#книгафонду

«Я є загадкою для всіх»

Колись так сам про себе писав Микола Гоголь. Навіть через століття він залишається однією з найбільш магнетичних і загадкових постатей світової культури. Ця магнетичність притягувала і продовжує притягувати до себе не одне покоління митців; кожен відкриває свого Гоголя. Когось приваблюють фантастично-казкові мотиви, у багатьох викликає захоплення тонкий гумор, що переходить у саркастичний сміх. Така різноплановість письменника спонукала найвидатніших художників до створення візуальних образів літературних героїв. Сам письменник досить негативно ставився до цього. Тому перші ілюстрації Агіна та Боклевського до «Мертвих душ» у вигляді традиційних ілюстрацій до книги не ввійшли. Вони складали окремій альбом. Над ілюстраціями різних творів Гоголя працювали І.Рєпін, К. Клодт, М.Мікешкін. У другій половині ХХ ст. такі визначні графіки як Є.Кібрик, М.Дерегус, Г.Якутович створили ілюстрації до його «Тараса Бульби», «Вія» та «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Сучасні художники теж долучилися до мистецької Гоголіани. Серед них К. Лавро, О.Йонайтіс, С.Овчаренко, І.Ісупов, О.Шупляк.

В нашому фонді є цікава книга Миколи Гоголя -- «Записки божевільного» з ілюстраціями Ю.Чаришева – видатного майстра художньої графіки, Головний герой на цій книжковій сцені – божевілля. В книзі художник апелює до вдумливого читача-глядача, для якого візуальний ряд не менш важливий, аніж слово. Такому читачу буде складно: він з головою порине в божевілля цього світу. Художник з трепетом і шаною ставиться до змісту кожного слова. Слово стає живою істотою.

Текст може складатися в різноманітні геометричні фігури. В житті Гоголя дорога була єдиним порятунком. В «Записках божевільного» у трактовці художника дорога відсутня взагалі. Є тільки політ – політ божевілля. Запрошуємо в бібліотеку переглянути цю дуже нестандартну і цікаву книгу-ілюстрацію.