Бібліотека імені Михайла Слабошпицького

неділя, 2 липня 2023 р.

Архітектурні творіння Івана

Григоровича-Барського

До Дня архітектури України — свята, що відзначається на території України 1 липня.

Іван Григорович–Барський один зі знаних зодчих XVII століття, найяскравіший представник стилю українського бароко. Народився Іва́н Григоро́вич-Ба́рський 1713 року у містечку Літковичах (батьки – вихідці з м. Бар на Поділлі). Малому було два рочки, коли сім’я переїхали до Києва, тому Київ, точніше Поділ, став для Івана рідним. Батько майбутнього архітектора був заможним крамарем і старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Як і його старший брат Василь (відомий письменник-мандрівник), Іван здобував знання у Києво-Могилянській академії. Він добре пам’ятав батькові настанови: по-перше, що «мистецтво не годує», тому став добрим крамарем і хазяїном цегельного заводу; по-друге, «багато гарних дітей мати – голодної старості не знати», бо пенсій тоді не існувало.

Напитали батьки Іванові дівчину і у 31 рік він пішов під вінець. Дружина виявилася доброю хазяйкою, турботливою матір’ю їхніх 15 дітей. Пан Іван із синами до останніх днів тримав крамницю на Подолі.

Спробував себе в архітектурному мистецтві Іван уже у зрілі роки. Він називав себе «міщанином — кам’яних справ майстром». Перелік основних своїх здобутків, які склав Іван Григорович-Барський починається з водогону на Подолі. Його частиною був павільйон-фонтан, так званий «Феліціан», на майдані перед будинком магістрату (нині Контрактова площа)

На початку 19 століття з’явився Самсон, який роздирає пащу леву. 1760 році Іван Григорович-Барський проводив будівельні роботи у Кирилівському монастирі. Наново декорував стародавню Кирилівську церкву, збудував монастирську огорожу, а також триярусну дзвіницю з брамою та невеликою церквою на другому ярусі. У 1936 році дзвіницю було розібрано. Провів реконструкцію пам’ятки часів Київської Русі — церкви Богородиці Пирогощі, де був старостою його батько. На жаль, ні брама, ні дзвіниця не збереглися. Покровська церква архітектора «своєю спокійною, ясною краскою надає їй типового українського колориту». На Подолі зберіглася Набережно-Микільська церква, зберігся «городской магазін» по вулиці Братській. В Межигірському монастирі одним із найкращих вважається корпус келій проти Спаської церкви.

Працював Іван Григорович–Барський і в Золотоноші, Козельці, Межигір’ї.

Собору Різдва Богородиці в Козельці Барський надав риси, властиві українському бароко. Останнім архітектурним твором митця стала дзвіниця Успенського собору в Києві.