Підстави

для надання імені письменника Костянтина Георгійовича Паустовського  публічній бібліотеці за адресою вул. Новгородська, буд. 5, м. Київ –
філіалу Центральної районної бібліотеки ім. Ф.М. Достоєвського
Солом’янського району м. Києва.

31 травня 2017 року — 125-річчя від дня народження Костянтина Георгійовича Паустовського — офіційна ювілейна дата письменника, чиї твори постійно користуються великим попитом у читачів різного, не лише поважного, віку. “Повість про життя”, особливо перша її частина - “Далекі роки” (у деяких українських виданнях - “Далекі літа”) незмінно викликає великий інтерес у молоді, яка цікавиться історією рідного міста, високою культурою Києва початку ХХ століття і особистістю автора-киянина,  обділеного радянським державним визнанням, чий найвищий моральний авторитет базувався на шляхетній чесності, скромності й відданості високим людським ідеалам.

Нащадок козацького роду Паустовських-Сагайдачних (їхнім пращуром був славетний український гетьман ХVІІ століття Петро Конашевич Сагайдачний, і у родині навіть зберігався гетьманський Універсал, писаний латиною, і мідна печатка з гетьманським гербом), переселеного із Запорогів після розгону Січі російською царицею Катериною ІІ у ХVІІІ столітті на Білоцерківщину вздовж річки Рось поблизу села Пилипча, за дореволюційними документами мав офіційний статус “Міщанин міста Василькова”. Там у родинній садибі Городище знайшли вічний спочинок його батько Георгій Максимович, дід Максим, бабця Гонората, тітонька Феодосія Максимівна, дядько Ілько Максимович, сільський вчитель, та багато інших родичів. Велика родина матері письменника Марії Григорівни (дівоче прізвище — Височанська) була з Черкащини, але її родичі жили потім у різних містах, зокрема у Києві.

Батько письменника Георгій Максимович був залізничним статистиком, працював на різних залізницях російської імперії, і його четверо дітей мають різні місця народження. “Я — москвич за народженням, але киянин у душі”, - написав про себе Костянтин Георгійович Паустовський у “Повісті про життя”. З 1898 року родина Георгія Паустовського-Сагайдачного оселилася у місті Києві. Тут Костянтин Паустовський проживе чверть століття — до 1923 року, одержить фундаментальну освіту у найкращій Київській першій гімназії (КІГ) та в Університеті Св. Володимира, обере шлях у житті — літературний, надрукує перші оповідання у київських часописах, на все життя полюбить Київ, вважатиме Україну своєю другою  Батьківщиною. “Я виріс в Україні. Мої рідні з боку батька говорили тільки українською. З дитинства я любив співочу, гнучку, легку, нескінченно багату образами й інтонаціями українську мову...”. При відвіданні 1911 року російським імператором КІГ у зв'язку з її 100-літнім ювілеєм на питання Миколи ІІ “Ви малорос?” гімназист Кость Паустовський відповів: “Так, Ваша величносте”, бо почував себе українцем.

У Києві на Байковому цвинтарі поховані його мати Марія Григорівна і сестра Галина, які жили у Києві до середині 30-х років — до смерті. І сьогодні у Києві живуть родичі К.Г. Паустовського — нащадки його двоюрідної сестри за матір’ю Ольги Василівни Проскури-Чайки — видатного лікаря-уролога, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки України, Головного уролога Міністерства охорони здоров’я протягом багатьох років.

Загалом із ім'ям К.Г. Паустовського пов'язано близько 60 київських адрес. У найновішому, 2017 року, але невеликому виданні “Прогулки по Києву” таких адрес наводиться понад 10.

К.Г. Паустовський — автор чудової щиросердної біографічної повісті “Тарас Шевченко”, український переклад якої вперше було зроблено і видано “Київським музеєм К.Г. Паустовського” до 200-річчя від дня народження Кобзаря 2014 року.

А з Києвом К.Г. Паустовського протягом усього його життя пов’язували й культурні зв’язки, українські друзі-письменники. І спогади.

Протягом багатьох десятиліть товаришували Кость Паустовський і Юрій Смолич. М.Т. Рильський присвятив К.Г. Паустовському поетичний цикл “Рибальські сонети”. А Паустовський тепло писав про відомого киянина — Михайла Булгакова, про дуже близького йому за романтичним спрямуванням письменника Юрія Яновського, про українського генія й чарівника Олександра Довженка.

У найвідомішому автобіографічному творі Паустовського – шеститомної епопеї – «Повість про життя» -  три перші присвячено київському періоду життя письменника. Повість « Неспокійна юність» було написано у 1954-1955 роках у Ірпінському будинку творчості письменників. Твори Паустовського видані 70-ма мовами світу великими накладами. В Україні  його книги  друкували видавництва « Молодь», « Вища школа», «Дніпро», « Музична Україна», « Державне видавництво дитячої літератури». Нещодавно книжки К.Паустовського польською мовою надіслав  в Україну відомий кінознавець Януш Газда,  в музей надійшло в подарунок сучасне видання вибраних творів Паустовського китайською мовою.

Костянтин Георгійович Паустовський – номінант світової премії з літератури. Проте вже навіть після видання у нобелівської  серії однотомників письменника в Італії  та Швеції радянська влада спромоглася змінити лауреата , бо не змогла зробити цьому талановитому й найбільш популярному в СРСР на той час художнику пера  його незалежності, безпартійності, категоричної відмови підписувати будь – які листи – таврування  та підтримку гнаних владою митців. Нехай письменник – класик  ХХ століття Костянтин Паустовський не одержав від радянської влади високих нагород і премій, але він був чесним перед своїми читачами і мав у них найвищий моральний авторитет і сердечну подяку за високохудожні й високогуманні літературні твори.

 В 1968 році на честь К. Паустовського у мікрорайоні «Караваєві дачі», тепер Солом’янського району було перейменовано вулицю Комуністичну.

Про співпрацю бібліотек Солом’янського району м. Києва  з Київським музеєм К.Г.Паустовського  йдеться у статті А.Нерід «Роль київських бібліотек у гуманітарному вихованні вітчизняної інтелігенції на початку ХХ століття  в  журналі» Бібліотечний форум» в №1 за 2017 рік.

Київський музей К. Пустовського, вул. К.Паустовського, вул. імені сім’ї Ідзиківських – нове ім’я  вулиці біля бібліотеки, названа на честь відомих книговидавців в Києві, які мали велику бібліотеку на вул. Хрещатик, 22, куди часто заходив з друзями гімназист Костянтин Паустовський – бібліотека його імені на вул.. Новгородський, 5, були б єдиним міським культурним комплексом, присвяченим письменнику К. Паустовському, якій прожив у Києві 25 років свого життя.

Тема «Костянтин Паустовський і Київ» розглядається в:

Монографія києвознавця М.Кальницького « Гимназии и гимназисты», К.. «Варто», 2014;

В.Дружнинський , публікації в газеті « Дзеркало тижня» в 2016,2017 роках;

О.Артамонова, стаття в газеті  «Література і життя» за 2014 рік, №№ 1-2;

В журналі «Музейний простір»,2014, №3; в жур. «Кіно-театр»,2017,№1-2;

Л.Денисенко, публикації в газ. «2000»,2013, №48;

І.Трахтенберг, статті в журналі «Радуга»,2015, № 5-6.