«Гарячий Панько  Куліш»

Пантелеймон Куліш – автор першого українського історичного роману «Чорна рада» і герой багатьох романів, один із яких продовжувався все життя…
До 200-річчя П.Куліша бібліотека підготувала тематичну книжково-ілюстративну виставку. «Що нашому серцеві світ без кохання?»- як казав сам Куліш, життя якого було суцільним любовним романом. Протягом тижня, присвяченого ювілею письменника біля виставки проводилися бесіди з користувачами про Пантелеймона Куліша як звичайну людину, але невиправного Дон Жуана, «гарячого Панька», як він сам себе називав. Про постать Куліша таким, яким він був насправді. І це не применшує його велич. Виставка розповідає про самі видатні його романи та коханок: Маню де Бальмен, Олену Милорадовічну, Ганну фон Рентель, Горпину Ніколаєву, Параску Глібову, Марко Вовчок, для якої він стає і літературним хрещеним батьком.

 

До своїх коханок Куліш підходив як експериментатор, як дослідник, уважно спостерігає за ними. Його «міцна душа» прагнула врятувати молоденьких дівчат від пошлості оточення. «Урятувати» й «виховувати» - вважав своїм призначенням та покликанням у стосунках з жінками.     

Іван Корсак в своєму романі «Перстень Ганни Барвінок» - про жінку письменника, переконує, що на всьому світі була одна єдина жінка, яка була створена саме для Пантелеймона Куліша. Юна, щира, наївна провінціалочка Саша Білозерська. Вона була приречена нести свій важкий життєвий хрест на ім’я Куліш. Дорогою ціною вона перетерпіла всі його зради і неувагу до себе, всі його докори. Вона вистояла. І сталося чудо – неймовірно, але Пантелеймон повернувся до неї душею. Без перебільшення можна сказати, що Ганна Барвінок стала рятувальницею Куліша в той момент, коли йому вкрай потрібен був порятунок. Це рятівне коло завжди було у нього під руками, але він так уперто й довго не хотів його помічати!

Незважаючи ні на що, родина Кулішів таки відсвяткувало «золотий ювілей» незабутнього весілля - 50 років подружнього життя. Саме того дня Панько смертельно захворів, а 14 лютого 1897 р. на хуторі Мотронівка, Куліш помер. Український письменник, поет, драматург, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, художник, перекладач Біблії, майже всього Шекспіра, Ґете, Байрона, Гейне, Міцкевича. Олександра Куліш. доглядала могилу письменника в Мотронівці; упорядкувала його архів, спогади, листування. Щоб видати його твори, вдова продала родовий маєток.

Використана література:

-Є.Нахлик «Подружнє життя і позашлюбні романи  П. Куліша», «український письменник», К. – 2004;

-П.Куліш  «Моє життя», К.-2005;

-«П.Куліш: письменник, філософ, громадянин», «Хроніка -2000», №78;

-В.Домантович  «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі», К.,2012;

-М. Наєнко «Інтим письменницької праці» , К.,-2013;

-«Любов славетних письменників у листах і в житті», «Криниця», К., -2008;

-Л.Бойко «З когорти одержимих» , К.:Вид. дім К:Києво-Могилянська академія», 2004;

-І.Корсак «Перстень Ганни Барвінок», Ярославів Вал, Києв 2015;

-Л.Ушкалов «Від бароко до постмодерну». Грані – Т, Київ, 2011;

-Т.Панасенко «Марко Вовчок», Київ, 2013.