Не я б’ю - верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Будь дужий, як вода,

А багатий, як земля!

Вітаємо з Вербною неділею.

Традиційно в суботу хлопчики заготовляли вербові гілочки й приносили до церкви. У Неділю священик освячував їх у церкві і люди несли ці гілочки додому. Повернувшись з відправи, батьки символічно «били дітей», рідних, близьких і знайомих свяченими прутиками, промовляючи: Не я б’ю – верба б’є… Люди вважали, що посвячена верба містить у собі чародійну силу. Торкаючись нею своїх рідних і близьких, кожен вірив, що в такий спосіб відганяє від людини все зло, що може спіткати її протягом року. Подумки, маючи непереборне бажання і багату уяву, ми також торкаємося цими гілочками до кожного, відганяючи геть всі біди і напасті, всі віруси і хвороби від кожної знайомої і незнайомої людини. Сумний досвід на практиці довів, що чужого болю не буває. Ми всі на одній планеті і у нас, попри різні звичаї, традиції, колір шкіри, і вподобання, спільне горе і спільна радість.  

Бажаємо всім міцного здоров’я, терпіння і стійкого імунітету не тільки до хвороб, а до всього лихого.