують події в славетному місті Києві. Кожний твір висвітлює життя міста і містян в різні століття і саме вони, історичні романи, романи про кохання, ретроромани, розповідають про становлення, розвиток, культуру і просто красу величавого красеня. Пройдіться по вулицях  Києва, подивіться на таке рідне і відоме місто очима головних героїв і можливо звернете увагу на маленькі деталі, чи то дрібнички, які просто не помічали раніше. Дуже багато написано віршів про Київ. Поет розкриває свою душу і всю любов закарбовує на сторінках поетичних збірок.



Виставка щомісяця оновлюється і ви маєте можливість побачити яка велика кількість творів зберігає саме ту частину життя Києва в який час проживав чи і зараз мешкає автор.





«Книги – це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку, добуваєш дорогі перли.»
Книга міцно ввійшла в життя і побут людини. Вона є одним із важливих джерел культури народу. Книга є вірним другом і порадником, вона залучає до скарбів культури, до досягнень науки і техніки. Книги допомагають вивчати минуле, розуміти теперішнє, передбачати майбутнє, вони володіють потужною силою впливу і дії на свідомість і почуття, па розум і волю, на душу і серце людини. Особливо важлива роль книги у вихованні і навчанні молодого покоління: книжка збагачує духовний світ молоді, навчає її жити і працювати по – совісті. В наш час бібліотеки роблять значний внесок у розвиток суспільства, розквіт науки, культури, освіти. Вони є одним із найбільших надбань цивілізації. І тому кожна бібліотека пропонує все нові і якісні бібліотечні послуги, які задовольняють потреби та відповідають очікуванням сучасної людини. Перше завдання бібліотекарів – правильно і в повну розкрити фонд бібліотеки. А розкриття фонду розпочинається з виставок і  тематичних викладок, які дозволяють в повній мірі показати книжковий потенціал бібліотеки. Пропонуємо на ваш розсуд постійно діючі виставки:
«Київ освячений словом»
Викладка книг відкриває нам різноманітний погляд на Київ очима відомих українських письменників і поетів. Києву присвячено багато праць, популярних видань і збірок, художніх творів, бо в його історії, мабуть, найповніше відбивається доля самого народу.



В наш час помічено зростання інтересу до української книги, тому особливе місце займає виставка « Коронація слова: найкраща сучасна література».



Та «Українська література письменників ХХІ століття». Виставка розрахована на всіх тих, хто цікавиться сучасною літературою.



Поринути в історичні події на українських землях допоможуть літературно – художні твори того часу. Відомі автори знову і знову ведуть нас у глибини минувшини і, осмислюючи історичні факти і події, подають своє бачення історії наших предків та України в цілому. Ці книги зачаровують читачів далеким світом наших пращурів – невідомим і загадковим. « Українська історія: правда і вимисел.»



Викладка « Літературна подорож світом» ознайомить читачів з новинками серії «Карта світу», яка заснована у 2010 році.




«Відомі. Знамениті. Видатні.» постійно діюча виставка допоможе коротко, але змістовно познайомитися з відомими людьми, місцями та історичними подіями в історії людства.




Немає коментарів:

Дописати коментар