Симиренки – творці моделі «капіталізму з людським обличчям»

Шість поколінь цієї видатної родини жили і працювали на нашій землі. Родина Симиренків зробила величезний внесок у розвиток вітчизняної торгівлі, економіки, промисловості, науки та української культури. Зі своїми родичами та компаньйонами братами Яхненками (теж кріпаками) зі Сміли Федір Симиренко створив першу українську торгово-промислову фірму, яка відігравала величезну роль в індустріалізації й економічному розвитку Придніпров’я та півдня України. 

Городищинський цукровий завод забезпечував цукром всю Європу. Справжнім промисловим дивом був і машинобудівний завод. Поблизу заводу розташовувалось унікальне житлове містечко для заводських робітників і службовців. Там були школа, технічне училище, лікарня, аптека та їдальня. Всі робітники мали гідну зарплатню та соціальний захист. Українські підприємці-Симиренки створили модель капіталізму з людським обличчям та гуманістичною ринковою економікою. Вони опікувалися  розвитком переслідуваної царизмом української культури, надавали підтримку недільним школам. Коштом Платона Симиренка у 1860 р. було видано останній прижиттєвий «Кобзар» Т.Шевченка, підручники для недільних шкіл.

 Видатний підприємець та меценат української культури Василь Симиренко впродовж майже 40 років на розвиток української науки, літератури та культури виділяв щороку 10% з прибутку свого Сидорівського цукрового заводу. «Кожен мусить робити те, до чого здатний, - казав В.Ф.Симиренко. Я тямлю заробляти гроші, то мушу заробляти їх для України». У симиренківських садибах тривалий час жили і працювали  видатні діячів української науки і культури. Родина надавала фінансову допомогу М.Коцюбинському, П.Чубинському, М. Драгоманову. Не менш вагомий внесок родина Симиренків зробила у розвиток садівничої науки. Вона подарувала Україні і світу славетний вітчизняний сорт яблуні Ренет Симиренка, на якому нині базується промислове садівництво не лише України, а й багатьох країн південної зони.

 1998 року Ліга українських меценатів заснувала грошову премію ім. Василя Симиренка, яку присуджують до Дня Незалежності України діячам літератури і мистецтва за внесок до духовного розвитку нашої Батьківщини.

Тематичний перегляд літератури до інформування включає:

- В.Ковалинский «Меценаты Киева», Киев, «Кий», 1998;

- Ю.Хорунжий «Українські меценати», «КМ Академія», 2001;

- «Хроніка 2000», №35-36;

- «Літературна Україна», 2017, №21;

- «Київська старовина», 1994; 7-8;

- І.Гирич «Київ. Люди і будинки», Київ, Либідь, 2015;

- «Воспоминания о Т. Шевченко», Киев, Днипро, 1988;

- Тарас Шевченко, т.6, Наукова думка, Київ,2003;

- Український історичний журнал, 1996, №5;

- Р.Писаренко «Остановитесь на мгновенье», К - 2015;

- В.Абліцов «Меценати України», Літера, ЛТД, 2016;