«Іван Франко – більше ніж каменяр»

В українській та світовій культурі Іван Якович Франко-яскраве, універсальне явище. Видатний письменник, мовознавець літературний критик, філософ, економіст, політик, журналіст, невтомний громадський діяч, він був активним пропагандистом передових ідей свого часу. Його називали «академією наук» та «університетом» в одній особі.

За 40 років творчого життя написав понад 6 000 творів, понад 100томів. Усього за життя було видано окремими книгами 220 видань

 У свої твори І. Франко  використовував біля сотні псевдонімів.

Мав колосальну пам’ять, міг дослівно повторити годинну лекцію викладача; знав напам’ять усього «Кобзаря»

Знав 14 європейських мов. Домашні завдання з польської мови часто виконував у поетичній формі. Перекладав на українську з давньої вавилонської, давньоарабської,  давньогрецької та східних мов.

Раннє сирітство – в 9 років втратив батька, а в 16 – матір, не завадило  почати здобувати грунтовну освіту.

Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні. Тоді ж почав комплектувати власну бібліотеку, яка налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Уся його бібліотека налічує 12 тисяч примірників. Гроші на неї і на життя заробляв репетиторством.

Іван Франко навчався у Львівському та Чернівецькому університетах, дисертацію захистив у Віденському і отримав науковий ступінь доктора філософії.

Перше кохання Франка було до доньки священика Ольги Рошкевич. Познайомилася пара у 1874 році. Спочатку їхні стосунки подобалися батькам, і ледь не дійшло до офіційних заручин. Однак Франка заарештовують за участь у таємній соціалістичній організації.  Після цього батько Ольги забороняє будь-яке спілкування з Франком.

Після арешту 1880-го  Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

Дружиною Франка стала Ольга Хоружинська. Була освіченою людиною,  володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Їхній шлюб був концептуальним, бо вони з’єднали дві половини України – Галичину та Наддніпрянщину. Подружжя Франків виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра і Анну.

Всі вони виросли достойними людьми

Іван Франко відомий своєю любов’ю до вишиванки, яку вдягав і в будні, і на свята, тим самим ставши зачинателем нової моди – адже став першим українським інтелігентом, який поєднав сорочку з українським орнаментом із європейським костюмом-трійкою.

Він ініціював вживання в Галичині назви «українці» замість «русини»

Іван Франко одним з перших виступив на підтримку українського феміністичного руху та вітав видання українського жіночого альманаху «Перший вінок», який видавали Наталя Кобринська та Олена Пчілка.

Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. “Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю”, – писав Іван Франко. Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові, де був похований на Личаківському кладовищі.

Його творчість не втратила своєї актуальності і в наш час. Щоб переконатись в цьому, запрошуємо погортати сторінки його невмирущих творів, які є в нашій бібліотеці