Пиши, Жанно, не мовчи!

Чому так завжди виходить? Якщо сумно і не цікаво – хвилини тягнуться, час ніби зупинився. А от коли відбувається цікава зустріч да і ще презентація довгоочікуваного роману від чарівної Жанни Куяви – час швиденько прошмигнув навіть і не помітили.

 Це була дуже цікава, відверта, щира зустріч письменниці з поціновувачами її творчості. Всі присутні, затамувавши подих, ловили кожне слово гості. Адже Жанну дуже приємно слухати. Її мова і емоційність – зачаровує. 

 

Це була не лише презентація нового роману, а й спогади про попередньо написані, та про те, що ще буде написано. Ох ці розмови…ці, спогади.

Розповідаючи про нову книгу а саме, як виник сюжет, звідки було взято ту чи іншу деталь, кожний присутній пригадав щось своє. Хтось згадав студентське життя – холодні гуртожитки, грошей катма, а хтось – лихі 90-і. Але наша тепла зустріч не навіяла жодному сумних спогадів, бо згадували з посмішкою. Все воно вже прожите, пережите. І саме про це пише Жанна. «Життя нас випробовує, б’є, але ми стійко все сприймаємо і вибираємося зі складних ситуацій». От і головні герої нам розповідають, як вони долають життєві негаразди. В когось це виходить, а хтось не може вибратися зі своєї залежності. Щоб зрозуміти всю повноту міського роману, варто лише відкрити першу сторінку…і нехай весь світ почекає. І як зауважив колись сам Іван Корсак, що не згідний із тим, що твори Жанни Куяви називають «сільською прозою», бо те, що вона робить – це новітня література. 

 А ми наголошуємо її романи варті для прочитання, бо молода письменниця у своїх книгах розкриває таємниці жіночого серця. Насамперед самим жінкам. Жанна без перебільшення - майстер психологічної драми і несподіваних фіналів. Її книги завершуються емоційним та інформаційним сплеском. В книгах гармонійно поєднуються душевні переживання героїв, колорит епохи й побутові деталі. І головне, її мова – вона яскрава і жива!!!