Друкар у вигнанні

Іва́н Фéдоров — є одним із перших українських друкарів, гравер, інженер та ливарник. Він є унікальною персоною в нашій історії. Адже був всебічно обдарований – інженер-винахідник, який не тільки удосконалював шрифти, друкарський верстат, а й зробив відкриття в артилерійській справі.

Іван Федоров вважається засновником друкарської справи у московському царстві, але через переслідування з боку вищого духівництва та боярства, вирішив покинути російську столицю та емігрувати до Речі Посполитої. Він переїжджає у Велике Князівство Литовське, в складі якого на той час перебували українські землі. Спочатку працював у Заблудові, а потім перевіз все друкарське устаткування у Львів. Адже у Львові були найкращі умови для відкриття друкарні. Саме тут друкувалися книги українським правописом. І саме його друкарня поклала початок постійному українському друкарству.

Львів називають «культурною столицею» України. Адже ще з давніх часів тут вирувало культурне життя. І дуже швидко друкар видає дві книги, визнані одними з кращих пам’яток української літератури XVI століття. Це була нова версія “Апостола”(1574 року), написана згідно з нормами українського правопису того часу.  Книга закінчувалася спеціально написаною післямовою, в якій описано історію створення львівської друкарні. Та “Буквар” – перший український підручник з граматики старослов’янської мови в історії української науки.

Згодом друкар переїздить до Острога, де відкрив ще одну друкарню. Кілька років працював над створенням найвідомішої пам’ятки цієї епохи – Острозькою Біблією - перше повне видання слов’янської Біблії кириличного шрифту.

У березні 1582 року Іван Федорович повертається до Львова.

Коли фінансові обставини склалися для нього несприятливо, Іван Федоров береться відливати гармати за своєю технологією. Йому були потрібні кошти для продовження видання слов’янських друкованих книг. Але він не здобув достатньо коштів. Це був для нього крах - його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, він захворів і в ніч з 5 на 6 грудня 1583 року помер на руках у сина Івана.

А вже згодом друкарню Івана Федорова викупили у гендлярів ентузіасти друкарської справи Львова, які заснували друкарню Львівського братства.