З гумором про життєві непорозуміння.

Чи бувало з вами, коли в певних незручних, або непередбачуваних побутових, чи життєвих випадках несподівано, з глибин пам’яті вири на епізод з давно прочитаної книжки? Зі мною таке траплялось багато разів в різний час і при різних обставинах. Згадавши той, або інший момент книги і замість того, щоб розплакатися, посміхнешся. Я не можу сказати, що книга, про яку йде мова,  є моєю улюбленою, але вона закарбована в пам’яті майже все моє свідоме життя. Чомусь мені здається, що не тільки в мене. Пригадайте, скільки разів доводилось відчувати себе жертвою всіх невиліковних хвороб , коли читали якусь популярну медичну літературу? Які емоції переповнювали вас при пакуванні валізи, або «слова подяки» гідрометцентру про погіршення погодних умов і відкладену прогулянку в ліс при ясній і лагідній днині? Так, мова йде про надзвичайно популярну в усьому світі книгу Джерома К. Джерома «Троє у човні, не кажучи про пса».

У його найкращому творі немає ні різкої сатири, ні жорсткого глузування. «Найбільша окраса цієї книжки - її щира правдивість. Сторінки повісті – звіт про події, які відбуваються насправді. Автор їх тільки трохи забарвив. Джорж, Гарріс, та пес Монмарансі – аж ніяк не поетичні ідеали, а живі істоти з плоті і крові. Інші праці, можливо перевершують цю глибиною думок чи знанням людської природи…але щодо безнадійної і невиліковної правдивості ніщо з досі надрукованого її не перевершить». У книзі із блискучим і доброзичливим гумором показано комізм звичайних життєвих ситуацій. Замість серйозного путівника Темзою, як спочатку була задумана книга, автор подарував читачам яскравий і незабутній портрет Англії. Герої Джерома дуже колоритні й симпатичні, а жарти смішні і дотепні. Це справжній англійський гумор – вишуканий і дотепний.

Ситуації, в які потрапляють герої – це саме життя, які трапляються в різній час доби з кожним: чи то метушня і обов’язково забута вкрай важлива річ при вкладанні валізи, чи вперте небажання чайника кипіти, поки ти на нього дивишся. Як тут не пригадати англійську приказку: a watched kettle never boils. Чим довше гіпнотизуєш чайника поглядом, тим довше він закипає. Характери, інтер’єри, портрети легко сприймаються. Уява сама малює яскраву і детальну картину подій. Коли мова заходе про пейзажі, жартівник Джером поступається місцем Джерому – романтику чутливому і піднесеному.

Книга була надрукована у 1889 році і мала такий приголомшливий успіх, що кількість човнів на Темзі збільшилась на 50%. Книга лягла в основу чисельних кіно і телефільмів. З часом її популярність не зменшилася. Вона видається на різних мовах в різних куточках світу. Перший раз я прочитала її у підлітковому віці. Чи то брак життєвого досвіду, чи якісь інші причини, але книга не справила на мене особливого враження. Моя справжня зустріч з героями повісті відбулася в студентські роки, коли я прочитала її в оригіналі. Це були абсолютно інші враження: як з троянди зняли скляний ковпак і кімната наповнилась її справжнім ароматом. Зовсім недавно на карантині я перечитала її українською. Знову переконалась, що твір дійсно змушує поглянути на багато речей по-іншому, з гумором. Це вкрай необхідно в наш непростий час.