ФЕДІР ЕРНСТ.
Хранитель пам’яток української культури.

Одна з вулиць нашого району з 1994 року носить ім’я Федора Ернста (біля аеропорту «Київ») - українського історика-мистецтвознавця, теоретика мистецтва, краєзнавця, музеєзнавця, автора багатьох наукових праць з питань розвитку, дослідження історії мистецтв, архітектури, громадського діяча. Його вважають одним з засновників українського мистецтвознавства. Вчений–історик започаткував дослідження архітектури ХVII- XVIII ст., назвав стиль цього періоду українським бароко. Він автор монографій про Г.Нарбута, Т.Шевченка, О.Мурашка, І.Рєпіна. Ернст – пристрасний дослідник Києва. Його перша книга 1918 року мала назву «Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 году». В 1930 році вийшов його путівник по місту - «Київ. Провідник».

За принципову позицію у справі обліку та збереження культурного надбання для нащадків дослідник не раз був заарештований «за контрреволюційну діяльність» і як німецький шпигун. Ернст твердо стояв на заваді культивування масової національної амнезії. На засланні науковець створив Музей історії Беломор-Балтийського каналу в м.Повенець. Вніс свій вклад в організацію Казахської національної галереї в Алма-Аті. Працював в Башкірському художньому музеї в м. Уфа. Вчений завжди творчо і гарячо виконував свої професійні та службові обовязки, душею вболював за збереження культурних пам'яток старовини.

Ернсту і його однодумцям належав пам`яткоохоронний проект створення заповідника «Київський Акрополь». Експозицію музею пропонувалось облаштувати в Десятинній церкві. Як би проект було реалізовано, вдалося би врятувати від знищення Михайлівський собор, Трьохсвятительську, Георгієвську, Десятину, Стрітянську церкви. Але їх доля склалася трагічно, як і їх палкого захисника.

До 100 річчя від дня народження людини честі, зберегача української національної спадщини на будівлі центрального корпусу Глухівського національного педагогічного університету було встановлено меморіальну дошку на честь її видатного випускника.

У фонді бібліотеки є книжка В.Галайби «Хроніка старого Києва», в якій автор вказує «Путівник. Київ. 1930» Федора Ернста в списку використаної літератури. У довіднику А.Сигалова «Вулиці Києва» в переліку вулиць Солом’янського району на сторінці 130 вказана вулиця імені Федора Ернста. Статтю С.Білоконя про Ф.Ернста можна знайти в «Енциклопедії Сучасної України».