Івана Купала – колоритна та популярна містерія літа.

Свято під захистом сил природи.

В України дуже багате духовне надбання, особливо традиційно-побутова культура. Кожен українець має знати історію народу, традиції, звичаї. Наші давні предки були землеробами, скотарями, ремісниками, мисливцями і тому поклонялися духам лісів та річок, шанували землю, називали її «мати», «свята земля». Календарні свята і обряди визначають весь розпорядок життя людини протягом року. Літні обряди пов’язані з дуже важливим періодом у житті людини – очікування урожаю. Одним із найдавніших і найбільш улюбленим святом, є Свято Купала (7 липня), бо це свято любові, надії, щирих сподівань. Відзначають його у найкоротшу ніч року і супроводжується прадавніми магічними дійствами і головними атрибутами є – Купала й Марена, а символи й обереги – вода, вогонь, трава. Найцікавіше й загадкове з усього, це пошук квітки папороті.

Із покоління в покоління передаються всі звичаї-обряди свята. І в наш час плетуть вінки, водять хороводи, співають пісень, стрибають через купальський вогонь, вмиваються купальською водою, щоб бути щасливими, гарними, здоровими на все життя. 

«Із народних джерел»

Нова творча виставка Юлії Петруньок в нашій бібліотеці вражає майстерністю, фантазією, глибоким знанням народних традицій та їх історії, талановитим володінням різними техніками, матеріалами. Експозиція творчих робіт включає вироби з соломки – золотисто-теплий колір яких, складність їх технічного виконання не залишають байдужими нікого з глядачів. Композиції «Дідух», «Дерево життя», «Житниця», «Жнець», «Півень», «Когут», «Кінь» дарують теплий добрий настрій та чудові здивування глядачеві.

 Художниця також представляє серію «Українська родина». Це вироби в техніці м’яка лялька з тканини в українському традиційному одязі. Всі елементи національного одягу є оберегами. Наприклад, жіноча спідниця символізує землю, сорочка-вишиванка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній. Обов’язкове дівоче намисто як символ достатку. Головний убір символізує зв'язок з небом. Цікаво, що ляльки робляться тільки за допомогою ниток, стрічок шляхом намотування. Серед великої кількості представлених композицій, окремих ляльок можна побачити : «Батьківську хату», «Мальви біля хати», «Зелене жито, зелене…», «Стару криницю», «Букет сонця», «Материнство», «Україночку», «Фею квітів» та інше. Кожна лялька на виставці – неповторна, яскрава особистість, має свій характер, лице, свою історію, своє життя... 

Всі експонати зроблені руками майстрині, її талантом, знаннями та вмінням. Це краса, багатство, цінність нашої національної культури та історії. Виставка викликає незабутні емоції та зігріває глядачів теплом щирої душі художниці. Це минуле й сьогодення, це жива традиція, ланцюжок, що зберігає спадкоємність поколінь, народів, часів. Кожен виріб несе в собі добро, радість, тепло рук майстра. Творчість Юлії Петруньок захоплює і дітей і дорослих. Знайомство молоді з творчістю мисткині сприяє вихованню національної свідомості української нації, збереженню реліктів та унікальних традицій народної творчості. Запрошуємо всіх оглянути виставку, доторкнутися до чистих джерел народного мистецтва.

Літній колорит від Міли Іванцової та Галини Ів.

Всі чекають на літо, на тепло, бо це пора відпусток і канікул. А сьогодні вже добігає перший місяць довгоочікуваного літечка. Теплою зустріччю ми проводжаємо перше півріччя роботи. Міла Іванцова, автор «найтерапевтичніших» романів та Галина Ів автор-початківець привнесли в нашу літературну вітальню масу позитиву. На декілька годин ми поринули у світ письменників. 

Це була бесіда-діалог, під час якої, читачі отримували змістовні відповіді на свої запитання. Авторки розповіли, як розпочався їх письменницький шлях, про громадську діяльність, про свої уподобання, про мандри. До речі, пані Галина, деякий час проживала в Японії і тому перші книги були написані про життя в цій країні. І саме цим мають приваблювати читачів, адже це книги-спостереження. «Чи знають про Україну в Японії?» «Так, добре знають, особливо після майдану!». І саме головне, що вони пишуть про нас, про людей, з якими перетинаються в повсякденному житті, на роботі, на вулиці.

Ми вважаємо, що невимушена розмова нікого не залишила з поганим настроєм, адже зустріч була по-справжньому теплою і затишною. А на згадку полички СучУкрЛіту поповнилися дуже цікавими новинками. Бажаємо авторам творчого натхнення у написані таких дуже важливих в наш нелегкий час терапевтичних творів. Порада від Міли Іванцової – коли поганий настрій – малюйте!!! 

На довгу пам'ять про зустріч. Нехай квітують квіти у саду і творчий запал не згасає!!!