«Видатний подвижник української   культури»

                   Дмитро Яворницький

6 листопада 2025 року виповнюється 170 років від дня народження Дмитра Яворницького. Він народився 7 листопада 1855р. в с. Сонцівка Харківської губернії в родині селянського псаломщика, який походив із збіднілого дворянського роду, а мати була простою селянкою. Після успішного завершення Харківського повітового училища, не без наполягання батька, вступив до Харківської духовної семінарії, не закінчив її. Його приваблювали історія, література, мистецтво. Він обрав для подальшого навчання історико-філологічний факультет Харківського університету. Після його закінчення, як винятково обдарований, Яворницький був залишений при університеті і почав підготовку до професорського звання. Він почав дослідження історії запорозького козацтва, проводив археологічні розкопки, записував пісні і розповіді місцевих старожилів, зібрав унікальну колекцію запорізьких старожитностей.

 В цей час вийшла друком його праця «Виникнення і будова Запорізького коша». За це він залишився без стипендії в університеті, бо генерал-лейтенант Максимович заявив, що їм не потрібні запорожці. За свою наполегливість молодий дослідник залишився без грошей. Значну підтримку Яворницькому надавав Олександр Потебня. Невдалий шлюб, розлучення, звинувачення в сепаратизмі, позбавлення всіх посад і заборона займатися улюбленою справою не змінили його  переконань і вподобань. В 1885 році Яворницький переїхав до Петербургу. Там він активно долучився до життя української громади, особливо дружні стосунки склалися з художником Іллею Репіним, такими вони і залишилися до кінця життя. Як знати, якою б були «Запорожці» Рєпіна без  конкретних історичних консультацій Яворницького. Сам Яворницький зображений на картині писарем. Під впливом цієї дружби у творчості художника з’явились і інші картини на запорозьку тему.  Любов до України,  захоплюючі розповіді про героїчне минуле козацтва спровокували звинувачення з боку імперської влади у неблагонадійності. За вченим був встановлений нагляд поліції і потім звільнення за «проявлення в лекціях антипатії до московської історії» Всі життєві негаразди призвели до того, що в досить молодому віці він став майже сивим.  Обставини, які склалися, змусили Яворницького перебратися до Середньої Азії, де він провів три роки та не  припиняв дослідницької роботи. Потім був рік у Варшаві, де працював чиновником при Казенній палаті, згодом посада приват-доцента в Московському університеті, де Яворницький читав лекції з історії українського козацтва. Попри значний спротив, йому вдалося захистити магістерську дисертацію, де на захист ним був представлений перший том «Історії запорізьких козаків». На ті роки припадають його поїздки в Катеринослав, Чернігів, Феодосію, Бердянськ, та виступи з публічними лекціями про козацтво. Наукове товариство Катеринослава  запросило Д.І. Яворницького на посаду директора крайового історичного музею.

 

На цій посаді він зробив для музею дуже багато. За власні кошти ним було придбано козацький і селянський одяг, зброя, давні рукописи, монети, цінні художні полотна. За життя Яворницький написав  близько  150 наукових праць.  Він також був відомий як письменник. Ним написані романи: «За чужий гріх», та збірка поезій «Вечірні зорі» Завдяки Дмитрові Яворницькому ми сьогодні маємо деякі записані ним історичні пісні і думи українського народу. Він продовжив керувати історичним музеєм у Дніпропетровську (нині Дніпро) і після революції. Помер вчений 5 серпня 1940 року у Дніпропетровську, а музею, яким він керував, присвоєне його ім’я.

Про Дмитра Івановича Яворницького написано чимало книжок і знято документальних фільмів. За кількістю досліджень, з ним можна порівняти Михайла Грушевського, або Володимира Антоновича.

 В нашій бібліотеці є твори цього видатного вченого і окремі матеріали про нього. Дещо несподівано представлена постать Дмитра Яворницького в «антидетективі»  Братів Капранових «Справа Сивого». Тут за цікавою та заплутаною інтригою можна побачити розлогу панораму подій історії степової України, а також величну постать Дмитра Івановича Яворницького