Вічний рух життя гончарного кола.

«Випалена глина – незнищенна. Навіть  найменші  черепки  археологи зберуть до купи й прочитають долю  кожного   покоління. Матінка–Земля повсюдно турботливо  покриє й збереже нащадкам бодай уламки духовних досягнень. Гончарство – духовний літопис, правічне коріння , з якого розростається  понівеч  на  крона нашої історії і культури.

Українські  гончари  розкручують гончарне колесо своєї долі, примножують народні  скарби». В народному уявленні основний матеріал   ремесла – глина, є Земля–Матір–Годувальниця, джерело сили і здоров’я. Земля. Вода. Повітря. Вогонь. Наші пращури вірили, що саме ці  стихії становлять основу життя. Коли ж людина поєднала їх – народилося диво, що зветься керамікою. Гончарі, горшкарі, керамельники, скудельники – це все назви однієї професії. Так іменували в різні часи людей, які творять з глини справжні  чудеса: «вогняне око гляне на майстерню, і вічність поряд з вітром промайне» ( Н.Кащук).

Орнаментальні мотиви кераміки – це своєрідна мова наших пращурів, яка виникла задовго до появи писемності. Кожен елемент орнаменту був сповнений змісту. У народному орнаменті виявилася тисячолітня мудрість народу, спроби людини впливати на сили природи мистецькими засобами. Осередки гончарства розміщені по Україні там, де є поклади доброї гончарської глини.

 На Придніпров’ї – Васильків, Нові Петрівці, Ірпінь. Тут в рослинний орнамент додавались різні точки і риски. Розпис виконувався на червоному тлі. Придніпровські майстри виготовляють ще й фігурки у вигляді тварин і птахів. Центри гончарства на Чернігівщині – Короп, Шатрище, Ічня. Тут виготовляються переважно кахлі з розписом на козацькі теми. На Закарпатті в Ужгороді і Хусті поширена  глазурований  розпис з квітковим орнаментом, нанесеним на рожевий фон широкими мазками.

На Галичині гончарне мистецтво зосереджено в Галичі, Коломиї, Косові. Тут майстри створили високохудожню техніку гравірованого розпису. На Полтавщині в селищі Опішне поширена декоративність, розпис по вологій поверхні. Особливістю полтавського гончарства є виготовлення тонкостінних виробів двома-трьома кольорами.

 Опішне в наш час вважається гончарною столицею України. Тут існує Національний музей-заповідник українського гончарства, в якому зібрана найзначніша в Україні колекція творів народних майстрів-гончарів  та художників. Опішне стало місцем проведення Міжнародних фестивалів,науково-практичних конференцій і семінарів з проблем гончарств

Про історію і розвиток кераміки в світі і Україні, про регіональні особливості кожного центру кераміки в Україні і ще багато про що цікавого можна дізнатись з книг, які є в нашій бібліотеці: Пошивайло О. «Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна», Київ, Молодь, 1993; Крутенко Н. «Розповіді про кераміку», Київ, Либідь, 2002.