«Хвилям незнаним не варто вітрила давати». 

Ф.Прокопович. 

18 червня 1681 року народився відомий український богослов, письменник і публіцист, поет, філософ, математик, яскравий представник українського бароко, архієпископ Феофан (Єлезар) Прокопович (1681 – 1736). Він рано залишився сиротою, і опікуватися подальшою долею хлопця став дядько по матері – Феофан Прокопович, професор, ректор Києво-Могилянського колегіуму. Дядько відправив небожа до початкової школи при монастирі, а після її закінчення – до Києво – Могилянського колегіуму. В роки навчання він був найкращим студентом, продовжив навчання у Володимир-Волинському колегіумі. Надзвичайні здібності юнака були помічені, і його перевили до Римської католицької академії св. Афанасія. Прокопович обійшов пішки всю Європу і відвідав університети в Лейпцигу, Халле, Єні. Він знайомиться з творами великих гуманістів: Кампанеллі, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Миколая Коперника. Папа Климент Хl запросив його до Риму, але, з великим скандалом, Прокопович відмовився. В 1704р. Прокопович повернувся до Києва і почав викладати в Києво–Могилянській академії поетику, філософію, богослов’я. 

У 1716р. молодий цар Петро l покликав Прокоповича для здійснення реформи церкви і програми загального підвищення рівня культури імперії. Прокопович виявився абсолютно унікальним для російського православ’я, яке не мало подібного єпископа за всю свою історію – ні до, ні після Феофана. В енциклопедії Брокгауза і Ефрона написано, що Ф. Прокопович назавжди залишиться однією з центральних фігур російської історії 18 століття. Феофан Прокопович встиг проявити себе в усіх видах літературної діяльності, богослов’ї та історії. Фактично він виконував функції міністра освіти та був ідеологом освіченого абсолютизму на російській основі. Незважаючи на велику завантаженість, він знаходив час для написання фундаментальних книжок: «Регламент, або статут духовної колегії», «Апостольська географія», «Перше вчення отрокам» і «Буквар слов’янський». Подеколи український енциклопедист повертався до перекладацької роботи. За сприяння Прокоповича було відкрито у Харкові духовну семінарію. Він одним із перших провів досліди з мікроскопом, сам виготовив барометр і активно почав його застосовувати. За допомогою телескопу проводив астрологічні дослідження. По собі видатний науковець і церковний діяч залишив величезну бібліотеку, значну колекцію картин та заповіт – не припиняти наукового поступу. Якщо у наших читачів виникне бажання детальніше познайомитись з видатним державним і церковним діячам,талановитим педагогом і обдарованим літератором, бібліотека надасть потрібні матеріали.