“Залюблений у рідний край”

(до 100-річчя від дня народження творця слова Василя Швеця)

Василь Швець - український поет, письменник народився на Київщині в селі Іванків Бориспільського району. Батьки з дитинства привчили його поважати землю, рідну природу, українські пісні, які любили співати у родині. Василь був допитливим, кмітливим хлопчиком. У Ржищеві навчався в педагогічній школі, потім в Харківському політехнічному технікумі, в 1941 році закінчив Київський педінститут. Поет брав участь в Другій світової війні в якості артилериста, потім - кореспондентом військових газет. Головною темою творчості є тема війни. В книгах виданих адже через 20-30 років після закінчення війни поет повертається до цієї теми. В своїх творах автор прославляє патріотизм, самовідданість людей-воїнів, подвиг яких увійшов в пам'ять і серце поета. Він став для майстра слова своєрідним духовним мірилом на все життя. Василь Швець почав друкуватися в 1937 році. В 1944 році став членом СПУ. Перша збірка поезій “Добрий ранок, Україно” з'явився в 1945 році. Як поет-фронтовик  Швець плідно працював в темі фронтової лірики. Окремими виданнями вийшли вибрані твори: “Лірика”, “Схід сонця”, “Вірні друзі”, “Листи в окопи” та інші. В.Швець визнаний гыдним літературної премії імені В.Сосюри в 1982 році, імені П.Тичини за збірку “Чуття єдиної родини” в 1988 році. Багато віршів поета пов'язані з його малою Батьківщиною — селом Іванків на Бориспільщині, з його людьми. Майже півстоліття він жив у цеху поезії, не вдаючись до вихвалянь та оспівувань вождів, ні вождиків, ні їх «мудрого» керівництва, хоча гріх не сказати, що в деяких творах згадки про таких є. Більше писав про людські радощі, болі і тривоги, в першу чергу, виявляючи себе людиною, громадянином, патріотом України, а не прислужником вінценосних осіб. Бо не належав до того політичного осередку, до якого мав би належати як творець слова, як боєць ідеологічного фронту. Книга “Тайнопис” присвячена автором спогадам про П.Тичину, М.Рильського, О.Вишню та інших письменників. Своїм колегам по перу, друзям поет присвятив багато віршів свого творчого доробку. Помер письменник в 1993 році у Києві. В статті до 90-річчя від дня народження Василя Швеця його земляк, побратим Петро Засенко писав: “Він — поет від Бога, воїн — по обов'язку...”. У рідному селі поета Іванкові в історико-краєзнавчому музеї є меморіальна кімната Василя Швеця, в київській школі відкрита світлиця імені поета “Тайнопис”. 

Література для полички пам’яті  до  100-річчя від дня народження  українського поета Василя Швеця надана Центральною бібліотекою м. Бориспіль. Висловлюємо подяку завідуючій відділом обслуговування  І.І.Опалій.