Літературна вітальня

Історичний екскурс центральною Україною з Тетяною Белімовою


Екватор останнього літнього місяця ми провели разом з Тетяною Белімовою. Саме в цей день відбулася презентація її нового історичного роману «Винуваті люди». До речі, навіть спека понад 30 градусів, не завадила зібратися поціновувачам сучасної української книжки в літературній вітальні бібліотеки. Адже така подія, як зустріч з Тетяною Белімовою варта того, щоб залишити всі свої справи і насолодитися спілкуванням з улюбленою письменницею.  




Розповідь про написання роману, згадки про інші книжки письменниці, про літературні вподобання, про родину і роботу (аж два офіційних місць роботи) і багато інших тем було обговорено під час зустрічі. Тетяна Белімова – філолог, і її мова зачаровує. Хотілося слухати і слухати. Слухати про процес написання роману, як виникла ідея написати книжку саме про центральну Україну на початку ХХ століття, як обиралася назва твору, яка була проведена робота із джерелами і таке інше. 

Вона так багато хотіла розповісти про довгоочікуваний роман, але зупиняла себе, адже потім вже буде і не дуже цікаво читати. На останок пані Тетяна розповіла про прочитані нею книги, і що саме радить прочитати нашим читачам. Ми всі побажали Тетяні Белімовій творити і радувати нас, читачів, все новими і цікавими романами. Більше презентацій і вдячних читачів. 


 



 

Опис книги


Хтось міг би позаздрити Марусі, яка стала дружиною поміщика Ясенського. Житиме тепер у розкоші! Хай і з нелюбом. Час мине, і не згадає про того свого Василя. Однак життя повернеться інакше. Маруся лишиться вдовою, а Василь стане цирковим артистом. Він зійдеться з жінкою, якої ніколи не покохає, але й не покине. А Маруся чекатиме на Василя все життя. Їх осудять люди, власна совість винесе їм вирок. Зустріч із Василевою дружиною буде останньою краплею для Марусі. Вона втече, присягнувши, що тепер уже назавжди. Але правда, що наздожене її, змусить повернутися. Та чи востаннє?..





Незнищенне відчуття Батьківщини.

Напередодні головного свята нашої країни – тридцятиріччя її незалежності, в  бібліотеці відбулась зустріч з унікальною родиною Бевз. Україна виборювала свою незалежність у виснажливій, кривавій, майже безнадійній, боротьбі. Саме завдяки таким родинам з «геном Батьківщини» з народження і стала можливою поява -  Держава Україна. Всіх присутніх вразила природна щирість і глибока, органічна любов до рідної землі талановитих вінничанок – юної Олександри Бурбело і її бабусі - Тамари Корсунської - Бевз. «Отож, Читачу, виростаєш ти в державі незалежній і великій. До цього, як до світлої мети, і прагнули ж герої сонцеликі». Ці рядочки із вірша  Олександри Бурбело яскраво ілюструють ті головні життєві принципи, які панують у всіх поколіннях родини. 




Олександра – приклад «дитини індіго» (як тепер прийнято називати таких унікальних дітей) мала неабиякі здібності до математики, музики, біології, але з раннього дитинства мріяла стати письменницею. Зовсім маленькою  вона навчилась писати і читати. ЇЇ охоче друкували в дитячих журналах, про її творчість  схвально відгукувались І.Драч та В.Нестайко. Вірші Олександри включені до обов’язкової шкільної програми з української літератури. Вони надзвичайно мелодійні, тому спонукали багатьох композиторів на створення пісень. 



Тяжка хвороба, яка виснажувала змалечку, не затьмарила сонячного, захоплюючого світосприйняття дитини. В її віршах щасливо поєдналися дитяча безпосередність і глибина, яка притаманна людині з життєвим досвідом. Олександра є єдиним членом НСПУ, яка була прийнята туди в п’ятнадцять років (посмертно). Безумовно, розкритись юному таланту було б неможливо без всебічної підтримки родини. Окрім щоденного медичного піклування, Олександра відчувала розуміння і підтримку її творчих здібностей. Кандидат філологічних наук, викладачка вищих навчальних закладів Вінниці, авторка поетичних творів, Тамара Корсунська,  присвятила весь свій час і сили на підтримку і виховання онуки. Творчість бабусі пронизана глибоким патріотизмом і тривогою за долю України. Тяжка хвороба обірвала її творчі і життєві плани. Тому так природньо, без зайвого пафосу, сприймаються її поетичні рядки: «Україно, ти мені за родом щонайближча лагідна рідня».  Цей дух завжди панував і панує в родині. В лиху годину для Вітчизни, після тяжких втрат, обидві доньки Вікторія і Світлана Бевз  та їх родини не впали в розпач, а віддають всі свої здібності та сили на захист України, її гідності та цілісності.


