Не хрестоматійний Іван Котляревський.

Учні 9 класу СШ №69 почули від бібліотекаря цікаві факти та епізоди з життя великого письменника Івана Котляревського, 250-річчя якого відмічається у цьому році.

- наприклад, що письменник народився, працював все життя і помер у своїй садибі у Полтаві:

- з задоволенням відвідував вечорниці, весілля, зборища, забави молоді. Мав чудовий легкий та веселий характер, почуття гумору. Друзі називали його “пересмішником”;

- поетичний дар виявив ще хлопчиком, семінаристи прозвали його “рифмачем”;

- письменник брав участь у воєнних діях під час російсько-турецької та війни з Наполеоном у складі Полтавського кінного козачого полку. Проявив себе відважним воїном, отримав ранг майора, брильянтовий перстень і 500 рублів;

- на жаль письменник не мав родини і нащадків, тому перед смертю він наділив свободою двох своїх кріпаків, майно роздав знайомим та приятелям”;

- над “Енеїдою” Котляревський працював понад чверть століття. Це був перший український твір простою розмовною народною мовою. Це було оригінальне жанрово і тематично художнє явище в український літературі та національній культурі;

- поема наповнена картинами народного життя: яскраво описані одяг, хатня обстановка, гуляння, свята, звичаї, повір'я;

- також твір включає 140 назв різних старовинних страв та напоїв.

Бібліотекар представив учням книгу В.Закладного — лікаря з Полтави - “Смакуємо з Енеєм”, в який він зібрав всі ці рецепти. Автор відкрив для сучасних людей “мапу кулінарного багатоманіття стародавньої української кухні”.

Була проведена вікторина по темі найцікавіших та найоригінальніших старовинних страв. Сучасним людям важко уявити і здогадатись, що представляють із себе, наприклад, пундики-мандрики, путивочки, стовпці, щулик, зубці, коливо, книшик, лемешка, тетеря, пелюстки, козельці, ягин... Усе в “Енеїді” пов'язане з їжею.  Це свідчить про здоров'я та міць українських героїв-козаків, всієї українській нації.

Українська кухня визнана однієї з найкращих на планеті. Туристи з різних країн поставили її на восьме місце...

Учні смакували садовину з полтавського краю - рідної землі Івана Котляревського.

Книжково-ілюстративна виставка до заходу представляла ілюстрації українських художників “Енеїди”. Анатолій Базилевич вважається співавтором Котляревського, тому що він створив візуальні образи героїв поеми. А.Токарєв, П.Мартинович, Г.Нарбут теж ілюстрували твір “веселого пересмішника” в різні роки. Учні із зацікавленням гортали альбом ілюстрацій Оксани Тернавської, картини якого складаються в яскравий фільм або театральний  виставу, персонажі яких прийшли до нас  з глибини віків.

Використана література:

- С.Єфремов «Історія українського письменства», К., Феміна, 1995;

- П.Волинський «Іван Котляревський», К., Дніпро, 1969;

- Б.Левін «Веселий мудрець», Київ, 1972;

- Є.Кирилюк «Живі традиції І.Котляревський та українська література», К-1969;

- Т.Панасенко «Іван Котляревський», СИЦИЯ, Харків, 2012;

- В.Пащенко «Світ міфів та легенд Еллади», К., Либідь, 2007;

- «Чудові пересмішники», К., грамота, 2002;

- Р.Менар «Мифы в искусстве старом и новом»,  М., 2008;

- «Давньоримська література», Київ, «Грамота», 2005;

- «Українські народні страви», Київ, Фірма, 1994;

- З.Клиновецька «Страви й напитки на Україні»,Київ –Львів,1991;

- І.Котляревський «Енеїда», Київ, 1989;

- І.Котляревський «Енеїда»,Київ, 1994;

- І.Котляревський «енеїда», Дніпро, К., 1983;

- І.Котляревський «Енеїда», Книга, К., 2008;

- І.Котляревський «Енеїда», Харків, Фоліо, 2006;

- В.Закладний «Чого не їли предки наші», «Дивосвіт», Полтава, 2005;

- В.Закладний «Смачного від Енея», ТОВ «АСМІ», 2011;

- Дивослово, 2007, № 8, 2011, №12;

- Літературна Україна, 2019, №  31-32;

- День, 2019, № 163.