Всіх присутніх не залишила байдужими прониклива, надзвичайно емоційна розповідь Володимира Яковича Бевза про своїх найдорожчих і найрідніших - онуку і дружину. Під час зустрічі присутніх переповнювали відчуття суму і захвату; сльози і оплески. Жоден не залишився байдужим. 



Книги в подарунок







«Українцям не варто шукати чужих скарбів»

15 березня 2020року відбулася творча зустріч з письменницею-киянкою – Іриною Власенко. В березневу неділю пані Ірина презентувала свої твори: «Синдром зародка», «Чужі гріхи» і «Учителька німецької». Ірина Власенко – щира оповідачка. Вона, з трепетом розповідає про написання своїх книг, адже написані вони з метою, донести всім українцям, що життя всіх людей особливе, що воно не марне і має не лише особистий, але й загальнолюдський сенс. А головне, що її твори, написані з історичною складовою.



 


Роксолана Сьома про новий роман і життєві цінності.


Одного осіннього, сонячного, теплого, недільного дня ми запросили до літературної вітальні молоду авторку – Роксолану Сьому. Ми завжди раді знайомству з молодими письменниками, адже коли читаєш той чи інший роман, хочеться довідатися і про історію його написання. Під час презентації Роксолана коротко познайомила присутніх зі всіма своїми творами, а їх у неї вже три. Перший – «Вакації в Танґермюнде» з її слів, це невпевнені кроки в літературу, але це історія, про яку мають читати всі. Це розповідь про наших остарбайтерів.  Третій роман «Світи суміжні» - це вже впевнена хода книги до читачів. Авторка весь час тримала інтригу, адже нам буде нецікаво читати, коли вона все розповість про зміст написаного. А от передісторію написання було цікаво слухати, адже авторка майстерно, як намистинки, вплітає в сюжетну лінію долі головних і другорядних героїв. Зразу видно, що в кожного, вона вкладає часточку себе і дуже спостережлива до оточуючих. 



Про другий роман «Голова» розповідала більше, адже в нас ця книга вже є і читачі вже з нею знайомі. Але хотілося дізнатися, чому така ніжна жінка, обрала саме цей жанр своїх творів – трилер. Да, і ще початок приголомшливий – головна героїня знаходить в своєму холодильнику голову чоловіка. Головним задумом пані Роксолани у написанні творів, це коли читач прочитавши до останнього слова, щоб  задумався, чому так сталося?, і визнав:  «Ми повинні дбати про гігієну своєї душі».





  А ще на наше прохання, Роксолана завітала до нас не лише з книгами, а й з чарівними прикрасами. Адже вона ще й майстриня – робить таку красу, яку люблять всі жінки – намисто. В кожного шедевра є своє ім’я, це як діти – говорить гостя. Жінки були зачаровані елегантністю, чарівністю виробів. Ми лише можемо побажати творчого натхнення, як у написанні книг так і виготовленні неперевершених жіночих прикрас. Сподіваємося на подальші зустрічі. Адже пані Роксолана має ще романи в рукописах і їх варто видати,  прочитати. Приємного читання.







Одна душа на двох
Сильний мороз недільного дня не зупинив  друзів бібліотеки та поціновувачів сучасної української літератури зібратися на творчу зустріч з Юлією Кубай. 

Молода письменниця – початківець, але вже лауреат Міжнародної  літературної премії «Коронація слова» презентувала свою першу книгу «Душа». Гостя розповіла про себе, свою родину, як і чому родився задум про сюжет першої книги, як рішуче відправила заяву на конкурс, які емоції переповнювали її, коли стояла на сцені під час вручення нагороди . Відбулося жваве обговорення сюжету нової книги, різні думки і відгуки радували автора. Молода письменниця  вважає що це є природно і тільки  надихає на подальшу літературну творчість. Відповідаючи  на запитання Юля поділилася своїми творчими планами спробувати свої сили в різних жанрах, наприклад, фентезі, твори для дітей. Зараз вона працює над новою книгою – детективом. Присутні подякували молодій письменниці за цікаву зустріч-бесіду, побажали їй  здоров’я  і творчого  натхнення.


















Оксамитка Блажевська – та, що змінює світ навколо себе

11 жовтня, коли на вулиці панувала тепла, сонячна осінь, в бібліотеці відбувся літературний урок-бесіда з учнями СШ №64. А запросили ми молоду, успішну, креативну – Оксамитку Блажевську. Поетці (бо розпочинала писати зі шкільних років поезію), письменниці (бо наразі пише малу прозу), організатору різних літературних зустрічей, книжковому блогеру було легко знайти спільну мову з школярами. Це було дуже емоційне обговорення прози, поезії. Адже серед присутніх були діти, котрі теж пишуть вірші і оповідання, а один учень навіть пробує писати роман, що є дуже складна річ. Але все ж дуже затягує ця робота в свої тенета.




Під час зустрічі Оксамитка зачитувала свої вірші. Вони у неї є різної тематики і на побажання присутніх вона вибрала декілька з інтимної лірики – це було красиво, а в прочитанні автора просто супер. 


Шкода, відведений час швидко сплинув, але ми, бібліотекарі, продовжили розмову, зігріваючись чаєм. Авторка зачитала одну з оповідок, які публікує у фейсбуці. Ми були вражені тим, як в декілька абзаців було вкладено стільки, скільки не прочитаєш в романі. А на прощання побажали Оксамитці, творчого натхнення і впорядкувати збірку оповідок, адже не кожний наш читач має змогу прочитати в інтернеті.  



Львів. Пані. Панянки.


Проводжали ми весну з найкращими панянками, а завітали вони до нас з Книжкового Арсеналу. Презентація – зустріч – знайомство і це все відбувалося у нашій літературній вітальні. Презентували чудову збірку «Львів. Пані. Панянки» - романтична проза на історичній основі, зустрічалися вже зі знайомими Тетяною Белімовою і Анею Хомою, а знайомилися з Нікою Нікалео, Оленою Чернінько, Наталею Лапіною, Світланою Горбань. 



З короткої, але змістовної розповіді ми дізналися про сам задум написання збірки, де йдеться про відомих панянок родом зі Львова, які прославляли свою Батьківщину далеко за її межами. Про те, як авторки занурившись в життя головних героїнь,  дізналися багато цікавого про час, коли вони жили, творили і кохали. Також, ми дізналися, як саме вони обирали про кого писати і вибір був вірним, бо героїні були близькі по духу, а пані Наталя, навіть перейняла образ героїні-кінозірки і цим самим ще більше нас заінтригувала.  Пані Світлана написала про акторку і не дарма, бо виступ її був емоційним, як виступ справжньої акторки. 


 Нам також було цікаво дізнатися про творчі доробки кожної авторки окремо. І ми зрозуміли, як багато нових, цікавих і різноманітних романів нині є в книжкових крамницях. А ще вони розповіли про свій шлях до «Коронації слова». Він дуже тяжкий, бо вимагає «працювати, працювати і ще раз працювати». Трішки розповіли про «Львівський жіночий літературний клуб», а ініціаторкою його створення є Вероніка Хідченко, яка працює під псевдонімом Ніка Нікалео. Відповівши на всі наші запитання, авторки пообіцяли ще не раз до нас завітати зі своїми творами. А ми їм бажаємо вдумливих і вдячних читачів. 












Літній колорит від Міли Іванцової та Галини Ів.
зустріч з Мілою Іванцовою та Галиною Ів.






« Таємничі світи Олени і Тимура Литовченків»
творча  зустріч з автором фантастичних та історичних романів Тимуром Литовченком
  




 РІЗДВО: НОВІ НАДІЇ, НОВІ СПОГАДИ, НОВІ ПОЧУТТЯ...
зустріч з молодою письменницею Тетяною Белімою






« Яскраві світи Боісіди»   творча зустріч з Боісідою




Зустріч шанувальників справжньго українського детективу з Андрієм Кокотюхою:


Чарівна, прекрасна авторка бомбезних романів дарує незабутні моменти у весняні дні. Зустріч з Жанною Куявою.













Немає коментарів:

Дописати коментар